08.02.2017 року Справа № 904/9613/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Широбокової Л.П. - доповідач,
суддів: Дарміна М.О., Орєшкіної Е.В.
при секретарі судового засідання Абадей М.О.
за участю представників сторін
від позивача: представник не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1, представник, довіреність №5 від 12.01.2017р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016р. у справі №904/9613/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "РУНО",
м. Павлоград Дніпропетровської області
до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого
обладнання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 161716,45 грн
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016р. у справі №904/9613/16 (суддя Юзіков С.Г.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Руно" 151755,61 грн боргу, 3950,98 грн - пені, 5200,23 грн - збитків від інфляції, 809,63 грн - 3% річних, 2425,75 грн - судового збору. Рішення суду мотивоване порушенням відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленої продукції.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на наступне:
- судом не враховані доводи Відповідача, зокрема, відповідність поставок узгодженим специфікаціям та таку відповідність на підставі наданих позивачем видаткових накладних встановити неможливо;
- Позивачем не наданий повний пакет документів щодо продукції, який передбачений п.6.4. договору, тобто поставка не виконана, момент вимоги не настав;
- позивачем невірно визначений період прострочення зобов'язання та період нарахування пені та 3% річних.
В судовому засіданні 08.02.2017р. повноважний представник Позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення у справі скасувати, у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що станом на 07.02.2017р. сума боргу 151755,61 грн сплачена повністю, про що надав для залучення до матеріалів справи платіжні доручення.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання 08.02.2017р. не забезпечив, надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення як необґрунтовану, а рішення суду без змін; здійснити розгляд апеляційної скарги без участі повноважного представника Позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
При перегляді справи апеляційним судом встановлено, що 03.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "РУНО" як постачальником (надалі Позивач) та Приватним акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання" як покупцем (надалі Відповідач) був укладений договір на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів (надалі Договір) строком дії з моменту підписання до 31.12.2017р., закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором (п.10.4., 10.5.).
Відповідно до пункту 1.1. Договору Позивач зобов'язався передати, а Відповідач прийняти та оплатити матеріали (ресурси) на умовах, передбачених цим Договором. Кількість, номенклатура ресурсів вказуються у Специфікаціях до цього Договору, які є його невід'ємною частиною (п.2.1. Договору). Позивач зобов'язаний надати Відповідачу до початку приймання ресурсів оригінали наступних документів: рахунок на оплату ресурсів; видаткову накладну; транспортні та супровідні документи; сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (у випадку, якщо Позивач не є виробником); пакувальні документи; сертифікат санітарно-гігієнічного висновку і сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках); акт прийому-передачі ресурсів (у 2-х примірниках), оформлений Позивачем; податкову накладну на всю суму виниклих у Позивача податкових зобов'язань у день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ (п.6.4. Договору).
Загальна сума Договору визначається як сумарна вартість ресурсів, постачання яких здійснюється згідно з доданими до нього Специфікаціями (п.4.3. Договору). Оплата за поставлені ресурси проводиться протягом терміну, зазначеного в специфікації, який обчислюється з моменту постачання ресурсів (п.5.2. Договору).
Сторонами погоджені наступні специфікації: №6 від 23.04.2015р. на загальну суму 6681,88 грн (умови оплати - протягом 90 календарних днів з моменту поставки); №7 від 28.04.2015р. на загальну суму 50552,23 грн (умови оплати - протягом 90 календарних днів з моменту поставки); №8 від 08.05.2015р. на загальну суму 33451,94 грн (умови оплати - протягом 90 календарних днів з моменту поставки); №9 від 13.05.2015р. на загальну суму 20668,82 грн (умови оплати - протягом 60 календарних днів з моменту поставки); №10 від 19.05.2015р. на загальну суму 111398,40 грн (умови оплати - протягом 60 календарних днів з моменту поставки); №11 від 19.05.2015р. на загальну суму 7249,32 грн (умови оплати - протягом 60 календарних днів з моменту поставки); №12 від 18.08.2015р. на загальну суму 64368,00 грн (умови оплати - протягом 60 календарних днів з моменту поставки); №13 від 04.09.2015р. на загальну суму 100357,10 грн (умови оплати - протягом 60 календарних днів з моменту поставки); №14 від 25.09.2015р. на загальну суму 12649,51 грн (умови оплати - протягом 60 календарних днів з моменту поставки); №15 від 22.09.15р. на загальну суму 32352,94 грн (умови оплати - протягом 60 календарних днів з моменту поставки); №16 від 23.09.2015р. на загальну суму 127150,51 грн (умови оплати - протягом 60 календарних днів з моменту поставки); №17 від 29.09.2015р. на загальну суму 5006,64 грн (умови оплати - протягом 60 календарних днів з моменту поставки); №18 від 05.10.2015р. на загальну суму 8967,38 грн (умови оплати - протягом 60 календарних днів з моменту поставки) - а.с.25-39.
На виконання умов Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв ресурси (підшипники) на загальну суму 549357,25 грн за наступними накладними: №3 від 09.01.2014р. на суму 32,30 грн (довіреність №17 від 08.01.2014р.); №145 від 21.02.2014р. на суму 161,52 грн (довіреність №286 від 21.02.2014р.); №359 від 21.05.2014р. на суму 67752,00 грн (довіреність №731 від 21.05.2014р.); №505 від 24.07.2014р. на суму 15151,10 грн; №157 від 29.04.15р. на суму 50552,23 грн. (довіреність №494 від 29.04.2015р.); №158 від 29.04.2015р. на суму 6107,51 грн (довіреність №494 від 29.04.2015р.); №159 від 29.04.2015р. на суму 574,37 грн (довіреність №494 від 29.04.2015р.); №189 від 13.05.2015р. на суму 20668,82 грн (довіреність №542 від 13.05.2015р.); №190 від 13.05.2015р. на суму 33451,94 грн (довіреність №542 від 13.05.2015р.); №213 від 19.05.2015р. на суму 14 251,20 грн (довіреність №578 від 19.05.2015р.); №229 від 26.05.2015р. на суму 7 249,32 грн (довіреність №611 від 26.05.2015р.); №230 від 26.05.2015р. на суму 33730,80 грн (довіреність №612 від 26.05.2016р.); №498 від 17.09.2015р. на суму 12 649,51 грн (довіреність №1369 від 17.09.2015р.); №499 від 17.09.2015р. на суму 64368,00 грн (довіреність №1369 від 17.09.2015р.); №522 від 24.09.2015р. на суму 22592,74 грн (довіреність №1412 від 24.09.2015р.); №588 від 13.10.2015р. на суму 186 409,28 грн (довіреність №1517 від 13.10.2015р.); №585 від 26.10.2015р. на суму 13654,61 грн (довіреність №1596 від 26.10.2015р.). Отримання товару на зазначену суму Відповідачем не заперечується.
Відповідач за поставлені ресурси сплатив 249683,11 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №13077 від 13.06.2014р. на суму 32,30 грн за видатковою накладною №3 від 09.01.2014р.; №13078 від 13.06.2014р. на 161,52 грн за видатковою накладною №145 від 21.02.2014р.; №3850Е0АРР7 від 08.08.2014р. на 53524,08 грн за видатковою накладною №359 від 21.05.2014р.; №2479700335 від 01.09.2014р. на 14227,92 грн за видатковою накладною №359 від 21.05.2014р.; №20418 від 28.04.15р. на 15151,10 грн за видатковою накладною №505 від 24.07.2014р.; №23846 від 16.09.2015р. на 574,37 грн за видатковою накладною №159 від 29.04.2015р.; №23847 від 16.09.2015р. на 6107,51 грн за видатковою накладною №158 від 29.04.2015р.; №23848 від 16.09.2015р. на 50552,23 грн за видатковою накладною №157 від 29.04.2015р.; №23849 від 16.09.2015р. на 33 451,94 грн за видатковою накладною №190 від 13.05.2015р.; №24059 від 23.09.2015р. на 20668,82 грн за видатковою накладною №189 від 13.05.2015р.; №24060 від 23.09.2015р. на 14 251,20 грн за видатковою накладною №213 від 19.05.2015р.; №24061 від 23.09.2015р. на 5079,98 грн за видатковою накладною №230 від 26.05.2015р.; №279 від 09.10.2015р. на суму 28650,82 грн за видатковою накладною №230 від 26.05.2015р.; №282 від 09.10.2015р. на 7249,32 грн за видатковою накладною №229 від 26.05.2015р.
