Справа: № 761/18787/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Юзькова О.Л. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
14 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Бєлової Л.В.,
розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірною відмови відповідача включити суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні в заробітну плату при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіряючи правильність встановлення обставин справи судом першої інстанції та його висновків, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 відповідно до наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 01.09.2015 № 652 було звільнено з військової службі у запас та виключено зі списків особового складу військової частини згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.10.2015 №209.
Наразі позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та з 24 жовтня 2015 року отримує пенсію відповідно до положень Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Проте, при розрахунку вказаної пенсії, у розрахунок заробітку для обчислення пенсії, Управлінням Пенсійного фонду не було включило матеріальну допомогу на оздоровлення, індексацію заробітної плати, допомогу на вирішення соціально-побутових питань та одноразову грошову допомогу при звільненні. Не зважаючи на те, що на зазначені види виплат були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховувався на всі виплати, отримані позивачем за місцем роботи, в тому числі й матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати та одноразову грошову допомогу при звільненні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Враховуючи зазначене, а також зважаючи на наявну в матеріалах справи довідку про заробітну плату, згідно якої єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховувався на всі виплати, отримані позивачем за місцем роботи, в тому числі й матеріальну допомогу на оздоровлення, індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та одноразову грошову допомогу при звільненні, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що неврахування таких виплат при обчисленні пенсії позивача призвело до неправильного розрахунку і нарахування пенсії позивача, а, відтак, обґрунтовано визнав такі дії протиправними та правомірно зобов'язав відповідача провести відповідний перерахунок та виплату пенсії позивачу.
Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом України в постанові від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13.
У відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, визнавши, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197 ч.1, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Бєлова Л.В.
Мамчур Я.С