Справа: № 700/972/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Добриднюк Н.О.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
08 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Левченка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними, визнання незаконним рішення від 22.07.2016 №481с/08, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Лисянського районного суду Черкаської області з позовом до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, в якому просив суд визнати протиправними та такими, що порушують гарантії незалежності прокурора, передбачені пунктом 5 частиною першою та частиною п'ятою статті 16 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ, дії щодо відмови у забезпеченні належним пенсійним забезпеченням; визнати незаконним рішення відповідача від 22.07.2016 №481с/08 про відмову в задоволенні заяви про призначення пенсії за вислугою років; зобов'язати відповідача забезпечити гарантії незалежності прокурора щодо належного пенсійного забезпечення та прийняти рішення про призначення пенсії за вислугою років згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ з дня звернення, тобто з 15 липня 2016 року на підставі довідок генеральної прокуратури України про заробітну плату з розрахунку 60 відсотків і середнього заробітку без обмеження її максимальним розмірного розміру, визначеного Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213.
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2016 року відмовлено у відкритті провадженні в адміністративній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 109 КАС України у зв'язку із тим, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили рішення суду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю - доповідача про обставини справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що з приводу того ж самого предмету спору та між тими ж сторонами є постанова суду, яка набрала законної сили.
Колегія суддів не погоджується із думкою суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили постанова суду.
Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі постанови суду, що набрала законної сили, або ухвали суду про відмову у відкритті провадження, про закриття провадження у справі (незалежно від підстав закриття).
Як встановлено колегією суддів, постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2016 року у справі №700/668/16-а позов ОСОБА_2 до Звенигородського об'єднання управління пенсійного фонду України в Черкаській області задоволено; вказаним рішенням:
- визнано протиправним та скасовано рішення Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаській області від 13.07.2016 №4344/08 щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 року №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року №2662-ІІІ) на підставі довідки Генеральної прокуратури про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку;
- зараховано ОСОБА_2 до загального стажу роботи в органах прокуратури половину строку навчання на юридичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка (денна форма) з 01.09.1980 по 01.07.1985, що становить 2 роки 5 місяців;
- зобов'язано Звенигородське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років відповідно до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2662-ІІІ) на підставі довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату від 01.07.2016 №18-1041 зп із розрахунку 90% із середнього заробітку без обмеження максимального розміру пенсії.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2016 року скасовано в частині визнання протиправним та скасування рішення від 13.07.2016 №4344/08 щодо відмови позивачу у призначенні пенсії відповідно до статті 501 Закону України «Про прокуратуру», зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» та стягнення з Звенигородського об'єднання управління пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача судового збору в розмірі 551,20 грн; в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено; в іншій частині постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2016 року залишено без змін.
Проте, в даній справі позивач просить суд визнати протиправними та такими, що порушують гарантії незалежності прокурора, передбачені пунктом 5 частиною першою та частиною п'ятою статті 16 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ, дії щодо відмови у забезпеченні належним пенсійним забезпеченням; визнати незаконним рішення відповідача від 22.07.2016 №481с/08 про відмову в задоволенні заяви про призначення пенсії за вислугою років; зобов'язати відповідача забезпечити гарантії незалежності прокурора щодо належного пенсійного забезпечення та прийняти рішення про призначення пенсії за вислугою років згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ з дня звернення, тобто з 15 липня 2016 року на підставі довідок генеральної прокуратури України про заробітну плату з розрахунку 60 відсотків і середнього заробітку без обмеження її максимальним розмірного розміру, визначеного Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, судове рішення, що набрало законної сили, та, відповідно необґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі.
Згідно з пункту 4 статті 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення питання.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 160, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Ухвалу у повному обсязі складено 13.02.2017 року.
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: Л.В. Губська
Суддя: І.В. Федотов
.
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Губська Л.В.
Федотов І.В.