"08" лютого 2017 р.Справа № 916/1608/16
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Савицького Я.Ф.
Суддів: Колоколова С.І.,
ОСОБА_1
секретар судового засідання Федорончук Д.О.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 08.02.2017р.:
від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю;
ОСОБА_4, за довіреністю;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ”
на рішення господарського суду Одеської області
від 24 жовтня 2016 року
по справі 916/1608/16
за позовом: Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ”
про стягнення 372 190,05 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 08.02.2017р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.10.2016р. по справі 916/1608/16 (головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Рога Н.В., Мостепаненко Ю.І.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ” про стягнення 372 190,05 грн.
Суд першої інстанції погодився з посиланнями позивача на неможливість видачі вантажу з огляду на наявність на той час чинних ухвал Приморського районного суду про арешт вантажу, проте, зазначив, що вина відповідача у виникненні вищезазначених обставин відсутня, а тому здійснювати нарахування боргу по оплаті коштів за зберігання вантажу за весь час його знаходження в резервуарі 3 - є безпідставним. Крім того, здійснення Портом розрахунку вартості оплати по збереженню саме 181,619 тон вантажу за період з 02.04.2015р. по 09.08.2015р., на думку місцевого господарського суду, є невірним з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження тих обставин, які обумовили здійснення Портом відповідного розрахунку. Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини та факт неможливості встановлення дійсної суми заборгованості відповідача перед позивачем за надані останнім по договору 177/ЄТ від 26.07.2013р. послуги по зберіганню вантажу, суд першої інстанції не вбачає правових підстав для задоволення позову.
Не погоджуючись з рішення господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Державне підприємство “Морський торговельний порт “Чорноморськ”, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 24.10.2016р. по справі 916/1608/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи це тим. що при прийнятті рішення судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушені і неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
30.11.2016р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ” до Одеського апеляційного господарського суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, якими відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення першої інстанції слід скасувати, апеляційну скаргу - задовольнити.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2013р. між Держаним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” (Порт, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ” (Вантажовласник, відповідач) укладено договір про перевантаження експортних і транзитних вантажів наливом 177/ЄТ, за умовами якого Порт приймає на себе зобов'язання вивантажити із залізничних цистерн за варіантом „залізнична цистерна - естакада Порту - насосна Порту - трубопровід Вантажовласника”, прийняти на зберігання та документально оформити експортні і транзитні харчові вантажі наливом з подальшою видачею цього вантажу Вантажовласнику, а Вантажовласник планує до перевантаження 35000 тонн вантажу та зобов'язується сплатити надані Портом послуги відповідно до умов цього Договору (п.1.1 Договору).
Пунктом 2.1 підпункту 2.1.2 Договору передбачено, що Порт здійснює вивантаження вантажів із залізничних/авто цистерн через залізничні/авто естакади, що належать Порту, у резервуари Потру або у трубопровід Вантажовласника, перелив вантажів з резервуарів Порту у трубопровід Вантажовласника, видачу залишків вантажу у трубопровід Вантажовласника, а також здійснює подачу та прибирання залізничних цистерн, які прямують на адресу Вантажовласника.
Порт приймає вантаж після зважування на залізничних/авто вагах за участю експертів ТПП, або інших експертів, номінованих Вантажовласником, з технічно справних цистерн і оформлює документально його приймання згідно з діючими правилами перевезення вантажів у випадку приймання вантажів у резервуари Порту (пп..2.1.3 п.2.1 Договору).
