18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"16" січня 2017 р. Справа № 925/1409/16
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Ткаченко А.О., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 по договору (адвокат), ОСОБА_2 - ОСОБА_3 за довіреністю, відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юк-Інвест 1982» до дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 1 547 896 грн. 90 коп.,
10.11.2016 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юк-Інвест 1982» звернувся в господарський суд з позовом (вх. № 23170 від 14.11.2016) до дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору субпідряду № 6/12 від 31.07.2012 року, 784 953 грн. 36 коп. основного боргу, 663 889 грн. 54 коп. інфляційних втрат, 99 054 грн. 3% річних за період прострочення з 25.10.2012 по 31.10.2016 року, що разом складає 1 547 896 грн. 90 коп., та відшкодування судових витрат.
Відповідач в особі його представника 01.12.2015 року подав до суду письмовий відзив на позовну заяву (вх. № 25653, а.с. 68-69), за змістом якого визнав наявність заборгованості у розмірі 784 953 грн. 36 коп. основного боргу, проте проти задоволення позову в цій частині вимог про стягнення 784 953 грн. 36 коп. основного боргу заперечував з мотивів відсутності його вини у виникненні основного боргу внаслідок недофінансування замовником робіт. Крім того, в частині вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних заперечував з мотивів їх необґрунтованості і безпідставності, а саме:
умовами договору не визначено конкретних строків, впродовж яких відповідач зобов'язаний провести розрахунок за виконані підрядні роботи. Приймаючи до уваги, що вимога позивача від 17.10.2016 року № 83 про здійснення розрахунку у семиденний строк відповідачем отримана 24.10.2016 року, строк виконання зобов'язання настав 01.11.2016 року, а тому вимога про стягнення 663 889 грн. 54 коп. інфляційних втрат і 99 054 грн. 3% річних за період прострочення з 25.10.2012 по 31.10.2016 року суперечить умовам договору;
пунктом 7.3.11. договору сторони домовились, що загальний розмір відповідальності відповідача не може перевищувати 1% від загальної вартості порушених ним зобов'язань, вимога позивача про стягнення 663 889 грн. 54 коп. інфляційних втрат і 99 054 грн. 3% річних суперечить зазначеній умові договору;
позивач заявив до стягнення 663 889 грн. 54 коп. інфляційних втрат і 99 054 грн. 3% річних за період прострочення з 25.10.2012 по 31.10.2016 року з перевищенням трирічного строку, у зв'язку з чим відповідач заявив про застосування судом позовної давності як на окрему підставу відмови в задоволенні позову в цій частині вимог.
В засіданнях суду представники позивача позов з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримали і просили суд задовольнити повністю, представник відповідача в засіданні суду позов не визнав і в його задоволенні просив суд позивачу відмовити повністю з підстав, викладених у письмовому відзиві і заяві про застосування позовної давності.
Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.
31.07.2012 року відповідач - дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», як генпідрядник з однієї сторони, та позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юк-Інвест 1982», як субпідрядник з другої сторони, а разом - сторони, уклали договір субпідряду № 6/12 (далі - договір, а.с. 15-20), відповідно до умов п.п. 1.1., 1.2. якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, Генпідрядник доручив, а Субпідрядник зобов'язався виконати роботи по ямковому ремонту струменевим методом з використанням машини дорожньо-ремонтної Savalko SR 800, а Генпідрядник зобов'язався прийняти та оплатити такі роботи. Найменування робіт: автомобільні дороги державного значення Канів-Чигирин-Кременчук, Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, Київ-Знам'янка, Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань.
За умовами п. 3.1 Договору ціна цього Договору становить 2 000 000 гривень в тому числі ПДВ - 333 333 гривні, що станом на дату укладання Договору дорівнює загальній вартості робіт.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.5., 4.7. Договору розрахунки за виконані роботи по цьому Договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Субпідрядника після одержання від Субпідрядника рахунку на оплату робіт та після підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт (Форма КБ-2в) і Довідки про вартість виконаних робіт (Форма КБ-3), а також після отримання від Субпідрядника документів, зазначених п. 4.2. договору та виключно після отримання від замовника. Датою передачі робіт від Субпідрядника Генпідряднику, вважається дата підписання Акту приймання виконаних робіт та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт. Облік витрат по автодорогам акумулюється, відповідно, в філіях «Черкаська ДЕД», «Смілянська ДЕД», «Золотоніська ДЕД» ДП «Черкаський облавтодор».
Згідно з пунктами 7.1., 7.3.11. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором. Сторони домовились та підтвердили, що загальний розмір відповідальності генпідрядника за цим договором не може перевищувати 1% від загальної вартості порушених генпідрядником зобов'язань.
Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання договору у випадках передбачених договором та законодавством (п. 10.3 договору).
31.08.2012 року сторонами за участі замовника робіт підписані Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за формою КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за серпень 2012 року на суму 310 280 грн. (а.с. 21-22, 23), 24.10.2012 року - Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за формою КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за жовтень 2012 року на суму 783 132 грн. (а.с. 24-25, 26), а всього на загальну суму 1 093 412 грн.
