Справа: №826/27413/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
08 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Левченка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» до Енергетичної митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Енергетичної митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 08 жовтня 2015 року №903060000/2015/000199/1, №903060000/2015/000200/1, від 09 жовтня 2015 року №903060000/2015/000205/1, №903060000/2015/000209/1, №903060000/2015/000211/1, №903060000/2015/000212/1, №903060000/2015/000213/1.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем через брокера - ТОВ «Авантаж Інспект», подано до Енергетичної митниці попередні митні декларації в режимі імпорт (типу ІМ-40 ЕЕ) від 09 вересня 2015 року №903060000/2015/002175, від 01 жовтня 2015 року №№903060000/2015/002952, від 30 вересня 2015 року №903060000/2015/002875, від 01 жовтня 2015 року №903060000/2015/002951.
Також, до зазначених митних декларацій подані інвойс від 07 вересня 2015 року №2015-9/1, контракт від 15 червня 2015 року №4 EEUK -Socar з додатковою угодою від 28 серпня 2015 року №4, договір про надання митно-брокерських послуг від 11 березня 2015 року №11-03/2015 та паспорти на продукцію.
Після надходження на митну територію України попередньо задекларованих товарів - палива дизельного ЕВРО сорт С, виробник ООО «ЛУКОЙЛ-Волгограднефтепереработка», з метою їх митного контролю та митного оформлення позивач подав до Енергетичної митниці митні декларації типу ТФ в режимі ІМ-40 від 15 вересня 2015 року №903060000/2015/002377, від 17 вересня 2015 року №903060000/2015/002471, від 18 вересня 2015 року №903060000/2015/002516, від 30 вересня 2015 року №903060000/2015/002881.
Вказаний товар ввезено позивачем на підставі контракту на поставку від 15 червня 2015 року №4 EEUK -Socar, укладеного між компанією «EMINENT ENERGY UK LIMITED» (Великобританія, Лондон) (продавець) та ТОВ «Сокар Енерджі Україна» (Україна, Київ) (покупець).
З метою завершення процедури митного оформлення товарів, декларантом позивача подано до Енергетичної митниці декларації в режимі ІМ-40 типу ДЕ від 08 жовтня 2015 року №903060000/2015/003145, №903060000/2015/003147, від 09 жовтня 2015 року №903060000/2015/003157 та типу ДТ від 09 жовтня 2015 року №903060000/2015/003167, №903060000/2015/003166, №903060000/2015/003168, №903060000/2015/003171.
На підтвердження заявленої митної вартості позивач надав залізничні накладні, інформацію про біржові котирування, інвойс (попередній) від 07 вересня 2015 року №2015-9/1, інвойс (остаточний) від 01 жовтня 2015 року №2015-9/1-FINAL, контракт від 15 червня 2015 року №4 EEUK -Socar з додатковою угодою від 28 серпня 2015 року №4, договір доручення на декларування товарів від 11 березня 2015 року №11-03/2015, декларацію про походження товару №2015-9/1, паспорти на продукцію, сертифікати відповідності UA1.145.0020614-15, довідки про походження товару.
В подальшому посадовою особою Митного поста «Куп'янськ-енергетичний» Енергетичної митниці шляхом направлення електронних повідомлень, запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На виконання вказаних запитів митного органу, декларант позивача надав інформацію біржових організацій про вартість товару за котирувальний період з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року та підтверджуючі якісні характеристики документи; щодо надання інших документів декларантом зазначено, що постачальник не надає інформацію про умови контрактів з третіми особами у зв'язку з вимогою виконання умов комерційної таємниці постачальника.
За результатами розгляду наданих позивачем документів Енергетичною митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 08 жовтня 2015 року №903060000/2015/000199/1 та №903060000/2015/000200/1, від 09 жовтня 2015 року №903060000/2015/000205/1, №903060000/2015/000209/1, №903060000/2015/000211/1, №903060000/2015/000212/1, №903060000/2015/000213/1, якими скориговано митну вартість в бік її збільшення, оскільки надані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме вартість товару в копії митної декларації країни відправлення від 22 серпня 2015 року №10006110/220815/0012647 складає 523,00 доларів США за тонну, а вартість в інвойсі від 01 жовтня 2015 року №2015-9-2-Final, який наданий разом з митною декларацією, складає 501,25 доларів США за тонну.
У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08 жовтня 2015 року №903060000/2015/00098, №903060000/2015/00099, №903060000/2015/00100, від 09 жовтня 2015 року №903060000/2015/00104, №903060000/2015/00106, №903060000/2015/00107, №903060000/2015/00108.
12 листопада 2015 року декларант позивача звернувся до відповідача із заявою від 12.11.2015 №12/11-1, в якій просив скасувати винесені Енергетичною митницею рішення про коригування митної вартості; разом з заявою позивачем надані висновок ДП «Держзовнішінформ» від 29 жовтня 2015 року №4.3/630; лист-запит ТОВ «ТД «Сокар Україна» від 26 жовтня 2015 року №409; інформація біржових організацій (Platts) про вартість товару за котирувальний період з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року; паспорти якості від 28 вересня 2015 року за №11Л1511702, від 27 вересня 2015 року №11Л1511638; сертифікат відповідності від 24 квітня 2015 року №UA1.145.0020614-15; контракт на поставку від 15 червня 2015 року №4 EEUK -Socar; доповнення від 28 серпня 2015 року №4 до контракту на поставку від 15 червня 2015 року №4 EEUK -Socar; інвойс (остаточний рахунок) від 01 жовтня 2015 року №2015-9/1-FINAL; платіжне доручення від 20 жовтня 2015 року №85; ЕВМД типу ДТ від 02 жовтня 2015 року №903060000/2015/002974.
Листом від 20 листопада 2015 року № 28-70-1.03/25/2953 Енергетична митниця повідомила ТОВ «Авантаж Інспект», що митним органом прийнято до уваги інформацію, яка міститься в документах, наданих з листом від 12 листопада 2015 року, разом з тим, перелік додаткових документів, за умови подання яких митна вартість може бути визнана митним органом, відображено в рішеннях про коригування митної вартості товарів; зазначені документи не були подані у якості додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. У зв'язку з цим відповідач не знайшов підстав для скасування рішень митного органу про коригування митної вартості.
Не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів виходив з наступного.
Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-УІ (далі - Митний кодекс України, МК України).
Відповідно до статті 49 цього Кодексу, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).
Згідно із статтею 52 вказаного Кодексу, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини перша та друга).
Частиною першою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 53 вказаного Кодексу передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 54 вказаного Кодексу орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша статті 55 МК України).
За правилами статті 264 Митного кодексу України, орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті такої митної декларації, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом (частина одинадцята статті).
У статті 57 вказаного Кодексу закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно з ч. 1 цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Приписами 2 - 5 частин статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною другою статті 58 МК України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Отже, надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, митна вартість товару за митними деклараціями від 08 жовтня 2015 року №903060000/2015/003145, №903060000/2015/003147, від 09 жовтня 2015 року №903060000/2015/003157 та типу ДТ від 09 жовтня 2015 року №903060000/2015/003167, №903060000/2015/003166, №903060000/2015/003168, №903060000/2015/003171 заявлена декларантом позивача на рівні 501,25 доларів США за тонну на умовах поставки DAP-українсько-російський кордон.
За умовами контракту від 15 червня 2015 року №4 EEUK -Socar та додаткової угоди від 28 серпня 2015 року №4 до такого контракту, ціна на товар мала визначатися на підставі ціни, розрахованої відповідно до пункту 6.2 статті 6 додаткової угоди від 28 серпня 2015 року №4, а саме: в доларах США за метричну тонну; з використанням середнього значення з нижчих/середніх/найвищих значень котирувань, надрукованих протягом періоду з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року, плюс премія 35 доларів США, за метричну тонну; з округленням цифрових показників до 2 знаків після коми, та виходячи з кількості поставлених товарів, що зафіксована у залізничних накладних.
Тобто, розмір ціни на імпортований товар залежить від обсягів постачання та розраховується за встановленою формулою. При цьому, з тексту додаткової угоди від 28 серпня 2015 року №4 вбачається, що сторонами контракту не конкретизовано один з показників такої формули, а саме не визначено яке із значень котирувань (нижче, середнє або вище) береться для обрахунку середнього значення біржових котирувань.
До митного оформлення ТОВ «Авантаж Інспект» надані спочатку інвойс (попередній рахунок) від 07 вересня 2015 року №2015-9/1, згідно якого узгоджено поставку товару в обсязі 3000 тон на суму 1602060,00 доларів США (в тому числі за ціною 534,02 долари США за одну тонну), в подальшому інвойс (остаточний рахунок) від 01 жовтня 2015 року №2015-9/1-FINAL, де вказано про поставку товару в обсязі 2965,645 тон на суму 1486439,33 доларів США (в тому числі ціною 501,00 долар США за одну тонну).
Згідно залізничних накладних від 14 вересня 2015 року №20331590, від 15 вересня 2015 року №20336908, №20337150, від 29 вересня 2015 року № 20336977, від 06 жовтня 2015 року № 20444665, до пункту призначення поставлено товару в обсязі 2066054 кг, що відрізняється від відомостей про обсяг товару, що наведені в додатковій угоді від 28 серпня 2015 року №4, попередньому та кінцевому рахунках (інвойсах).
Одночасно відповідно до митної декларації країни відправлення від 22 серпня 2015 року №10006110/220815/0012647, посилання на яку містяться у вказаних вище залізничних накладних, та відомості про яку були у розпорядженні митного органу на момент митного оформлення імпортованого товару, вартість товару становила 523,00 доларів США за одну тонну, тобто, за даними митної декларації країни експорту на ідентичний товар того ж самого виробника ціна визначена вищою.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надані декларантом позивача документи у сукупності дають підстави для висновку про те, що заявлена митна вартість за ціною договору не базувалась на об'єктивних і документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, тому у митного органу були підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару, у зв'язку із чим обґрунтовано запропоновано позивачу надати додаткові документи; проте, позивачем витребувані митним органом документи не надано.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості та, як наслідок, про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Ухвалу у повному обсязі складено 13.02.2017 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: Л.В. Губська
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Губська Л.В.
Федотов І.В.