Розділом 3 Договору передбачений порядок розрахунків. Так, пунктом 3.1 передбачено, що Вантажовласник сплачує послуги Порта за діючими тарифами, у тому числі: вартість вивантаження олії за варіантом „залізнична/авто цистерна - естакада Порту - насосна Порту - резервуар Порту”, за ставкою, яка є різницею ставок 1-ої та 2-ої категорії вільного тарифу Порту на виконання ННР, а саме: харчові наливні вантажі: не транзитні вантажі - 1.0 дол. США за кожну тонну переробленого вантажу; транзитні вантажі - 0.7дол. США за кожну тонну переробленого вантажу (п.3.1.1 Договору). Вартість перевалки олії за варіантом: „залізнична цистерна - естакад Порту - насосна Порту - трубопровід Вантажовласника” за заявкою Вантажовласника за вільними тарифами Порта, а саме: температурний режим вище 00С - 6,64грн. за тонну; температурний режим 00С до -100С - 8,87грн. за тонну; температурний режим нижче -100С -11,9грн. за тонну. Фактом виконання Портом робот (послуг) є підписаний Акт виконаних робіт (п.3.1.2 Договору). Вартість перевалки олії за варіантом: „резервуар Порту - насосна Порту - трубопровід Вантажовласника” за заявкою Вантажовласника за вільними тарифами Порта, а саме: температурний режим вище 00С - 1,76грн. за тонну; температурний режим 00С до -100С - 2,37грн. за тонну; температурний режим нижче -100С -2,94грн. за тонну. Кількість вантажу за цим варіантом розраховується виходячи з висоти вантажу в резервуарах, яка визначається шляхом замірювання, що здійснюється представниками Порту та Вантажовласника зі складанням відповідного Акту заміру кількості вантажу в резервуарі. Фактом виконання Портом робіт (послуг) є підписаний Акт виконаних робіт (п.3.1.3 Договору). Вартість перевалки олії за варіантом: „резервуар Порту - трубопровід Вантажовласника (самопливом)” за заявкою Вантажовласника за вільними тарифами Порта, а саме: температурний режим вище 00С - 1,21грн. за тонну; температурний режим 00С до -100С - 1,61грн. за тонну; температурний режим нижче -100С -2,03грн. за тонну. Кількість вантажу за цим варіантом розраховується виходячи з висоти вантажу в резервуарах, яка визначається шляхом замірювання, що здійснюється представниками Порту та Вантажовласника зі складанням відповідного Акту заміру кількості вантажу в резервуарі. Фактом виконання Портом робот (послуг) є підписаний Акт виконаних робіт (п.3.1.4 Договору).
Пунктом 3.1.5 Договору встановлено, що вартість зберігання вантажу в резервуарах Порта за вільними тарифами Порта, а саме: протягом 4 діб - технічне зберігання, не оплачується; за кожну добу з 5 по 64 добу - 0,75 грн./тонну; за кожну добу з 65 доби й далі - 7,49 грн./тонну.
Відповідно до п.п.3.4., 3.5. Договору, по закінченню видачі вантажу Портом в трубопровід Вантажовласника, Порт, на підставі пакету документів (акт та заявки) оформлює рахунок та акт приймання-здачі наданих послуг протягом 8 діб після відвантаження вантажу в трубопровід Вантажовласника. Сторони погодились, що акт приймання-здачі всіх виконаних за Договором робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін, є документом, що підтверджує факт виконання Портом робіт на користь Вантажовласника. Прийом-передача акту для підпису та оформлення здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженим представникам під особистий підпис у реєстрі пред'явлених рахунків. Вантажовласник зобов'язаний не пізніше 8-го дня після одержання вантажу від Порту направити до Порту уповноваженого представника для отримання екземплярів акту приймання-здачі виконаних робіт та повернути Порту підписаний та засвідчений власною печаткою належний порту екземпляр акту. Вартість перевалки вантажу за даним договором оплачується попередньо в розмірі 50% від обсягу номінованого вантажу за дорученням Експедитора на підставі виставленого Портом попереднього рахунку. Для формування попереднього рахунку Вантажовласник завчасно надає Порту інформацію про номенклатуру і кількість вантажу, плануємого до відправлення. Остаточний розрахунок Вантажовласник здійснює протягом 10 банківських днів з моменту виставлення Порту рахунку. Сторони погодили, що рахунок може бути вручений Портом уповноваженій особі Вантажовласника, наділений повноваженнями відповідно до доручення (доручення повинно бути надано Вантажовласником у відділ розрахунків з клієнтами Порта протягом 3-х днів з моменту підписання даного договору) з відміткою про вручення у реєстрі пред'явлення рахунків, з розписом цієї посадової особи й печаткою Вантажовласника - в такому випадку моментом виставлення рахунку є дата вручення рахунку представникові Вантажовласника.
