04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"07" лютого 2017 р. Справа№ 910/15425/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Тищенко О.В.
за участю секретаря судового засідання: Романовій Ю.М.
представників сторін:
від позивача: Скрипник П.Г. (представник на підставі довіреності)
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: не з'явились
від третьої особи: Руденко А.О. (представник на підставі довіреності)
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк"
на рішення господарського суду міста Києва
від 26.10.2016 року
у справі № 910/15425/16 (суддя Цюкало Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер"
до 1) Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк"
2) Товарна біржа "Перспектива-Коммодіті"
про визнання додаткової угоди недійсною
У серпні 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк", Товарна біржа "Перспектива-Коммодіті" про визнання недійсною з моменту вчинення додаткової угоди № 1 від 11.08.2015 року до Договору № 30/07-2015/22А від 30.07.2015 про проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебуває в заставі банку, укладену між Публічним акціонерним товариством "Український будівельно-інвестиційний банк" та Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті".
Вказаний позов обґрунтований тим, що відповідачами порушено положення ч. 5 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", оскільки для погашення заборгованості за кредитним договором №LV/U/04-0253 від 25.12.2013 року та кредитним договором №LV/U/04-0255 від 25.12.2013 року не обов'язково було реалізовувати всі об'єкти нерухомого майна, які є предметом іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., зареєстровано в реєстрі за №13045.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.10.2016 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсною з моменту вчинення Додаткову угоду № 1 від 11.08.2015 року до Договору № 30/07-2015/22А від 30.07.2015 року про проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебуває в заставі банку, укладену між Публічним акціонерним товариством "Український будівельно-інвестиційний банк" та Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСЕР", грошові кошти: 689,00 грн. (шістсот вісімдесят дев'ять гривень) судового збору. Стягнуто з Товарної біржі "ПЕРСПЕКТИВА-КОММОДІТІ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСЕР", грошові кошти: 689,00 грн. (шістсот вісімдесят дев'ять гривень) судового збору.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва 26.10.2016 року у справі №910/15425/16.
На думку скаржника, оспорювань рішення прийняте місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.
За твердженнями останнього, договір та оспорюванна додаткова угода своїм предметом мають надання послуг з організації та проведення аукціону з продажу майна, яке знаходиться в заставі банку. В свою чергу, ч. 5 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» не містить положень, які б регулювали відносини з надання послуг з організації та проведення аукціонів з продажу майна. яке знаходиться в заставі банку. Таким чином. висновок суду, що додаткова угода укладена з порушенням вимог положень ч. 5 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» суперечить чинному законодавству тощо.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2016 прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк"; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.01.2017.
04.01.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від відоповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу.
13.01.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу.
16.01.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від відповідача-1 надійшло письмове пояснення з додатками.
17.01.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) надійшло клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальності "Джи Ес Груп" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі №910/15425/16.
17.01.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) (електронною поштою) від відповідача-1 надійшла заява про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 17.01.2017 від позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальності "Джи Ес Груп"; клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги задоволено; продовжено строк розгляду апеляційної скарги на п'ятнадцять днів; розгляд справи відкладено на 07.02.2017; зобов'язано позивача направити на адресу третьої особи копії позовної заяви з додатками, рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2016 у справі №910/15425/16, апеляційну скаргу з додатками; докази на виконання вказаних вимог надати Київському апеляційному господарському суду; зобов'язано третю особу надати Київському апеляційному господарському суду письмові пояснення по суті спору.
18.01.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від відповідача-1 надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначеного на 17.01.2017.
06.02.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від відповідача-1 надійшли письмові пояснення по справі та заява про перенесення судового засідання та продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.
06.02.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
07.02.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від третьої особи надійшла заява про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 07.02.2017 заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції 07.02.2017 підтримав доводи, викладенні в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання апеляційної інстанції 07.02.2017 не з'явились, хоча про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, що підтверджується роздруківками з сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle) (23.01.2017 - відповідачу-1 та відповідачу-2).
Відповідач-2 про неявку та її причини апеляційний господарський суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав.