За даними Позивача станом на 01.05.2016р. борг Відповідача становив 299674,14 грн. 10.05.2016р. сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, за п.1 якої сторони затвердили графік погашення Відповідачем заборгованості за Договором в сумі 299 674,14 грн:
до 31.05.16р. - 74918,53 грн
до 30.06.16р. - 74918,53 грн
до 31.07.16р. - 74918,53 грн
до 30.08.16р. - 74918,55 грн.
Згідно з п.2 Додаткової угоди у випадку належного виконання Відповідачем умов даної додаткової угоди, Позивач зобов'язується не застосовувати штрафні санкції до Відповідача за неналежне виконання умов Договору.
На виконання умов додаткової угоди Відповідач частково сплатив вартість ресурсів у сумі 147918,53 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №4858 від 27.05.2016р. на суму 34452,74 грн, №4859 від 27.05.2016р. на суму 13590,72 грн, №4860 від 27.05.2016р. на суму 12649,51 грн, №4861 від 27.05.2016р. на 570,95 грн, №4862 від 27.05.2016р. на суму 13654,61 грн, №7420 від 12.08.2016р. на суму 15400,33 грн, №7433 від 12.08.2016р. на суму 57599,67 грн.
Заборгованість Відповідача за умовами додаткової угоди становила 151755,61 грн, що і стало підставою позову. Позивачем також заявлено до стягнення пеню - 3950,98 грн, 3% річних - 809,63 грн та збитки від інфляції - 5 200,23 грн за період прострочення з 30.06.2016р. до 18.10.2016р., що розраховані на спірну заборгованість.
Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи наведене, а також встановлені додатковою угодою №1 до Договору строки виконання зобов'язання, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності заявленої позивачем до стягнення заборгованості 151755,61 грн, яка підтверджується матеріалами справи та визнана Відповідачем. Згідно наданих Відповідачем платіжних доручень №11794 від 22.12.2016р. на суму 22021,79 грн, №11793 від 22.12.2016р. на суму 16324,54 грн, №563 від 17.01.2017р. на суму 113409,28 грн ним сплачений борг 151755,61 грн у повному обсязі. Втім, така сплата відбулася після прийняття рішення судом першої інстанції, тому апеляційним судом врахована бути не може, Відповідач вправі надати зазначені платіжні доручення для врахування державним виконавцем у виконавчому провадженні по справі №904/9613/16.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Згідно п. 7.2. Договору у разі порушення більш ніж на 30 календарних днів терміну оплати ресурсів, Відповідач сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді. Вказаний розмір пені не перевищує подвійну облікову ставку НБУ за період нарахування пені.
В пункті 1 додаткової угоди №1 сторони визначили конкретний строк оплати відповідних сум, отже відсутні підстави для надання відстрочення нарахування пені на 30 днів, як зазначає Відповідач. Додатковою угодою сторони вже врахували відстрочення сплати, а отже і нарахування пені здійснюється з врахуванням змінених умов оплати. За умовами додаткової угоди передбачена оплата до 30.06.2016р., тому 30 число є днем прострочення зобов'язання. Нарахування та стягнення пені у сумі 3950,98 грн за період прострочення з 30.06.2016р. по 18.10.2016р. є правомірним.
Доводи апелянта щодо невірного визначення позивачем та судом першої інстанції періоду нарахування пені та 3% річних апеляційний суд вважає такими, що не відповідають умовам договору та відхиляє. Також судом відхиляються і доводи апелянта щодо відсутності прострочення оплати в зв'язку з ненаданням відповідачем документів, визначених п. 6.4. договору, оскільки відповідач отримав продукцію, на даний час повністю її оплатив, заперечень в документах про постачання щодо відсутності документів чи інших вимог про їх відсутність не заявляв.
Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
3% річних за період прострочення з 30.06.2016р. по 18.10.2016р. у сукупності по кожній сумі боргу складають 809,63 грн, інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за липень-жовтень 2016р. становлять 5200,23 грн та позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими.
Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016р. у справі №904/9613/16 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016р. у справі №904/9613/16 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.
Повний текст постанови складений 13.02.2017р.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя М.О. Дармін