Справа: №756/13895/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Великохацька В.В.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
08 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Левченка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспектора управління патрульної поліції в м. Львові молодшого лейтенанта поліції Гончарука Олександра Анатолійовича на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Інспектора управління патрульної поліції в м. Львові молодшого лейтенанта поліції Гончарука Олександра Анатолійовича про визнання дій неправомірними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване не в автоматичному режимі, від 23 жовтня 2016 року серії АР №344739,
Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Інспектора управління патрульної поліції в м. Львові молодшого лейтенанта поліції Гончарука Олександра Анатолійовича, в якому просив суд визнати протиправними дії щодо складання постанови від 23 жовтня 2016 року серії АР №344739 про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн за порушення частини першої статті 122 КУпАП, визнати протиправною та скасувати вказану постанову; закрити провадження у справі.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, в якій просить скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.10.2016 відповідачем стосовно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване не в автоматичному режимі, Серії АР №344739, якою за порушення частини першої статті 122 КУпАП на останнього накладено штраф у розмірі 255,00 грн.
Згідно вказаної постанови, позивач 23.10.2016 керуючи транспортним засобом KIA Sportage, державний номерний знак - НОМЕР_1, не виконав вимоги дорожнього знаку 5.33 «Пішохідна зона», та здійснив в'їзд у пішохідну зону.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо складання вказаної постанови та саму постанову позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача складу адміністративного правопорушення, тому відповідачем неправомірно винесено оскаржувану постанову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно частини першої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно положень статті 222 вказаного Кодексу органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: серед інших про порушення правил дорожнього руху (частини перша статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Також, згідно пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджені Правила дорожнього руху, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У пункті 3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі Правила дорожнього руху), визначені заборонні знаки. Так, знак 3.1 «Рух заборонено» передбачає, що забороняється рух усіх транспортних засобів у випадках, зокрема коли початок пішохідної зони позначено знаком 5.33.
У пункті 5 Правил дорожнього руху визначені інформаційно-вказівні знаки. Так, знак 5.33 «Пішохідна зона» інформує про особливості і умови дорожнього руху, передбачені цими Правилами.
Пунктом 7 Правил дорожнього руху передбачені таблички до дорожніх знаків, зокрема табличка 7.4.1 - суботні, недільні та святкові дні передбачає дні протягом яких діє знак.
Разом з тим, з фотознімків, що надані позивачем та відповідачем, вбачається, що на проспекті В'ячеслава Чорновола при під'їзді до вулиці Торгової відсутня будь - яка інформація про заборону подальшого руху по проспекту Свободи; знак 5.33 «Пішохідна зона» та табличка про заборону проїзду центральною частиною міста у вихідні та святкові дні розміщені вже після в'їзду на проспект Свободи, а ні на початку пішохідної зони, як це передбачено пунктом 3.1 Правил дорожнього руху.
Відповідно до пункту 8.21 Правил дорожнього руху дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.
Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.
Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).
Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.
Проте, колегія суддів вважає, що в даному випадку, позивач не був належним чином інформований про заборону руху по проспекту Свободи, у зв'язку із чим здійснив в'їзд у пішохідну зону.
У розумінні частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно статті 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що з боку позивача відсутня протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, що свідчить про відсутність складу правопорушення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.
Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Інспектора управління патрульної поліції в м. Львові молодшого лейтенанта поліції Гончарука Олександра Анатолійовича залишити без задоволення, постанову Оболонського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Ухвалу у повному обсязі складено 13.02.2017 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: Л.В. Губська
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Федотов І.В.
Губська Л.В.