В свою чергу, відповідач-1, як зазначалось вище, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю єдиного представника у слуханні справи № 905/2353/16 та продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:
1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;
1.1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
2) неподання витребуваних доказів;
3) необхідність витребування нових доказів;
4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;
5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Колегією суддів відхилено вказане клопотання через його необґрунтованість, при цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до ст. 69 ГПК України, суд обмежений строками вирішення спору та вказує на те, що надані документи не є додатково поданими доказами, в розумінні ст.101 ГПК України.
Крім того, згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Керуючись нормами процесуального законодавства, колегія суддів неодноразово відкладала розгляд апеляційної скарги, неодноразово заслуховувались пояснення учасників процесу, розглядались клопотання, досліджувались надані докази, а тому відсутні правові підстави для продовження розгляду апеляційних скарг поза межами встановленого Законом процесуального строку.
Згідно із п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судовою колегією встановлено, що неявка представників відповідача-1 та відповідача-2 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, відтак вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності даних представників.
Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25.12.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Гросер" (іпотекодавець) та Публічним акціонерним товариством "Український будівельно-інвестиційний банк" (іпотекодержатель) укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., який зареєстровано в реєстрі за №13045 (далі - Іпотечний договір), відповідно до предмету якого позивач є майновим поручителем: ТОВ "НВК ГРУПП" по кредитному договору №LV/U/04-0253 від 25 грудня 2013 року, укладеному між ТОВ "НВК ГРУПП" та АТ "Укрбудінвестбанк"; ТОВ "ДОБРОДІЯ ФУДЗ" по кредитному договору №LV/U/04-0254 від 25 грудня 2013 року, укладеному між ТОВ "ДОБРОДІЯ ФУДЗ" та АТ "Укрбудінвестбанк"; ТОВ "Авточист Плюс" по кредитному договору №LV/U/04-0255 від 25 грудня 2013 року, укладеному між ТОВ "Авточист Плюс" та АТ "Укрбудінвестбанк".
Згідно п. 1.2. Іпотечного договору, в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних в пункті 1.1. договору, іпотекодавець на умовах, передбачених договором, передав в іпотеку:
- нежитлове приміщення, виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями літ. Б, загальною площею 1665,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок № 11 (предмет іпотеки-1). Вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 4 957 421,00 грн.;
- ДОК ДБХ літ. В, загальною площею 220,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська. будинок № 11 (предмет іпотеки-2). Вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 657 101,00 грн.;
- земельну ділянку, площею 0,8013 га (кадастровий номер ділянки 3210500000:06:006:0016), що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, 11 (предмет іпотеки-3). Відповідно до висновку про експертну грошову оцінку оціночної вартості земельної ділянки, ринкова вартість предмета іпотеки-3 станом на 25.12.2013 року становить 1 797 704,00 грн. (предмет іпотеки-1, предмет іпотеки-2, предмет іпотеки-3 - разом предмет іпотеки). Загальна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 7 412 226,00 грн.
В подальшому, відповідач-1 звернувся до позивача із вимогами № 525 від 23.04.2015 та № 540 від 28.04.2015 про погашення заборгованості, у яких вказав, що станом на 23.04.2015 заборгованість:
- ТОВ "НВК ГРУПП" по кредитному договору №LV/U/04-0253 від 25 грудня 2013 складає 1 115 970,46 грн. (1 020 000,00 грн. заборгованість з повернення кредиту, 62 928,71 грн. прострочена заборгованість за відсотками, 15 583,33 грн. заборгованість за відсотками за період з 01.04.2015 року по 22.04.2015 року, 10 228,08 грн. пеня за прострочення погашення платежів по кредиту, 7 230,34 грн. пеня за прострочення погашення відсотків);
- ТОВ "Авточист Плюс" по кредитному договору №LV/U/04-0255 від 25 грудня 2013 року складає 879 755,24 грн. (803 571,43 грн. заборгованість з повернення кредиту, 12 276,79 грн. прострочена заборгованість за відсотками за період з 01.04.2015 року по 22.04.2015 року, 5 884,25 грн. пеня за прострочення погашення платежів по кредиту, 7 907,08 грн. пеня за прострочення погашення відсотків).