Пунктом 6.5 Договору передбачено, що за порушення строків сплати, Вантажовласник сплачує Порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
31.12.2014р. між сторонами по справі була укладена додаткова угода до Договору, пунктом 2 якої сторони дійшли згоди викласти пункти 3.1.2., 3.1.3, 3.1.4 Договору у наступній редакції: Вартість перевалки олії за варіантом: „залізнична цистерна - естакад Порту - насосна Порту - трубопровід Вантажовласника” за заявкою Вантажовласника за вільними тарифами Порта, а саме: температурний режим вище 00С - 0,83 дол. США за тонну; температурний режим 00С до -100С - 1,11 дол. США за тонну; температурний режим нижче -100С - 1,39 дол. США за тонну. Фактом виконання Портом робот (послуг) є підписаний Акт виконаних робіт (п.3.1.2 Договору). Вартість перевалки олії за варіантом: „резервуар Порту - насосна Порту - трубопровід Вантажовласника” за заявкою Вантажовласника за вільними тарифами Порта, а саме: температурний режим вище 00С - 0,22 дол. США за тонну; температурний режим 00С до -100С - 0,30 дол. США за тонну; температурний режим нижче -100С - 0,37 дол. США за тонну. Кількість вантажу за цим варіантом розраховується виходячи з висоти вантажу в резервуарах, яка визначається шляхом замірювання, що здійснюється представниками Порту та Вантажовласника зі складанням відповідного Акту заміру кількості вантажу в резервуарі. Фактом виконання Портом робот (послуг) є підписаний Акт виконаних робіт (п.3.1.3 Договору). Вартість перевалки олії за варіантом: „резервуар Порту - трубопровід Вантажовласника (самопливом)” за заявкою Вантажовласника за вільними тарифами Порта, а саме: температурний режим вище 00С - 0,15 дол. США за тонну; температурний режим 00С до -100С - 0,20 дол. США за тонну; температурний режим нижче -100С - 0,25 дол. США за тонну. Кількість вантажу за цим варіантом розраховується виходячи з висоти вантажу в резервуарах, яка визначається шляхом замірювання, що здійснюється представниками Порту та Вантажовласника зі складанням відповідного Акту заміру кількості вантажу в резервуарі. Фактом виконання Портом робот (послуг) є підписаний Акт виконаних робіт (п.3.1.4 Договору).
01.02.2016р. між сторонами по справі була укладена додаткова угода до Договору, згідно якої сторони дійшли згоди по всьому тексту Договору слово „Вантажовласник” замінити на слово „Клієнт”.
Пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що сторони дійшли згоди викласти п.3.5 Договору у наступній редакції: Вартість перевалки вантажу за даним договором оплачується попередньо в розмірі 50% від обсягу номінованого вантажу за дорученням Експедитора на підставі виставленого Портом попереднього рахунку. Для формування попереднього рахунку Клієнт завчасно надає Порту інформацію про номенклатуру і кількість вантажу, плануємого до відправлення. Остаточний розрахунок Клієнт здійснює протягом 10 банківських днів з моменту виставлення Порту рахунку. Фактичною датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Порту. Сторони погодили, що рахунок може бути вручений Портом уповноваженій особі Клієнта, наділений повноваженнями відповідно до доручення (доручення повинно бути надано Клієнтом у відділ розрахунків з клієнтами Порта протягом 3-х днів з моменту підписання даного договору) з відміткою про вручення у реєстрі пред'явлення рахунків, з розписом цієї посадової особи й печаткою Клієнта - в такому випадку моментом виставлення рахунку є дата вручення рахунку представникові Клієнта.
Відповідно п. 4 додаткової угоди встановлено, що сторони дійшли згоди викласти пункт 6.5 Договору у наступній редакції: За порушення строків оплати, Клієнт оплачує Порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, сукупний індекс інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
За умовами п.7.1. Договору сторони визначили, що договір набуває чинності з дати укладання і діє до моменту підписання нового договору.
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, у квітні 2015р. згідно товарно-транспортних накладних 20182 від 01.04.2015р., 20184 від 02.04.2015р, 20185 від 02.04.2015р., 20183 від 03.04.2015р., 20221 від 03.03.3015р, 20222 від 04.04.2015р., 20186 від 05.04.2015р., 20223 від 09.04.2015р. прийняв у власний резервуар 3 від Вантажовласника на зберігання 269300 тонн соняшникової олії, що підтверджується картками обліку експортних вантажів 3/4149, 3/4202, 3/4203, 3/4245, 3/4238, 3/4352, 3/4362, 3/4625.
В подальшому, Вантажовласник направив на адресу Порту лист від 19.04.2016р. 162, відповідно якого, на підставі Договору, просив останнього здійснити перевалку 87,681 тонн (згідно Експертного висновку ТПП ОЭ-8/127 від 19.04.2016р.) олії соняшникової не фільтрованої з резервуара 3 за варіантом: резервуар Порту - насосна Порта - трубопровід Вантажовласника.
На підставі зазначеного листа, Портом були виконані свої зобов'язання за Договором, що підтверджується складеними між сторонами Актами виконаних робіт 193, 194 від 20.04.2016р. та 195, 196, 32, 31 від 21.04.2016р.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору, позивачем були направлені на адресу Вантажовласника, разом із відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) рахунок від 22.04.2016р. Э/4465 на суму 262223,03грн., який отримано останнім 24.05.2016р. та рахунок від 29.04.2016р. Э/4464 на суму 112478,75грн., який отримано 11.05.2016р.
Проте, підписані Вантажовласником належні Порту екземпляри актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) були повернуті з відміткою про їх часткове прийняття, зокрема, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.04.2016р. Э/4465 на суму 262223,03грн. був прийнятий на суму 1794,58грн., а акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.04.2016р. Э/4464 на суму 112478,75грн. був прийнятий на суму 3415,64грн.
Позивач зазначає, що у Відповідача за Договором 177/ЄТ від 26.07.2013р. виникла заборгованість в розмірі 369491,56грн., в зв'язку з чим, на підставі умов Договору та норм чинного законодавства, ним була нарахована пеня в сумі 2490,84грн., та 3% річних в сумі 207,65грн.
Враховуючи вищевикладене, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором 177/ЄТ від 26.07.2013р., Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” звернулось до суду Господарського суду Одеської област з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ” заборгованість за договором від 26.07.2013 року 177/ЄТ про перевантаження експортних і транзитних вантажів наливом в розмірі 372190,05грн., яка складається з основного боргу в сумі 369491,56 грн., пені в сумі 2 490,84 грн. та 3% річних в сумі 207,65 грн.
Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором від 26.07.2013р про перевантаження експортних і транзитних вантажів наливом є правомірними, проте, місцевий господарський суд не погодився з сумою основного боргу з огляду на неправильний період надання послуг зберігання та об'єм вантажу. також суд першої інстанції вказав про відсутність вини відповідача в накладенні арешту на вантаж відповідно до ухвал Приморського районного суду м. Одеси, у зв'язку з чим нарахування боргу по оплаті коштів за зберігання вантажу за весь час його знаходження в резервуарі №3 є безпідставним.
Судова колегія не погоджується з вказаними твердженням місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Апеляційний господарський суд, дослідивши обставини справи, зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно неправильного визначення позивачем періоду надання послуг, оскільки заявка відповідача від 15.06.2015р. №225 була направлена позивачу в період, коли вантаж олія соняшникова у кількості 269,300 т. знаходився під арештом відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 30.04.015р.
Таким чином, видача вантажу 15.06.2015р. не могла відбутися, оскільки вантаж знаходився під арештом, отже, відсутні підстави вважати зазначену дату кінцевою при розрахунку періоду надання послуг за договором.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи позивачем не заявлялась вимога про стягнення з відповідача збитків, більш того, предметом спору є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання договору, отже, застосування ст. 614 ЦК України до спірних правовідносин є безпідставним.
При цьому, апеляційна колегія вказує, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження, не змінює того факту, що протягом спірного періоду вантаж зберігався у резервуарі позивача.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до наявних товарно-транспортних накладних, позивач прийняв від відповідача у резервуар №3 на зберігання 269300 тон соняшникової олії.
Надалі, відповідно до експертного висновку №ОЄ-8/127 від 19.04.2016р., на момент вивантаження маса вантажу складала 87,681 тон, тобто різниця склала 181,619 тон.
Позивач у своїх пояснення зазначав, що 07.08.2015р. директор Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ” здійснив зрив пломб на резервуарі 3 та здійснив дії по зливу олії у кількості 181,619 тон. Зазначені факти, на думку Порту, підтверджуються протоколом огляду від 07.08.2015р., складеним слідчим СЧ СВ УМВС України по Одеській залізниці ОСОБА_5, та Актом від 07.08.2015р., складеним працівниками Порту.
Крім того, відповідач на момент підписання актів наданих послуг, не заперечував щодо кількості вантажу, а зауваження стосувалися виключно періоду надання послуг.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується об'єм вантажу, що знаходився на зберіганні.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Частиною 5 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, враховуючи вищевикладені висновки, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 369491,56 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.5 Договору передбачено, що за порушення строків сплати, Вантажовласник сплачує Порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, апеляційний господарський суд вважає його правильним, відтак, позовна вимога про стягнення пені в розмірі 2490,84 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача, вважає його безпомилковим, отже, вказана позовна вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” слід задовольнити, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2016р. по справі 16/1608/16 - скасувати.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2016р. по справі 916/1608/16 скасувати.
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ”(68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Корабельна, буд. 4/1-Н, код ЄДРПОУ 31786337) на користь Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) суму основного боргу у розмірі 369491,56 грн., пеню в розмірі 2490,84 грн., 3% річних в розмірі 207,65 грн. та судовий збір у розмірі 5582,85 грн.
Зобов'язати господарський суд Одеської області видати наказ з відповідними реквізитами.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 13.02.2017р.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Колоколов С.І.
Суддя Головей В.М.