14 лютого 2017 року Справа № 876/7270/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Обрізка І.М., Сапіги В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Юніон Стандарт Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Кічука Олега Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПрАТ «Волинська фондова компанія» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
17.08.2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Юніон Стандарт Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Кічука Олега Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПрАТ «Волинська фондова компанія», в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо не включення інформації про ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 01.03.2002 року Любешівським РВ УМВС України у Волинській області, що зареєстрований на АДРЕСА_1 до переліку рахунків ПАТ «Юніон Стандарт Банк» за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду;
зобов'язати відповідача включити інформацію про ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 01.03.2002 року Любешівським РВ УМВС України у Волинській області, що зареєстрований на АДРЕСА_1 до переліку рахунків ПАТ «Юніон Стандарт Банк» за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню, а саме: 150 000,00 грн., а також надати до Фонду гарантування вкладів відповідні доповнення до переліку рахунків ПАТ «Юніон Стандарт Банк», за якими вкладники мають право на шкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів. У справі, яка розглядається, ПАТ «Юніон Стандарт Банк» знаходиться в процедурі ліквідації у зв'язку із визнанням його неплатоспроможним, отже, спір, який виник між сторонами, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що спір у даній справі не стосується майнових вимог до боржника, а справу про банкрутство відносно банку як боржника господарським судом не порушено.
Апелянт вказує на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 грунтуються на тому, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів безпідставно, в порушення приписів ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не включено його до переліку вкладників, які одержують відшкодування за рахунок коштів Фонду.
Окрім того, відповідно до ч.3 ст.2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
Згідно з ч.8 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», дія Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на банки не поширюється.
Таким чином, апелянт вважає, що норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ГПК України не можуть регламентувати іншу, ніж адміністративну, юрисдикцію даної справи.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Юніон Стандарт Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Кічука Олега Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПрАТ «Волинська фондова компанія» про визнанням протиправними дій відповідача щодо не включення інформації про ОСОБА_1 до переліку рахунків ПАТ «Юніон Стандарт Банк» за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду та про зобов'язання відповідача включити інформацію про ОСОБА_1 за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню, а саме: 150 000,00 грн., а також надати до Фонду гарантування вкладів відповідні доповнення до переліку рахунків ПАТ «Юніон Стандарт Банк», за якими вкладники мають право на шкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Судом першої інстанції безспірно встановлено, що 01.10.2015р. між ОСОБА_1 та ПрАТ «Волинська фондова компанія» було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 150000,00 грн. шляхом безготівкового перерахування коштів позикодавцем з поточного рахунку НОМЕР_3, відкритого в ПАТ «Юніон Стандарт Банк», МФО 305987, на поточний рахунок позичальника НОМЕР_4, відкритий в ПАТ «Юніон Стандарт Банк», МФО 305987.
Згідно платіжного доручення №12 від 02.10.2015 сума в розмірі 150 000,00 грн. була перерахована на поточний рахунок позивача, однак, вказана сума не була отримана ОСОБА_1 з тих причин, що банк віднесено до категорії неплатоспроможних згідно постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015р. №665/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Юніон Стандарт Банк» до категорії неплатоспроможних»; рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015 №182 розпочато процедуру виведення ПАТ «Юніон Стандарт Банк» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
24.12.2015 р. Постановою Правління Національного банку України №939 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Юніон Стандарт Банк».
28.12.2015 р. рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №241 розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Юніон Стандарт Банк» Кічука Олега Івановича строком на 2 роки з 28.12.2015р. по 27.12.2017р.
Відповідно до приписів ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12.10.1978р. вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом, у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом, орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
У відповідності довимог ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 3 ст.2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон №2343-XII) передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
У свою чергу, статтею 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон №2121-III) передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.
У п.6 ст.2 Закону №4452-VI зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення ст.12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 16 лютого 2016 року у справі №21-4846а15 та від 15.06.2016р. у справі №826/20410/14.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстнації ухвалою від 19 серпня 2016 року правомірно відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Юніон Стандарт Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Кічука Олега Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПрАТ «Волинська фондова компанія» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, п.1 ч.1 ст.199, ст.ст. 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі №803/1251/16 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Юніон Стандарт Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Кічука Олега Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПрАТ «Волинська фондова компанія» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді І.М. Обрізко
В.П. Сапіга