У зв'язку із чим, на підставі ст.ст. 33, 38 Закону України "Про іпотеку", відповідач-1 просив впродовж 30 днів з моменту отримання вимоги сплатити заборгованість за вказаними вище кредитними договорами. У випадку, якщо така заборгованість не буде погашена протягом 30 днів відповідні вимоги будуть задоволені шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
10.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволітас" та відповідачем-2 укладено договір на проведення оцінки майна №19КП/15.
На підставі якого, складено звіти про незалежну оцінку, згідно яких: нежитлового приміщення виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями, загальною площею 1 665,8 кв. м.; нежитлового приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 кв.м.; земельної ділянки (кадастровий номер 3210500000:06:006:0016), загальною площею 0,8013 га, що знаходяться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, 11, складених (звітів) ТОВ "Кволітас", ринкова вартість вказаних об'єктів нерухомого майна станом на 15.07.2015 року склала 2 995 920,00 грн., 397 080,00 грн. та 1 408 640,00 грн. відповідно, що загалом складає 4 801 640,00 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.09.2016 у справі № 905/2354/16, зокрема, визнано недійсним з моменту укладення Договір на проведення оцінки майна №19КП/15 від 10.07.2015, укладений між Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволітас".
30.07.2015 відповідачем-1 (замовник) та відповідачем-2 (біржа) укладено Договір №30/07-2015/22А про проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебуває у заставі банку, згідно п. 1.1. якого предметом договору є надання біржею замовнику послуг з організації та проведення відкритих (публічних) аукціонів в електронній формі (аукціон) з продажу майна, яке перебуває у заставі банку (майно) відповідно до Порядку проведення відкритих (публічних) та інших аукціонів на Товарній біржі "Перспектива-Коммодіті" (порядок), Регламенту організації та проведення на Товарній біржі "Перспектива-Коммодіті" аукціонів з продажу майна, яке перебуває у заставі банку (регламент), та додаткових угод до договору (додаткові угоди), законодавства України. Замовник в свою чергу, зобов'язується сплатити біржі вартість зазначених послуг відповідно до умов договору.
11.08.2015 між відповідачем-1 (замовник) та відповідачем-2 (біржа) укладено Додаткову угоду №1 до Договору №30/07-2015/22А від 30.07.2015, згідно з п. 1.1. якої замовник доручає, а біржа бере на себе обов'язок надати послуги з організації та проведення аукціону з продажу майна, який проводитиметься в електронній торговій системі біржі 27.08.2015.
Водночас, в якості єдиного лота визначено всі 3 об'єкти нерухомого майна, передані позивачем відповідачу-1 в іпотеку, а початкову ціну продажу визначено на рівні 4 801 640,00 грн.
27.08.2015 відбувся аукціон з продажу предмету іпотеки (нежитлове приміщення виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями, загальною площею 1 665,8 кв. м.; нежитлове приміщення: ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 кв.м.; земельна ділянка (кадастровий номер 3210500000:06:006:0016), загальною площею 0,8013 га, всі об'єкти знаходяться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, 11), що підтверджується протоколом № 3181.
Переможцем аукціону з пропозицією 4 849 656,40 грн. визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Груп".
03.09.2015 між Відповідачем-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Груп" укладено:
- договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим номером 4535, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає нежитлове приміщення, виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями (літ. Б), загальною площею 1665,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок № 11, продаж майна вчинюється за 3 025 856,03 грн.;
- договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим номером 4538, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає ДОК ДБХ (літ. В), загальною площею 220,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок № 11, продаж майна вчинюється за 4 010 73,97 грн.;
- договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим номером 4541, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає земельну ділянку, розміром 0,8013 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, 11, кадастровий номер: 3210500000:06:006:0016; продаж майна вчинюється за 1 422 726,40 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.12.2015 у справі № 910/26420/15, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2016 в задоволенні позову про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості - нежитлового приміщення, виробничо-складської будівлі з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 16665,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11, укладеного між АТ "Укрбудінвестбанк" та ТОВ "Джи Ес Груп"; визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу ДОК ДБХ загальною площею 220,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м.Бориспіль, вул. Броварська, 11, укладеного між АТ "Укрбудінвестбанк" та ТОВ "Джи Ес Груп"; визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,8013 га (кадастровий номер 3210500000:06:006:0016), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11, укладеного між АТ "Укрбудінвестбанк" та ТОВ "Джи Ес Груп"; скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24144050 від 3 вересня 2015 року), внесений на підставі договору купівлі-продажу № 4535 від 3 вересня 2015 року; скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24144115 від 3 вересня 2015 року), внесений на підставі договору купівлі-продажу № 4541 від 3 вересня 2015 року; скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24144206 від 3 вересня 2015 року), внесеного на підставі договору купівлі-продажу № 4538 від 3 вересня 2015 року, відмовлено повністю.
18.09.2015 відповідач-1 звернувся до позивача із звітом № 1099 про розподіл коштів, в якому повідомив, що на виконання ст. 38 Закону України "Про іпотеку" відповідач-1 задовольнив свої вимоги в позасудовому порядку, шляхом продажу предмета іпотеки за Іпотечним договором.
Відповідно до вказаного звіту вартість відчужуваного майна згідно висновку про об'єкт незалежної оцінки, який видано Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволітас" 01.09.2015 року, становить 4 801 640,00 грн. Від реалізації вказаного майна відповідачем-1 отримано 4 849 656,40 грн., які, в т.ч. спрямовані на погашення заборгованості за кредитним договором №LV/U/04-0253 від 25 грудня 2013 року та кредитним договором №LV/U/04-0255 від 25 грудня 2013 року.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що загальна заборгованість осіб, виконання зобов'язання яких за кредитним договором №LV/U/04-0253 від 25.12.2013 та кредитним договором №LV/U/04-0255 від 25.12.2013 забезпечені Іпотечним договором і станом на 23.04.2015, відповідно до вимог відповідача-1, надісланих позивачу складає 1 995 725,70 грн. (1 115 970,46 грн. + 879 755,24 грн.), а вартість майна - предмета іпотеки, як сторони погодили у Іпотечному договорі, складає 7 412 226,00 грн. (нежитлове приміщення, виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями літ. Б, загальною площею 1665,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок № 11 вартістю 4 957 421,00 грн.; ДОК ДБХ літ. В, загальною площею 220,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська. будинок № 11 вартістю 657 101,00 грн.; земельна ділянка, площею 0,8013 га (кадастровий номер ділянки 3210500000:06:006:0016), що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, 11 вартістю 1 797 704,00 грн.
Водночас, відповідно до звітів про незалежну оцінку, складених на підставі Договору на проведення оцінки майна №19КП/15 від 10.07.2015, загальна ціна предмету іпотеки складає 4 801 640,00 грн.
Однак, як зазначалось вище, рішенням господарського суду Донецької області від 22.09.2016 у справі № 905/2354/16, зокрема, визнано недійсним з моменту укладення Договір на проведення оцінки майна №19КП/15 від 10.07.2015, що укладений між Товарною біржею "Перспектива-Коммодіті" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволітас".
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями ст. 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Нормами ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
В п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
В ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" (у редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Приписами ч. 5 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.
Таким чином, з наведених вище положень вбачається, що необхідним є надання оцінки співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав, з чим і погоджується суд апеляційної інстанції (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 918/545/13).
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, про те, що зважаючи на розмір заборгованості осіб за кредитним договором №LV/U/04-0253 від 25.12.2013 року та кредитним договором №LV/U/04-0255 від 25.12.2013 року (1 995 725,70 грн.), зобов'язання яких забезпечені Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., який зареєстровано в реєстрі за №13045 та вартість предмету іпотеки, який складається з 3 об'єктів, Публічним акціонерним товариством "Український будівельно-інвестиційний банк" та Товарна біржа "Перспектива-Коммодіті" допущено порушення ч. 5 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", оскільки виконання відповідного зобов'язання, приймаючи до уваги окрему вартість кожного об'єкта нерухомого майна, які є предметом іпотеки, можна було забезпечити реалізацією частини таких об'єктів, у зв'язку із чим Додаткова угода №1 до Договору №30/07-2015/22А від 30.07.2015 року підлягає визнанню недійсною відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" на рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2016 у справі № 910/15425/16 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2016 у справі № 910/15425/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/15425/16 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді К.В. Тарасенко
О.В. Тищенко