13 лютого 2017 р. Справа № 876/7961/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді Сапіги В.П.,
суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,
за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.09.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови,
ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови від 05.07.2016 року №09-161/2016 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.164-2 КУпАП та закриття провадження у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанову ДФІ в Івано-Франківській області від 05.07.2016 року №09-161/2016 про накладення адміністративного стягнення прийнято поза межами встановлених чинним законодавством строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому підлягає скасуванню.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.09.2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову ДФІ в Івано-Франківській області № 161 про накладення адміністративного стягнення від 05.07.2016. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ДФІ в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено та з'ясовано всі обставини у справі, а постанову про накладення адміністративного стягнення вважає законною, винесеною у межах компетенції органів державного фінансового контролю та у строки визначені КУпАП, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує аналогічно доводами на заперечення, зазначаючи, що виявлене правопорушення є триваючим, двохмісячний строк накладення адміністративного стягнення відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП починається з дня виявлення правопорушення, зокрема дня фіксації його у акті ревізії від 18.05.2016 № 07- 21/6, а постанова про накладення адміністративного стягнення винесена 05.07.2016 року, тобто у строки, передбачені ч. 1 ст. 38 КпАП.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05.07.2016 року ДФІ в Івано-Франківській області винесено постанову № 161 про накладення адміністративного стягнення, якою визнано ОСОБА_2 винним у порушенні законодавства з фінансових питань, веденні бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 153,00 грн.
Вищевказану постанову ОСОБА_2 вважає протиправною і такою, що підлягає скасуванню.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірна постанова ДФІ в Івано-Франківській області є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки її прийнято поза межами встановленого законом строку накладення адміністративного стягнення.
З такими висновками погоджується колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
У відповідності до ч.1 ст.164-2 КУпАП приховування в обліку валютних та інших доході непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами ч. 1 ст. 38 КУпАП Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Триваючими адміністративними правопорушеннями є такі правопорушення, що пов'язані тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.
Матеріали справи свідчать, що правопорушення, за яке притягнуто до відповідальності ОСОБА_2, полягає порушенні ним законодавства з фінансових питань, зокрема не забезпечено організацію та ведення бухгалтерського обліку за період з 01.03.2014 по 30.04.2014, а саме: у березні та квітні 2014 року безпідставно списано по даних бухгалтерського обліку прострочену дебіторську заборгованість по розрахунках з ПП «Галнафтогазмонтаж» без отримання товарів (робіт) на загальну суму 293397,55 грн, в тому числі ПДВ (березень 2014 року - 270021,2 грн, квітень 2014 року - 23376,35 грн). Дане порушення призвело до заниження загальної суми дебіторської заборгованості (з неї простроченої) у Звіті про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д, №7м) за КЕКВ 3122 «Капітальне будівництво (придбання) інших об'єктів» на суму 293397,55 грн.
Отже, адміністративне правопорушення ОСОБА_2 було вчинено у березні та квітні 2014 року. При тому адміністративне стягнення на нього було накладено ДФІ 05.07.2016 року, тобто поза межами встановленого статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.
Тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2 порушено встановлений ст. 38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки дане правопорушення не відноситься до триваючого.
Таким чином, постанови ДФІ в Івано-Франківській області від 05.07.2016 року №09-161/2016 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.164-2 КУпАП відносно ОСОБА_2 прийнята неправомірно, з порушенням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Висновки суду першої інстанції щодо позовної вимоги про закриття провадження по справі вірні, оскільки рішення про закриття провадження по справі може бути прийнято органом чи посадовою особою, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, тільки в порядку і на підставах ст. 247 КУпАП, адміністративний суд не має повноважень закривати провадження по справі про адміністративне правопорушення, керуючись правилами КУпАП.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.09.2016 року у справі № 344/8746/16-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
Судді Н.Г. Левицька
І.М. Обрізко
Повний текс виготовлено 14.02.2017р.