14 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 668/3495/16-а
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Гаврилов Д.В.
14 лютого 2017 року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
в складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Потапчука В.О.
судді -Шляхтицького О.І.
за участю секретаря - Алексєєвої Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 31 березня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 3 Управління патрульної поліції у м. Херсоні Сапуна Олександра Петровича про визнання дій протиправними та визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до поліцейського роти № 3 Управління патрульної поліції у м. Херсоні Сапуна О.П. про визнання дій протиправними та визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 18.02.2016 року серії ПС3 № 076123 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу.
В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що постановою відповідача від 18.02.2016 року його було неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП. Позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки докази на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення відсутні.
Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 31 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про задоволення адміністративного позову.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
18.02.2016 року поліцейським роти № 3 Управління патрульної поліції у м. Херсоні Сапун О.П. відносно позивача було винесено постанову серії ПС3 № 076123 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Відповідачем у постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач, керуючи транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», н.з. НОМЕР_1 проїхав на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. «е» ПДР.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення було встановлено поліцейським роти № 3 Управління патрульної поліції у м. Херсоні Сапун О.П. та допитаний в судовому засіданні в якості свідка рядовий поліції Славов В.В., надав свідчення, що позивач, керуючи автомобілем, порушив ПДР та проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача щодо відсутності доказів вчиненого ним правопорушення безпідставні та спростовуються матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга і третя статті 122).
Таким чином, прийняття постанов по справі про адміністративне правопорушення, згідно яких особи притягаються до адміністративної відповідальності, відноситься до повноважень органів Національної поліції, отже суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що такі дії поліцейського не можуть бути визнані протиправними.
Колегія суддів зазначає, що апелянт в обґрунтування своєї апеляційної скарги, вказує на те, що відповідач не надав жодного доказу, який би свідчив про вчинення ним адміністративного правопорушення.
Колегія суддів не може погодитись з такими доводами апелянта, враховуючи наступне.
Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Колегія суддів зазначає, що випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення визначені статтею 258 КУпАП.
Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі та уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що зміст ст. 258 КУпАП передбачає виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого як за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису так і без них.
Отже, доводи апелянта щодо відсутності доказів про вчинення ним адміністративного правопорушення є безпідставними, оскільки таке порушення було встановлено поліцейським роти № 3 Управління патрульної поліції у м. Херсоні Сапун О.П. в межах та на виконання покладених на нього завдань. В свою чергу, колегія суддів наголошує, що обов'язковість виявлення адміністративного правопорушення спеціальними технічними засобами Законом не передбачена.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.195, 196; 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 31 березня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлено 15 лютого 2017 року.
Головуючий: Л.П. Шеметенко
Суддя: В.О. Потапчук
Суддя: О.І. Шляхтицький