Справа № 147/17/17
Провадження № 2/147/243/17
09.02.2017 року Тростянецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Волошина І.А.,
з участю секретаря Чудак Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тростянець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.07.2009 року померла її мати ОСОБА_3. Єдиним спадкоємцем по заповіту після її смерті є позивач, що підтверджується заповітом від 28.12.2005 року. Вона належним чином прийняла спадщину після смерті матері, оскільки 13.11.2009 року звернулась до Тростянецької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. До складу спадкового майна ОСОБА_3 входить нерухоме майно, а саме земельна ділянка, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,82 га у відповідності до державного акту серії IV-ВН №020964 від 31.03.2001 року, оригінал якого був втрачений покійною. 01.12.2016 року позивач звернулася до Тростянецької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте їй було відмовлено у видачі такого свідоцтва у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку та роз'яснено право звернутися до суду з даним позовом. Таким чином ОСОБА_1 вимушена звернутись до суду з даним позовом для захисту своїх спадковий прав на нерухоме майно.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені позовні вимоги підтримала, за обставин, викладених в позові, просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Вінницької області в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої позов визнав та просив справу розглянути без його участі.
Визнання позову відповідачем не суперечить чинному законодавству та не порушує чиїх-небудь прав, свобод та інтересів.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін відповідно до ч.2 ст. 158 ЦПК України, враховуючи, що кожна із них скористалась своїми процесуальними правами.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали спадкової справи №439/09 р. до майна померлої 09.07.2009 року ОСОБА_3, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії І-АМ №156632 від 10.07.2009 року, ОСОБА_3 померла 09.07.2009 року (а.с.8).
З дня смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,82 га у відповідності до державного акту серії IV-ВН №020964 від 31.03.2001 року (а.с. 10).
При житті, 28.12.2005 року ОСОБА_3, склала заповітне розпорядження, згідно якого житловий будинок з погосподарськими спорудами, приватизовану земельну ділянку біля садиби, яка знаходиться в с. Демидівка Тростянецького району Вінницької області по вул.Котовського №12, земельну частку (пай), згідно державного акту на право власності на землю серії IV-ВН №020964 і майновий сертифікат серії ВІ-ХХ1 №003886 заповіла своїй дочці ОСОБА_1 (а.с.7).
Після смерті ОСОБА_3 спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 спадщину прийняла у встановлений шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця, шляхом подання до Тростянецької державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.9).
У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,82 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Вінницької області після смерті ОСОБА_3, померлої 09.07.2009 року, позивачу у Тростянецькій державній нотаріальній конторі відмовлено, так як відсутні оригінал правовстановлюючого документу на дану земельну ділянку (а.с.18).
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Пунктом 3.5 ОСОБА_4 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4- 13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказано, що «Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності ма земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз»яснень, викладених у пунктах 10,11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю.
Згідно копії державного акту на право власності серії IV-ВН №020964, завіреної відділом Держгеокадастру у Тростянецькому районі, ОСОБА_3 за життя була власником земельної ділянки, площею 1,82 га у межах згідно з планом, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який виданий 31.03.2001 року на підставі рішення 9 сесії 2 скликання ОСОБА_2 сільської ради народних депутатів від 14 березня 2001 року (а.с.10).
У Тростянецькій районній газеті було дано оголошення вважати втраченим державний акт на землю серії IV-ВН 020964на ім'я ОСОБА_3 (а.с.41).
Родинний зв'язок позивача ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_3 підтверджено копією свідоцтва про народження серії ЯЖ №746295 від 12.12.1954 року, в якому в графі мати записана ОСОБА_5 (а.с.5). Після реєстрації шлюбу позивачу присвоєно прізвище «Комолова» (а.с.6).
Згідно інформації, наданої сільським головою ОСОБА_2 сільської ради від 16.01.2017 року №18, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно є дочкою ОСОБА_3, яка померла 09.07.2006 року. ОСОБА_1 є спадкоємницею ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 по заповіту, посвідченого 28.12.2005 року секретарем Демидівської сільської ради Тростянецького району (а.с.31).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Встановленим судом фактичним обставинам відповідають спадкові правовідносини, що регулюються Книгою шостою Цивільного кодексу України.
Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонено законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Таким чином, як встановлено з наданих суду доказів, покійна ОСОБА_3 мала у власності земельну ділянку площею 1,82 га у межах з гідно з планом розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що посвідчується державними актами серії IV-ВН №020964.
За викладених обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 має право на спадкування за заповітом на спірну земельну ділянку, своєчасно прийняла спадщину, позбавлена можливості отримати дублікат правовстановлюючого документу на дану земельну ділянку, суд вважає необхідним визнати за позивачем ОСОБА_1. право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 1,82 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки дана обставина знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316, 328, 1216, 1217, 1223, 1220, 1222, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 158 ч.2, 197, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку, площею 1,82 га в межах згідно з планом, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Вінницької області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій ОСОБА_3, яка померла 09.07.2009 року, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-ВН №020964.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя