"07" лютого 2017 р.Справа № 916/3506/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Лисенко В.А., Ліпчанської Н.В.,
секретар судового засідання Молодов В.С.,
за участю представників сторін:
від ТОВ „Банкет Ка- адвокат ОСОБА_1,
від ПАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”- ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”
на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.12.2016р. про забезпечення позову
по справі № 916/3506/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Банкет Ка”
до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”
про визнання недійсним одностороннього правочину,
Товариство з обмеженою відповідальністю „Банкет Ка” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та вимог про забезпечення позову) про визнання недійсним одностороннього правочину останнього щодо розірвання договору про постачання електричної енергії № 144 від 20.03.2014 р. із змінами, внесеними додатковою угодою від 28.10.2016 р.
У позові назване товариство послалось на те, що одностороннім правочином - діями відповідача, спрямованими на розірвання вказаного вище договору, що виразилось у направленні на адресу позивача листа від 25.11.2016 р. № 366 щодо розірвання даного договору, порушується право позивача на постачання електричної енергії, гарантованим постачальником, передбачене ст. 14 Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України».
У позовній заяві позивач також заявив клопотання про забезпечення позову (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та вимог про забезпечення позову) шляхом заборони ПАТ «ЕК Одесаобленерго» розривати в односторонньому порядку договір про постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014р. із змінами, внесеними додатковою угодою від 28.10.2016 р., та припиняти електропостачання електроустановок ТОВ „Банкет Ка” до вирішення спору по суті.
Мотивуючи своє клопотання про забезпечення позову, ТОВ „Банкет Ка” зазначило, що відповідач у своєму листі від 25.11.2016 р. № 366 повідомив позивача про розірвання укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014року з 01.01.2017 р., наслідком чого відповідно до чинного законодавства є припинення постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок позивача з 01.01.2017 р., що, у свою чергу, суттєво порушить права позивача та зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог. Враховуючи, що саме односторонній правочин відповідача, спрямований на розірвання зазначеного договору про постачання електричної енергії з 01.01.2017 р., оскаржується позивачем, який вимагає визнати цей правочин недійсним, на думку ТОВ „Банкет Ка”, даний позов має бути забезпечений шляхом заборони ПАТ «ЕК Одесаобленерго» розривати договір про постачання електричної енергії № 144 від 20.03.2014 р. в односторонньому порядку та припиняти електропостачання електроустановок ТОВ „Банкет Ка” до вирішення спору по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст. 66, 67 ГПК України, позивач просив вжити заходи щодо забезпечення позову вказаним вище шляхом.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2016 р. по справі №916/3506/16 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Банкет Ка” про забезпечення позову по справі №916/3506/16 задоволено частково: в якості забезпечення позову по справі №916/3506/16 заборонено ОСОБА_3 акціонерному товариству «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» припиняти електропостачання електроустановок Товариства з обмеженою відповідальністю „Банкет Ка”. У задоволені решти заяви - відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що невжиття заходів до забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення господарського суду по цій справі, оскільки у разі задоволення позову, договір про постачання електричної енергії №144 від 20 березня 2014 року із змінами, внесеними Додатковою угодою від 28 жовтня 2016 року - буде вважатися діючим, у тому числі в період вирішення спору. Однак, застосування наслідків недійсності одностороннього правочину щодо розірвання вказаного договору, в частині його виконання з боку відповідача щодо постачання електроенергії під час розгляду цієї справи - буде неможливим. У задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони розривати вказаний договір суд відмовив, оскільки ця вимога є фактично предметом спору.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, що є підставою для її скасування.
Скаржник зауважує, що місцевий господарський суд будь-яким чином не обґрунтував необхідність вжиття заходів до забезпечення позову.
Апелянт також зазначає, що вжитий судом захід до забезпечення позову є неспіврозмірним з предметом позову стосовно оспорювання дійсності правочину щодо розірвання вищезгаданого договору.
Виходячи з вищенаведеного, скаржник вважає, що господарський суд першої інстанції неправильно застосував положення статей 66, 67 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом першої інстанції, проаналізувавши застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову.
Частинами 1-3, 10, 12 статті 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Про забезпечення позову виноситься ухвала.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.
Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача і полягає у вжитті судом заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення.
Таким чином, підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.
При цьому на заявника, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, покладається тягар доказування наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та забезпечення позову по даній справі, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали від 26.12.2016р., між ПАТ „Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» та ТОВ «Банкет Ка» 20.03.2014р. укладено договір про постачання електричної енергії №144, а 28.10.2016 р. між сторонами укладено додаткову угоду до цього договору, якою змінено строк дії договору - до 31.12.2016р та визначено, що договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії даного договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але не більш ніж до 01.11.2019 р.
Як зазначив позивач, 08.12.2016 р. ним отримано лист відповідача № 366 від 25.11.2016р. про розірвання договору про постачання електричної енергії № 144 від 20.03.2014р. з 01.01.2017р. у зв'язку з невідповідністю умов цього договору вимогам Правил користування електричною енергією.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Банкет Ка» просило визнати недійсним односторонній правочин ПАТ „Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» щодо розірвання договору про постачання електричної енергії № 144 від 20.03.2014 р. із змінами, внесеними додатковою угодою від 28.10.2016 р.
У позовній заяві позивач також заявив клопотання про забезпечення позову (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та вимог про забезпечення позову) шляхом заборони ПАТ «ЕК Одесаобленерго» розривати в односторонньому порядку договір про постачання електричної енергії № 144 від 20.03.2014 р. із змінами, внесеними додатковою угодою від 28.10.2016 р., та припиняти електропостачання електроустановок ТОВ „Банкет Ка” до вирішення спору по суті.
Мотивуючи своє клопотання про забезпечення позову, ТОВ „Банкет Ка” зазначило, що припинення постачання відповідачем електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок позивача суттєво порушить права позивача та зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог.
Судова колегія зазначає, що згідно правової позиції, викладеної у згаданій постанові пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р., достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Враховуючи те, що предметом розгляду даної справи є вимога позивача про визнання недійсним одностороннього правочину ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" щодо розірвання договору про постачання електричної енергії № 144 від 20.03.2014 р. із змінами, внесеними додатковою угодою від 28.10.2016 р., судова колегія вважає цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що у разі невжиття заходу до забезпечення позову шляхом заборони ПАТ «ЕК Одесаобленерго» припиняти електропостачання електроустановок ТОВ „Банкет Ка” до вирішення спору по суті, відповідач на виконання вказаного одностороннього правочину припинить постачання позивачу електроенергії.
За таких обставин, у випадку задоволення позовних вимог, право ТОВ „Банкет Ка” на постачання електроенергії протягом розгляду даної справи буде порушено.
Місцевим господарським судом правомірно встановлено, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. При цьому, метою подання позову було не лише формальне визнання права на отримання електропостачання за договором, а й, запобігання незаконному й необґрунтованому припиненню електропостачання споживачеві.
Отже, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що застосування наслідків недійсності одностороннього правочину щодо розірвання вказаного договору, в частині його виконання з боку відповідача щодо постачання електроенергії під час розгляду цієї справи - буде неможливим.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про заборону ОСОБА_3 акціонерному товариству „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” припиняти електропостачання електроустановок Товариства з обмеженою відповідальністю „Банкет Ка”.
Так само правомірним є висновок суду про відмову у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та вимог про забезпечення позову) шляхом заборони ПАТ «ЕК Одесаобленерго» розривати в односторонньому порядку договір про постачання електричної енергії №144 від 20.03.2014 р. із змінами, внесеними додатковою угодою від 28.10.2016 р., з огляду на те, що ця вимога фактично є тотожною задоволенню заявленої позовної вимоги.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про не обґрунтування судом необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається що вона обґрунтована відповідно до приписів чинного законодавства, про що зазначалось вище.
Доводи скаржника про неправильне застосування судом положень статей 66, 67 ГПК України є необґрунтованими, так як вжитий судом захід до забезпечення позову цілком узгоджується з приписами наведених законодавчих норм, є адекватним та забезпечить збалансованість інтересів сторін до винесення рішення суду і фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
За таких обставин, оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області по даній справі підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ПАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 66, 67, 99, 101, п.1 ст.103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 26.12.2016р. по справі №916/3506/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 13.02.2017 року.
Головуючий суддя Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6