Справа: № 358/1448/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Корбут В.М. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
15 лютого 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.
за участю секретаря Канівець К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 19 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області про визнання відмови неправомірною та про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_2, 24.10.2016 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області, в якому просив суд визнати протиправним порушення з боку відповідача по відношенню до нього вимог статей 22 та 46 Конституції України, якими відповідач відповідно до п.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, зобов'язаний керуватися у своїй діяльності, а також пп. 7 та 8 п. 4 цього Положення, згідно яких відповідач призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, для чого забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату цих пенсій, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок державного бюджету України; зобов'язати відповідача негайно поновити його права отримувати державні пенсії як інваліду-ліквідатору ЧАЕС 3 групи у розмірі 6,5 мінімальних пенсій за віком, для чого зобов'язати негайно здійснити відповідний перерахунок та забезпечити своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату цих пенсій за рахунок державного бюджету України.
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 19 січня 2017 року позовні вимоги в цілому залишено без розгляду на підставі ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України через пропуск строків звернення до суду.
Не погоджуючись з ухвалою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді, оскільки зазначені в ухвалі висновки не відповідають нормам процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала судді - скасуванню в частині з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції з наступних підстав.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, без фіксації судового процесу.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, виходив з того, що позивачем пропущений шестимісячний строк на звернення до суду, встановлений частиною 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Відповідно до вимог ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що позивач намагався врегулювати спір в досудовому порядку, однак, отримав відмову відповідача в перерахунку пенсії від 13.10.2016 (а.с.9), після чого звернувся до суду за захистом своїх прав в межах строку звернення до суду.
Крім того, колегія суддів зазначає, що з самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу.
Таким чином, суд першої інстанції необґрунтовано залишив без розгляду позов в цілому.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 отримував державну пенсію, як інвалід-ліквідатор ЧАЕС 3-ої групи в розмірі 6,5 мінімальних пенсій за віком, що на той час відповідало розмірам визначених статтями 49-54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак з 01.11.2011 зазначені виплати були припинені.
07 жовтня 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області із заявою щодо проведення нарахування та виплати належних йому державних пенсій як інваліду-ліквідатору ЧАЕС у відповідності до Конституції України.
Листом Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області №227/Ч-06 від 13.10.2016 ОСОБА_2 отримав відмову у задоволені його заяви, з посиланням на відсутність порушень ст.ст. 21,22,46 Конституції України, так як відсутні підстави для розрахунку і сплати невиплачених коштів позивачу.
Оскільки, позивач звернувся до суду 24 жовтня 2016 року, то позовні вимоги в частині зобов'язання провести перерахунок підвищення до пенсії як інваліду-ліквідатору ЧАЕС 3-ої за період з 01.11.2011 року по 23.04.2016 року судом першої інстанції обґрунтовано залишено без розгляду. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги про перерахунок пенсії та виплату підвищення до пенсії як інваліду-ліквідатору ЧАЕС 3-ої групи починаючи з 24 квітня 2016 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, мають бути розглянуті судом першої інстанції по суті.
Зважаючи на те, що зазначені порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, оскаржувану ухвалу належить скасувати в частині, а матеріали адміністративного позову - направити в суд першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі, але з дотриманням вимог ст.ст.106-109 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, висновок суду про правомірність залишення позову без розгляду в цілому не відповідає вимогам процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального законодавства, у зв'язку з чим невірно вирішив питання щодо наявності підстав для залишення даного позову без розгляду в цілому.
Оскільки, оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, то вона підлягає скасуванню в частині з постановленням нової ухвали про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 19 січня 2017 року скасувати в частині залишення позовних вимог починаючи з 24 квітня 2016 року без розгляду, в цій частині винести нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
В іншій частині ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 19 січня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала в частині залишення без змін набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: М.В. Межевич
Є.О. Сорочко
Повний текст виготовлено 15 лютого 2017 року.
.
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Сорочко Є.О.
Межевич М.В.