Ухвала від 15.02.2017 по справі 464/6160/16-а,2-а/464/391/16

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року Справа № 876/10604/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Нефедової А.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Сичова Ю.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 16 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил.

Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 16 листопада 2016 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Львівської митниці ДФС №2527/20910/16 від 20 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст.470 МК України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Львівська митниця ДФС оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову, оскільки порушення митних правил, передбачене ч.3 ст.470 МК України є триваючим правопорушенням.

Представник Львівської митниці ДФС в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Сихівського районного суду м.Львова від 16 листопада 2016 року0 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Позивачка та представник позивачки в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили, просять постанову Сихівського районного суду м.Львова від 16 листопада 2016 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Львівської митниці ДФС не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзит, повинні: - перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; - не використовуватись з жодною іншою метою, крім транзиту.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

Для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб (ст. 95 МК України).

У відповідності до ч. 3 ст. 470 МК України, перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 27.08.2015 року через МП «Мостиська» Львівської митниці ДФС ввезла на митну територію України транспортний засіб марки «Ауді», р.н.НОМЕР_1, ін.код НОМЕР_3 в митному режимі транзит.

21.06.2016 року старшим інспектором ВМО№4 МП «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС на позивача складено протокол про порушення митних правил №2527/20910/16, а постановою заступника начальника Львівської митниці Шокала В.С. від 20.07.2016 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.3 ст. 470 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з ч.1 ст.527 МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:

1) про проведення додаткової перевірки;

2) про накладення адміністративного стягнення;

3) про закриття провадження у справі.

Згідно ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Колегією суддів встановлено, що позивач 27.08.2015 року через МП «Мостиська» Львівської митниці ДФС ввезла на митну територію України транспортний засіб марки «Ауді», р.н.НОМЕР_1, ін.код НОМЕР_3 в митному режимі транзит.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 03 вересня 2015 року позивач зверталася до відповідача із письмовим повідомленням про те, що її автомобіль марки «Audi», моделі «А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 не може бути вчасно вивезений за межі митної території України у зв'язку з крадіжкою номерних знаків.

За результатами розгляду такого звернення, 07 вересня 2015 року відповідач надав відповідь позивачу про необхідність після відновлення номерних знаків вжиття заходів щодо доставки автомобіля у пункт пропуску через державний кордон України.

Вставлено, що позивачем було перереєстровано реєстраційний номер вказаного автомобіля з НОМЕР_1 на НОМЕР_4.

09 листопада 2015 автомобіль марки «Audi», ін.код НОМЕР_3 виїхав за межі митної території України в Республіку Польща через митний пост «Мостиська» Львівської митниці ДФС. Вказане також підтверджується даними з автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор-2006», а також службовою запискою щодо митного оформлення транспортного засобу від 15 липня 2016 року №2966/13-70/71/59 заступника начальника м/п «Мостиська» Оманчуковської Т.А., про що достеменно було відомо відповідачу в справі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що митний орган 09.11.2015 року дізнався про порушення позивачкою митного режиму транзит щодо не вивезення за межі митної території України у встановлений строк транспортного засобу марки «Audi», ін.код НОМЕР_3, а відтак постанова про порушення митних правил №2527/20910/16 від 20.07.2016 року винесена в порушення строків визначених ч.1 ст.467 МК України так як адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення та виявлення правопорушення.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м.Львова від 16 листопада 2016 року у справі № 464/6160/16-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула

Повний текст ухвали виготовлений 15 лютого 2017 року.

Попередній документ
64738483
Наступний документ
64738485
Інформація про рішення:
№ рішення: 64738484
№ справи: 464/6160/16-а,2-а/464/391/16
Дата рішення: 15.02.2017
Дата публікації: 20.02.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі: