18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"10" лютого 2017 р. Справа № 925/1471/16
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:
від позивача: Бережок С.І. - за довіреністю;
від відповідача: Базьков А.І., Гаврік О.О., Шевченко А.В. - за довіреностями;
від третьої особи (казначейство): не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" до Навчального центру Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення 275 203,08 грн.
Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 275 203,08 грн., з яких: 185 452,46 грн. інфляційних, 84 970,05 грн. пені та 4 780,57 грн. як 3 % річних за прострочення розрахунків за газ на підставі договору № 3542/15-БО(Т)-36 купівлі-продажу природного газу від 16.03.2015, укладеного між сторонами.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти математичних розрахунків позову заперечень не має, але просить зменшити розмір пені, інфляційних та трьох відсотків річних на 100% (а.с. 60) з мотивів, що станом на час подачі позову основний борг за спожитий газ відповідачем вже сплачено повністю. Стягувані позивачем кошти можливо використати на інші цілі, зокрема забезпечення особового складу матеріальними цінностями, які необхідні для підтримання на належному рівні боєготовності та боєздатності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в умовах запровадженого в країні особливого періоду.
Представник третьої особи в ході розгляду справи вказував (а.с. 70), що 05.01.2015 між Головним управлінням державної казначейської служби України в Черкаській області та відповідачем укладено договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування та згідно вказаного договору відкрито рахунки, які обслуговуються казначейством, а також вказав, що у вирішенні спору покладається на розсуд суду. Неявка представника третьої особи у останнє судове засідання не перешкоджає вирішенню спору.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін і третьої особи, дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги частково, виходячи з наступних підстав:
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що 16.03.2015 між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Продавець, позивач по справі), в особі директора Департаменту реалізації газу Лужанського В'ячеслава Георгійовича, який діє на підставі довіреності від 05.01.2015 № 14-2, з однієї сторони та Навчальним центром Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі -Покупець, відповідач по справі), в особі начальника Навчального центру полковника Коцеруби Д.М., який діє на підставі прав за посадою було укладено договір № 3542/15-БО(Т)-36 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір, а.с. 10-15), у відповідності до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ) на умовах цього договору (п. 1.1. Договору).
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 01 січня 2015 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 11 Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (далі - споживачам Покупця).
Відповідно п. 2.1. Договору Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 412,00 тис. куб. м. (чотириста дванадцять тисяч куб. м), у тому числі по місяцях кварталів згідно наведеного графіку.
Згідно Додаткової угоди № 1 до Договору від 20.04.2015 (а.с. 16) п. 2.1. Договору був змінений та викладений в наступній редакції:
"Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 309,706 тис. куб. м. (триста дев'ять тисяч сімсот шість куб. м), у тому числі по місяцях кварталів згідно наведеного графіку".
Згідно Додаткової угоди № 2 до Договору від 20.04.2015 (а.с. 18) п. 2.1. Договору був змінений та викладений в наступній редакції:
"Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 336,923 тис. куб. м. (триста тридцять шість тисяч дев'ятсот двадцять три куб. м), у тому числі по місяцях кварталів згідно наведеного графіку".
Згідно Додаткової угоди № 3 до Договору від 28.12.2015 (а.с. 21) п. 2.1. Договору був змінений та викладений в наступній редакції:
"Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 330,269 тис. куб. м. (триста тридцять тисяч двісті шістдесят дев'ять куб. м), у тому числі по місяцях кварталів згідно наведеного графіку".
Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України). За змістом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом ст. ст. 599, 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, в силу ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На виконання умов договору Позивач поставив відповідачу у 2015 році, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 3 916 230,06 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 27-34).
Заперечень проти неотримання газу у вказаній кількості та по вказаній вартості відповідач суду не надав. Доказів існування між сторонами спору з приводу якості наданої послуги у справу не подано.
Відповідно до п. 5.2. Договору з 01 січня 2015 року ціна за 1 000 куб. м. газу становить 5 900,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою - 20 %.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ - 440,04 грн. (чотириста сорок гривень 04 коп.).
До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 6 384,70 грн., крім того ПДВ - 20 % - 1 276,94 грн., всього з ПДВ - 7 661,64 (сім тисяч шістсот шістдесят одна гривня 64 коп.) гривень.
Згідно Додаткової угоди № 1до Договору від 20.04.2015 п. 5.2. Договору був змінений та з 01 березня 2015 року викладений в наступній редакції:
"Ціна за 1 000 куб. м. газу становить 8 900,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою - 20 %.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ - 440,04 грн. (чотириста сорок гривень 04 коп.).
До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 9 444,70 грн., крім того ПДВ - 20 % - 1 888,94 грн., всього з ПДВ - 11 333,64 (одинадцять тисяч триста тридцять три гривні 64 коп.) гривень. ".
Згідно Додаткової угоди № 2 до Договору від 20.04.2015 п. 5.2. Договору був змінений та з 01 квітня 2015 року викладений в наступній редакції:
"Ціна за 1 000 куб. м. газу становить 7 200,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою - 20 %.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 656,20 грн., крім того ПДВ - 20% - 131,24 грн., всього з ПДВ - 787,44 грн. (сімсот вісімдесят сім гривень 44 коп.).
До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 8 000,20 грн., крім того ПДВ - 20 % - 1 600,04 грн., всього з ПДВ - 9 600,24 (дев'ять тисяч шістсот гривень 24 коп.) гривень.".
Відповідно до п. 5.3 Договору у разі зміни уповноваженим органом ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов'язковими для Сторін за цим Договором з моменту введення їх в дію.
Відповідно до п. 5.5. Договору загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 2 559 504,40 грн., крім того ПДВ - 511 900,88 грн., разом з ПДВ - 3 071 405,28 гривень (три мільйони сімдесят одна тисяча чотириста п"ять грн. 28 коп.).
Загальна вартість цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін.
Згідно Додаткової угоди № 1 до Договору від 20.04.2015 п. 5.5. Договору був змінений та з 01 березня 2015 року викладений в наступній редакції:
"Загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 2 559 499,40 грн., крім того ПДВ - 511 899,88 грн., разом з ПДВ - 3 071 399,28 гривень (три мільйони сімдесят одна тисяча триста дев'яносто дев'ять грн. 28 коп.).
Загальна вартість цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін."
Згідно Додаткової угоди № 2 до Договору від 20.04.2015 п. 5.5. Договору був змінений та з 01 квітня 2015 року викладений в наступній редакції:
"Загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 2 559 463,70 грн., крім того ПДВ - 511 892,74 грн., разом з ПДВ - 3 071 356,44 гривень (три мільйони сімдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість грн. 44 коп.).
Загальна вартість цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін."
Згідно Додаткової угоди № 3 до Договору від 28.12.2015 п. 5.5. Договору був змінений та викладений в наступній редакції:
"Загальна вартість цього Договору становить 2 395 322,84 грн., крім того ПДВ - 479 066,57 грн., разом з ПДВ - 2 874 399,41 грн. (два мільйони вісімсот сімдесят чотири тисячі триста дев'яносто дев'ять грн. 41 коп.)."
За доводами позивача, заборгованість відповідача за спожитий газ на дату подачі позову за договором № 3542/15-БО(Т)-36 купівлі-продажу природного газу відсутня, але протягом періоду поставки газу відповідачем несвоєчасно проводились розрахунки за поставлений природний газ.
За умовами Договору між сторонами оплата за газ здійснюється Покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 Договору).
Відповідно до п. 6.3. Договору оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою уповноваженого органу, та зараховується як оплата за газ, поставлений Продавцем Покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства.
Згідно Додаткової угоди № 3-15 до Договору від 28.12.2015 п. 6.3. Договору був змінений та викладений в наступній редакції:
"Оплата за газ здійснюється Покупцем на поточний рахунок Продавця з урахуванням вимог статті 191 Закону України "Про теплопостачання" та зараховується як оплата за газ, поставлений Продавцем Покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства.
Сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначені платежу посилання на номер договору є обов'язковим.
У разі якщо оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Покупця і на нього надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, Покупець зобов'язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання пункту 6.1 цього Договору."
За змістом п. 1 ст. 199 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Зазначені статті узгоджуються з приписами п. 7.2. Договору між сторонами, згідно з яким у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього договору Покупець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Встановлення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідає приписам ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якими визначено, що при сплаті пеня не повинна перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла протягом періоду нарахування пені.
Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення розрахунків з оплати поставленого газу пеню в загальній сумі 8 497,00 грн. за період з 15.02.2015 по 02.03.2016. Розрахунок пені позивачем проведено вірно (а.с. 23-26) та у відповідності до обставин справи.
Відповідач просить суд зменшити розмір нарахованої пені на 100% в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України.
Позивач заперечує проти зменшення розміру пені повністю.
Суд частково задовольняє клопотання відповідача і лише в частині зменшення пені, виходячи з такого:
У відповідності до п. 3 ст. 83 ГПК України, при прийнятті рішення господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно роз'яснень інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011 року № 01-06/1623/2011, зазначена норма Господарського процесуального кодексу України може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою матеріального права, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав, їх розмір не може бути зменшено судом.
У відповідності до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
При обговоренні з учасниками судового процесу даного питання судом встановлено таке:
Представники обох сторін стверджують, що основний борг за газ по договору № 3542/15-БО(Т)-36 купівлі-продажу природного газу від 16.03.2015 відповідачем на час подачі позову повністю сплачено.
Позивач не доводив суду, що через прострочення відповідача по сплаті коштів за газ позивач мав збитки і не вказує їх розмір. Також не надано суду доказів того, які санкції за своїми договорами на постачання природного газу несе позивач.
