15 лютого 2017 року справа № 335/9131/16-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2016 року в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 у серпні 2016 року звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району під час проведення виплати одноразової щорічної допомоги до 5 травня по ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району на користь позивача одноразову щорічну допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2016 рік з урахуванням раніше сплачених сум.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2016 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району як учасник бойових дій та особа на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району з заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату щорічної разової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальний пенсій за віком.
Як вбачається з відповіді Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району № Б-296-п/01-16 від 21.06.2016, позивачу у 2016 році була виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня, як учаснику бойових дій, у розмірі 920,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» № 141 від 2 березня 2016 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно з пунктом 26 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» № 141 від 2 березня 2016 року установлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: 2) учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 920 гривень.
Вказані положення є чинними та не визнавалися такими, що не відповідають закону.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про правомірність дій відповідача щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2016 році, як учаснику бойових дій, у розмірі 920,00 грн., адже вказана виплата здійснена відповідно до положень Бюджетного кодексу України, приписів Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та у розмірі визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 2 березня 2016 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району задовольнити.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2016 року в адміністративній справі № 335/9131/16-а - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров