09.02.2017 року Справа № 904/11218/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кузнецова В.О.,
суддів: Чус О.В., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.,
за участю сторін:
від ліквідатора: : Пархоменко Т.В., представник, довіреність №б/н від 10.01.2017 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Марінтіс ЛТД" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2016 р. у справі
за заявою ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Марінтіс ЛТД", м.Дніпро
до товариства з обмеженою відповідальністю "Марінтіс ЛТД", м.Дніпро
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2016 р. (суддя Владимиренко І.В.) зупинено провадження у даній справі до закінчення розгляду господарським судом м.Києва справи № 910/6682/16 та господарським судом Полтавської області справи №917/658/16.
Згадана ухвала мотивована посиланням на те, що у господарському суді м.Києва справа № 910/6682/16 та господарському суді Полтавської області справа № 917/658/16 подані позовні заяви публічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" до товариства з обмеженою відповідальністю "КІДФУДЗПРОДАКШН" та Державної служби інтелектуальної власності України про визнання права інтелектуальної власності на знаки для товарів та послуг, визнання недійсними правочинів, про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Винесення господарськими судами рішень у зазначених вище справах може суттєво вплинути на кількість ліквідаційної маси товариства з обмеженою відповідальністю "Марінтіс ЛТД".
Не погодившись з даною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Марінтіс ЛТД" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати.
Скаржник зазначає, що жодних підстав, визначених чинним законодавством України, для зупинення провадження у даній справі не встановлено.
На думку скаржника, визнання чи спростування майнових дій боржника мають розглядатися господарським судом в межах справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Марінтіс ЛТД".
Зупинення провадження у справі буде перешкоджати, в установлені нормами чинного законодавства строки, здійснити заходи ліквідаційної процедури, оскільки, саме в межах ліквідаційної процедури вирішуються всі питання пов'язані з майном боржника, яке може бути включено до ліквідаційної маси.
Заслухавши пояснення представника ліквідатора, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
Матеріали справи свідчать про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Марінтіс ЛТД" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до процедури, передбаченої ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою господарського суду від 14.12.2016 р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Марінтіс ЛТД; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду від 23.12.2016 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Марінтіс ЛТД" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців; ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії (арбітражного керуючого) Черненченко Д.А.
Ухвалою господарського суду від 23.12.2016 р. зупинено провадження у даній справі до закінчення розгляду господарським судом м.Києва справи № 910/6682/16 та господарським судом Полтавської області справи №917/658/16.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі, колегія суддів враховує таке.
Згідно ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Відповідно до ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, норми ст. 79 ГПК України у справі про банкрутство підлягають застосуванню з урахуванням особливостей процедури банкрутства.
Як роз'яснено в п. 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Таким чином, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку зазначає: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншім судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншім судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
Всупереч наведеному, місцевий господарський суд не зазначив які саме обставини у справах № 910/6682/16 та №917/658/16 впливатимуть на збирання та оцінку доказів у даній справі і, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення; судом першої інстанції не досліджувалося питання щодо предмету спору у зазначених справах, а також які обставини чи факти суд у даній справі не може встановити самостійно, в чому саме полягає неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, а лише зазначив про необхідність зупинити провадження у даній справі до вирішення пов'язаних з нею справ № 910/6682/16 та №917/658/16, оскільки результати їх розгляду можуть вплинути на кількість ліквідаційної маси товариства з обмеженою відповідальністю "Марінтіс ЛТД".
Крім того, предметом спору у справі № 910/6682/16 є визнання недійсними договорів від 11.08.2015 р. про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг та додатки №1 до них стосовно свідоцтв України №25487, №57005, №67480, №67483, №134846, №137786, №137787, №137788, №155320, №157230, №157835, №159923, №161005, №161006, №170138, №171911, №171912, №183349, №200264, №201520, укладені публічним акціонерним товариством "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Марінтіс Лтд", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "КІДФУДЗПРОДАКШН"; визнання недійсними договору від 05.11.2015 р. про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг стосовно свідоцтв України №203375 та №203490, укладений Комбінатом та товариством з обмеженою відповідальністю "Марінтіс Лтд", правонаступником якого є товариство; визнання права інтелектуальної власності Комбінату на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №25487, №57005, №67480, №67483, №134846, №137786, №137787, №137788, №155320, №157230, №157835, №159923, №161005, №161006, №170138, №171911, №171912, №183349, №200264, №201520, №203375 та №203490; зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про те, що власником свідоцтв України №25487, №57005, №67480, №67483, №134846, №137786, №137787, №137788, №155320, №157230, №157835, №159923, №161005, №161006, №170138, №171911, №171912, №183349, №200264, №201520, №203375 та №203490 є Комбінат, та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені "Промислова власність".
Предметом спору по справі №917/658/16 є вимоги публічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" до товариства з обмеженою відповідальністю "Кідфудзпродакшн" про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Частиною 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Отже, спори з майновими вимогами до боржника, в тому числі спір про визнання недійсним будь-якого правочину, який порушується особою, чиї майнові права порушено (кредиторами, арбітражним керуючим в інтересах кредиторів), належать до виключної підсудності господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Правова позиція про розгляд у межах провадження у справі про банкрутство спорів про визнання недійсними правочинів боржника незалежно від правових підстав для визнання їх недійсними (цивільно-правових чи передбачених законом про банкрутство), якщо такі правочини безпосередньо пов'язані з провадженням у справі про банкрутство (формування ліквідаційної маси боржника, розгляд кредиторських вимог боржника та формування його пасиву у реєстрі кредиторів), узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові №16/0 від 13.04.2016 р. у справі №908/4804/14.
Колегія суддів також враховує, що статтею 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено судові процедури, які застосовуються щодо боржника. Зокрема, згідно з ч.1 цього Закону щодо боржника застосовується процедура ліквідації банкрута.
Згідно ч.1 ст.37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.
Законом не передбачено продовження строку ліквідаційної процедури, встановленого ч.1 ст.37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали з посиланням на норми ст. 79 ГПК України безпідставно не прийнято до уваги норми спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Таким чином, місцевий господарський суд невірно застосував норми процесуального права та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі про банкрутство, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Згідно ч.1 ст.106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.99, 101-106 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Марінтіс ЛТД" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2016 р. у справі №904/11218/16 скасувати.
Справу №904/11218/16 надіслати до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді О.В.Чус
Ю.Б.Парусніков