Позивач не вказав суду, за якою ціною ним було придбано газ, який реалізовано відповідачу та який реальний дохід при цьому одержав позивач. В даному випадку різниця в ціні придбаного та проданого позивачем газу може перекривати всі його витрати на санкції за договорами придбання газу. Дану інформацію позивач суду не надає.
Відповідач просить врахувати, що Навчальний центр фінансується виключно з державного бюджету та своєчасне надходження коштів на його поточний рахунок для проведення розрахунків за газ залежить виключно від своєчасно прийнятого бюджету в державі сформованого на його підставі кошторису. Відповідач згідно своєї статутної діяльності не може надавати платні комерційні послуги для отримання додаткових коштів паралельно із бюджетним фінансуванням.
Суд враховує доводи відповідача і про те, що нараховані позивачем санкційні кошти у вигляді пені при їх сплаті істотно зменшать фінансові можливості Навчального центру для підготовки військових кадрів, їх майнового забезпечення, що є вкрай небажаним в нинішній період проведення АТО на сході країни.
Суд вважає за необхідне врахувати соціально значимий статус відповідача, як навчального центру Державної прикордонної служби України, який займається підготовкою та майновим забезпеченням військових, фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету, не має спеціального фінансування для сплати договірних санкцій, а плату за газ може вносити лише при надходженні коштів з державного бюджету, і зменшити нараховану позивачем суму пені на 90% та стягнути з відповідача лише 8 497,00 грн. на підставі договору № 3542/15-БО(Т)-36 купівлі-продажу природного газу від 16.03.2015 (що становить 10 % від заявленої до стягнення суми пені).
При цьому суд враховує і такі обставини:
Відповідач на час вирішення спору вже повністю погасив основний борг за газ, що підтверджено позивачем. Відповідач є кінцевим споживачем газу, і не має ніякої правової підстави стягувати з інших суб'єктів плату за газ і санкції за прострочення розрахунків. Натомість у позивача такі права за договорами із його споживачами є. Фінансування оплати за газ для відповідача проводиться виключно за кошти бюджету, санкції за порушення зобов'язання до бюджетних зобов'язань наперед не закладаються. Ці обставини ставлять сторони (одна з яких є монополістом) у нерівні умови.
Також позивач нарахував відповідачу одночасно всі можливі санкції за порушення строків проведення розрахунків за газ та за максимальні періоди нарахування цих санкцій.
Суд вважає, що майнові втрати позивача, якщо вони мають місце внаслідок прострочення виконання зобов'язання по оплаті за газ, самостійно покриваються інфляційними та процентами річних, які позивач нараховує відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України.
На думку суду, для позивача не матиме негативних майнових наслідків позбавлення його можливості стягнення пені на 90%, оскільки на нарахуванні сум інфляційних, процентів річних та пені, як санкцій, позивач не будує власні фінансові прогнози та баланси і не може закладати їх до бюджету підприємства як гарантований дохід для майбутнього споживання.
Отже, враховуючи, зокрема, соціально значимий статус відповідача і недоведеність наявності збитків у позивача, який вже отримав повний розрахунок за газ і не вказав розмір свого прибутку від цієї операції, суд вважає, що пеня підлягає зменшенню на 90%.
В порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Позивач користуючись своїм правом, на підставі прострочення відповідачем проведення розрахунку, просить суд стягнути з відповідача 4 780,57 грн. як 3 % річних за період з 15.02.2015 по 02.03.2016 та 185 452,46 грн. інфляційних за період з 15.02.2015 по 31.03.2016.
Розрахунок інфляційних та 3 % річних позивачем зроблено вірно (а.с. 23-26). Заперечень проти математичного розрахунку інфляційних та 3% річних у відповідача немає.
Оскільки доказів сплати інфляційних та 3 % річних відповідач суду не надав, доказів відсутності основного боргу за газ за період нарахування цих санкцій не представив, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 4 780,57 грн. як 3 % річних за період з 15.02.2015 по 02.03.2016 та 185 452,46 грн. інфляційних за період з 15.02.2015 по 31.03.2016.
Отже, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову і примусове стягнення з відповідача 185 452,46 грн. інфляційних, 8 497,00 грн. пені та 4 780,57 грн. як 3 % річних за прострочення розрахунків на підставі договору № 3542/15-БО(Т)-36 купівлі-продажу природного газу від 16.03.2015, укладеного між сторонами.
На підставі ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 4 128,05 грн. повністю, оскільки вимогу про стягнення пені заявлені правомірно, однак її розмір зменшено за рішенням суду.
Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Навчального центру Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) ідентифікаційний код 14321512, м. Черкаси, смт. Оршанець, вул. Підполковника Красніка, 1) на користь публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) -- 8 497,00 грн. пені, 4780,57 грн. як 3% річних, 185 452,46 грн. інфляційних втрат та 4128,05 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
3. В решті вимог про стягнення пені - відмовити через зменшення її за рішенням суду.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Повне рішення складено 14 лютого 2017 року
Суддя Н.М. Спаських