13 лютого 2017 року Справа № 876/5137/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Матковська З.М.,
судді Запотічний І.І.,
секретаря судового засідання Гнатик А.З.
за участю представників
позивача - ОСОБА_1
відповідача - Хрипта О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Мукачівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.06.2016 року у справі № 807/197/16 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Мукачівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зняцівське» про оскарження рішення,дій, бездіяльності державного виконавця, -
11 березня 2016 року ОСОБА_3 (позивач-1) та ОСОБА_4 (позивач-2) звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Районного відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції (РВ ДВС Мукачівського МРУЮ) , яким просив визнати рішення та дії державного виконавця Мукачівського РВ ДВС Хрипти О.О. щодо незаконного проникнення на приватну територію за адресою: АДРЕСА_1, а також у частині накладення арешту на майно позивачів без їх участі та його реалізації в користь третіх невідомих осіб і ненаданні позивачам копій документів виконавчого провадження, незаконними; зобов'язати Мукачівський районний відділ ДВС відновити становище, яке існувало на об'єктах за адресою: АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачам на праві приватної власності належать майнові комплекси та земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1. При виконанні рішень суду в інтересах управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево та Мукачівському районі про стягнення з СТОВ "Зняцівське" понад 40 000,00 грн. боргу державним виконавцем РВ ДВС Мукачівського МРУЮ демонтовано та вивезено бруківку на площі 320 кв.м та щебеневу мучку, із суміжної земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4, яку позивачі разом використовують для ведення особистого селянського господарства. Виконавчі дії проведені з порушенням законодавства, оскільки державним виконавцем не враховано право власності на відповідні земельні ділянки за позивачами, які не були відповідачами та стороною по виконанню рішень суду про стягнення з СТОВ "Зняцівське" боргу.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.06.2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними виконавчі дії державного виконавця Хрипти О.О. з примусового проникнення на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_4 В задоволенні решти позову відмовлено.
Не погодившись із викладеними у вищевказаній постанові суду першої інстанції висновками, відповідач подав апеляційну скаргу і просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить прийняти ухвалу якою закрити провадження у справі.
Відповідач в судовому засіданні підтримує доводи апеляційної скарги в повному обзязі.
Позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги і просить її відхилити. Вважає, що суд першої інстанції виніс законне і обґрунтоване рішення.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом встановлено, що на виконанні в РВ ДВС Мукачівського МРУЮ перебуває зведене виконавче провадження, щодо стягнення суми боргу з СТОВ "Зняцівське" на користь УПФ України в м. Мукачевому та Мукачівському районі на загальну суму понад 40 тис. грн. В рамках виконання даного виконавчого провадження, головним державним виконавцем Хрипта О.О. було звернуто стягнення на бруківку за адресою АДРЕСА_2. Підставою для вчинення зазначених виконавчих дій стала заява керівника боржника юридичної особи СТОВ "Зняцівське" щодо належного боржнику майна, на яке можливо звернути стягнення для погашення суми боргу за виконавчим документом, а саме: бруківку (мощення) загальною площею 1150 м. кв., що розташована за адресою АДРЕСА_2.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 Відповідно до свідоцтва про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_4
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1990 року № 606- ХІV (далі Закон № 606).
Відповідно до ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 606 примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 606 примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 606 під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону № 606 державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 5 ч.3 ст. 11 Закону № 606 державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. В матеріалах справи наявні копії виписок з особового рахунку ТОВ "Індустрія деревообробки" в банківській установі, яка стверджує обставину оплати отриманих від ФОП ОСОБА_5 товарів.
Відповідно до ст.32 Закону № 606 звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб є одним із заходів примусового виконання рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону № 606 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
У відповідності до ч. 1 ст. 55 Закону № 606 державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит державного виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває в них, та майно чи кошти, які вони мають передати боржнику.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону № 606 після надходження від зазначених осіб відомостей про наявність майна боржника державний виконавець описує таке майно, вилучає його і реалізує у встановленому цим Законом порядку. У разі якщо особа, у якої перебуває майно боржника, перешкоджає державному виконавцю в його вилученні, таке майно вилучається державним виконавцем у примусовому порядку.
Відповідно до п. 15 ч. 3 ст. 11 Закону № 606 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.
Відтак, умовою для проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи, є рішення суду про надання дозволу на таке проникнення.
Колегія суддів приходить до висновку, що проникнення на об'єкти нерухомого майна, які на праві власності належать позивачам, здійснено державним виконавцем за відсутності рішення суду про проникнення на володіння фізичних осіб позивачів. Разом з тим, дії державного виконавця по проникненню на об'єкти нерухомого майна, які належать на праві приватної власності позивачам є протиправними.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Мукачівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.06.2016 року у справі № 807/197/16 без змін.
Ухвала набирає законної з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Матковська З.М.
Запотічний І.І.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.02.2017р.