18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"10" лютого 2017 р. Справа № 925/794/13
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,
заявник ОСОБА_1 - особисто, представник заявника: Кецкало В.В. - адвокат за договором, представник відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області
заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області у справі
за позовом ОСОБА_1
до товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке"
про стягнення 803530 грн. 85 коп.,
13.01.2017 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 08 вересня 2015 року у справі № 925/794/13, в якій заявник просить скасувати вказане рішення суду та задовольнити позов ОСОБА_1 і стягнути на його користь із товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке" 1156624,22 грн. заборгованості, з яких: 607166,33 - 15% власного капіталу ТОВ "Полянецьке", 87742,61 грн. - три відсотки річних за користування коштами за період з 02.11.2012 по 07.07.2015, 461715,28 грн. - втрати від інфляції за цей же період.
Підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами та скасування рішення суду заявник вказав прийняття Вищим господарським судом України постанови від 14 грудня 2016 року у справі № 925/486/16, в якій суд касаційної інстанції встановив правомірність виплати заявнику частини майна товариства та частини чистого прибутку на підставі ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", а отже і належність корпоративних прав у цьому товаристві, з яким останнє частково розрахувалось. За доводами заявника надана судовою колегією касаційної інстанції правова оцінка фактам є істотною для даної справи, ці обставини існували під час розгляду цієї справи, але не були і не могли бути відомі заявнику внаслідок їх оспорюваності протягом всього часу розгляду господарського спору, тобто впритул до набрання законної сили Постановою ВГСУ від 14.12.2016 № 925/486/16, оскільки питання доведеності/недоведеності існування корпоративних прав весь час залишалось відкритим і тільки з 14 грудня 2016 року факт наявності у ОСОБА_1 корпоративних прав у ТОВ"Полянецьке" набув усіх ознак доконаного факту, а тому став обставиною, яка в розумінні ст. 112 ГПК України є нововиявленою у справі, що переглядається, оскільки її своєчасне врахування судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення у справі № 925/794/13.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної заяви визначено суддю Пащенко А.Д.
Ухвалою від 16 січня 2017 року прийнято заяву та призначено її до розгляду на 01 лютого 2014 року.
У судовому засіданні 01 лютого 2017 року задоволено клопотання ТОВ "Полянецьке" (далі - відповідач) та відкладено розгляд заяви на 10 лютого 2017 року.
Ухвалою суду від 10 лютого 2017 року заява представника ТОВ "Полянецьке" про відвід судді Пащенко А.Д. у справі № 925/794/13 залишена без задоволення.
У судове засідання 10 лютого 2017 року представник відповідача не з'явився. Суд вважає можливим розглядати заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, виходячи з того, що відповідач належно повідомлений про час і місце розгляду заяви, суду не подано клопотання про розгляд заявника за участі представника відповідача; 13.02.2017 закінчується місячний строк для розгляду такої заяви, встановлений в ч. 3 ст. 114 ГПК України; відповідно до ч. 4 вказаної статті неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.
ТОВ "Полянецьке" у відзиві на заяву ОСОБА_1 повністю заперечило проти задоволення заяви з підстав, викладених у відзиві.
Заявник та його представник у судовому засіданні 10.02.2017 підтримали заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстав, викладених у ній, просили скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 08 вересня 2015 року у справі № 925/794/13 та повністю задовольнити позов і стягнути на його користь із товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке" 1156624,22 грн. заборгованості, з яких: 607166,33 - 15% власного капіталу ТОВ "Полянецьке", 87742,61 грн. - три відсотки річних, 461715,28 грн. - втрати від інфляції.
Розглянувши заяву ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи заявника і його представника у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду має бути залишене без змін, виходячи із такого.
У травні 2013 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке" (далі - ТОВ "Полянецьке") та просив суд, із врахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, стягнути з відповідача кошти в сумі 803530,85 грн., з яких 607166,33 грн. заборгованість за частку у майні та прибутку відповідача, 76863,52 грн. 3% річних за користування коштами, 119501 грн. втрати від інфляції.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.01.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Полянецьке" на користь ОСОБА_1 607166,33 грн. 15% частки власного капіталу, 76863,52 грн. 3 проценти річних, 19501 грн. інфляційних, 34739,20 грн. вартість експертизи; в задоволенні решти позовних вимог в сумі 2379 грн. відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 07 травня 2015 року рішення Господарського суду Черкаської області від 12 січня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 березня 2015 року у справі № 925/794/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.
Під час нового розгляду справи № 925/794/13 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій він просить стягнути з відповідача 607166,33 грн. - 15% власного капіталу товариства, 87742,61 грн. 3% річних, 461715,28 грн. інфляційних втрат за період користування його коштами з 02 листопада 2012 року по 07 липня 2015 року, що разом складає 1156624,22 грн., та відшкодувати понесені ним судові витрати - вартість оплачених ним експертиз та послуг аудитора.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08 вересня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суд України від 15 березня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2015 року зі справи № 925/794/13 залишено без змін.
ОСОБА_1 подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 08 вересня 2015 року у справі № 925/794/13, в якій просить скасувати вказане рішення суду та стягнути на його користь із ТОВ "Полянецьке" 1156624,22 грн. заборгованості, посилаючись як на нововиявлену обставину на постанову Вищого господарського суду України від 14 грудня 2016 року у справі № 925/486/16 по спору між тими ж сторонами, стверджуючи, що суд касаційної інстанції встановив правомірність виплати йому частини майна товариства та частини чистого прибутку, а отже і належність корпоративних прав у цьому товаристві, та вказав, що ці обставини існували під час розгляду даної справи, але не були і не могли бути відомі заявнику внаслідок їх оспорюваності протягом всього часу розгляду господарського спору аж до прийняття постанови ВГСУ від 14.12.2016 № 925/486/16.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
В пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" вказано, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Суд приходить до висновку, що прийняття Вищим господарським судом України постанови від 14 грудня 2016 року у справі № 925/486/16 не може вважатися нововиявленою обставиною у розумінні статті 112 ГПК України та не може спростувати обставини, які були покладені в основу судового рішення від 08.09.2015 у даній справі.
У постанові Вищого господарського суд України від 15 березня 2016 у справі № 925/794/13 вказано, що предметом спору у даній справі є вимога ОСОБА_1 про стягнення із ТОВ "Полянецьке" суми грошових коштів, які є вартістю його частини майна товариства та частини прибутку, які він має право отримати як учасник товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке" у зв'язку з виключенням його з товариства, а також відшкодування йому товариством інфляційних втрат і 3% річних за фактичний період незаконного користування цими коштами. Вищий господарський суд України зробив висновок, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог у даній справі, та виклав обґрунтування такого висновку, пославшись на приписи статей 3, 80, 167 ГК України, 117, 140 ЦК України, на статті 50 та статтю 52 Закону України "Про господарські товариства" у редакції чинній на час реєстрації товариства та у зміненій редакції Законом України від 21 вересня 2000 року N 1987-III, що була чинною і на момент сплину 1 року від дати реєстрації товариства; а також на редакцію цієї статті станом на дату виключення позивача зі складу учасників товариства; на статті 54, 64 названого Закону; на частину 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; на постанову Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" і рекомендації Президії Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007 року "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин". Суд касаційної інстанції підтвердив висновок судів про те, що в силу вищенаведених норм законодавства і статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке" для виникнення спірного корпоративного права позивач зобов'язаний довести, що до моменту реєстрації товариства і протягом одного року з моменту державної реєстрації товариства він повністю вніс в установу банку свій внесок до статутного капіталу товариства, розмір якого складає 1 116 грн. або 15% статутного капіталу, та підтвердити це документами, виданими банківською установою. Однак, на вимогу судів попередніх інстанції, такі документи позивачем надані не були, тому позовні вимоги у даній справі є недоведеними та документально не підтвердженими та не підлягають задоволенню.
Таким чином, твердження заявника про те, що питання доведеності/недоведеності існування у нього корпоративних прав весь час залишалось відкритим, суд вважає безпідставним та таким, що спростовується матеріалами даної справи.
Предметом спору у справі № 925/486/16 була позовна вимога ТОВ "Полянецьке" про стягнення з ОСОБА_1 на підставі ст. 1212 ЦК України безпідставно отриманих коштів.
Вищий господарський суд України у постанові від 14 грудня 2016 у справі № 925/486/16 вказав, що судами попередніх інстанцій взято за преюдицію не встановлені судами у справі № 925/794/13 обставини, а правову оцінку таких обставин, а відтак, безпідставно стягнули з відповідача на підставі ст.1212 ЦК України грошові кошти.
Посилаючись на постанову ВГСУ від 14 грудня 2016 як на нововиявлену обставину, заявник фактично намагається знайти підстави для переоцінки тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи № 925/794/13, що не дозволяється приписами статті 112 ГПК України та на що звернуто увагу в пункті 2 постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами".
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вказана заявником обставина не є нововиявленою обставиною у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України, яка могла б бути підставою для скасування рішення суду від 08 вересня 2015 року у справі № 925/794/13, тому заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а вказане рішення суду залишити без змін.
Керуючись статтями 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 08 вересня 2015 року у справі № 925/794/13 залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом п'яти днів.
Повну ухвалу складено 14.02.2017.
Суддя А.Д. Пащенко