Із виписок із банківського рахунку відповідача вбачається, що відповідач в свою чергу на виконання умов договору субпідряду оплатив позивачеві виконані і прийняті роботи частково, а саме: 03.01.2013 року у сумі 82000 грн., 19.03.2013 - 50000 грн., 26.04.2013 - 50000 грн., 21.05.2013 - 70000 грн., 19.08.2015 - 20000 грн., а всього у розмірі 272 000 грн. (а.с. 27, 79-86).
Крім того, 06.05.2013 року сторонами був підписаний Акт про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого у відповідача зобов'язання перед позивачем за спірним Договором припинено частково на суму 36 458 грн. 64 коп. (а.с. 29, 30).
30.11.2012, 02.01.2013, 01.10.2013, 01.12.2013, 01.08.2016 року уповноваженими представниками сторін складались і підписувались акти звірки взаєморозрахунків, якими підтверджено наявність спірної заборгованості, станом на 01.08.2016 року заборгованість відповідача на користь позивача складала 787333,75 грн., розмір заборгованості не змінився і на час розгляду справи у суді (а.с. 28, 31, 32, 33, 39, 42, 87-90).
З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово направляв відповідачу претензії з вимогою сплатити заборгованість за договором субпідряду № 6/12 від 31.07.2012 року (а.с. 34, 37, 40, 43), які в повному обсязі відповідачем не виконані.
Згідно з поясненнями представників сторін в засіданні суду, із заборгованості, погодженої сторонами у актах звірки взаєморозрахунків, 2380,39 грн. складає заборгованість по іншому договору. Отже, розмір спірної заборгованості відповідача перед позивачем за договором субпідряду № 6/12 від 31.07.2012 року складає 784953 грн. 36 коп., вимога позивача про її стягнення є предметом спору у справі, що розглядається.
Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли із договору субпідряду № 6/12 від 31.07.2012 року, вимоги позивача та заперечення відповідача витікають із суті прав та обов'язків сторін за цим договором.
За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов'язань підряду, загальні положення про підряд, як окремий вид зобов'язань, визначені параграфом 1 глави 61 ЦК України, ст. 324 ГК України, про зобов'язання і договір - розділом І і ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, загальні положення про правочини - главою 16 розділу IV книги 1 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 розділу I книги 5 ЦК України, розділом V ГК України. Крім того, спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання спеціального нормативного акту - Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (далі - Загальні умови) із наступними змінами.
Вищезазначеними Загальними умовами, зокрема, встановлено, що:
п. 5. - договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду, зокрема, є предмет договору підряду, договірна ціна, строки початку та закінчення робіт, порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами, джерела та порядок фінансування робіт, порядок розрахунків за виконані роботи, порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва), відповідальність сторін за порушення умов договору підряду, порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання;
п. 11. - договір підряду вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення підписів печатками;
п. 96. - підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами;
п. 98. - оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду;
п. 99. - розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, застосування штрафних санкцій; майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статей 837, 853 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За змістом ст.ст. 193, 202 ГК, ст.ст. 509, 525, 526, 598, 599 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер цього виду відповідальності. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі N 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі N 6-38цс11). Отже, заходи відповідальності, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі N 6-42цс11).
За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України) (абзац перший підпункту 1.10 пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» із змінами, внесеними згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 10.07.2014 р. N 6.
З огляду на викладені обставини справи, умови договору і норми законодавства суд вважає, що строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних і переданих за договором робіт настав після підписання актів виконаних робіт за серпень та жовтень 2012 року (форми КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт за серпень та жовтень 2012 року (форми КБ-3), наявність і розмір основного боргу в сумі 784953 грн. 36 коп. позивачем підтверджені належними і допустимими доказами, відповідачем визнані, тому вимоги позивача як про стягнення основного боргу, так і про стягнення 663889 грн. 54 коп. інфляційних втрат, 99054 грн. 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання за період з 25.10.2012 по 31.10.2016 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю. При цьому, підстав для звільнення відповідача від виконання обов'язку, встановленого договором, та від відповідальності за порушення цього грошового зобов'язання суд не вбачає. Домовленість сторін, викладена у п. 7.3.11. договору, про обмеження розміру відповідальності стосується видів відповідальності, які носять штрафний характер, а не компенсаційний, якими є передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати і 3% річних.
Крім того, статтею 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Враховуючи викладені обставини та те, що остання проплата була здійснена відповідачем 19.08.2015 року, а позов подано до суду 10.11.2016 року, строк позовної давності позивачем не був пропущений, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених ст. 257, 267 ч. 4 ЦК України, про застосування яких заявив відповідач.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.
Відтак, за наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що вимоги позивача як в частині стягнення основного боргу, так і в частині стягнення інфляційних втрат і 3% річних, які є похідними від основної вимоги, є обгрунтованими, доказаними, тому підлягають задоволенню із зазначених у ньому підстав повністю. Доводи відповідача, приведені ними в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.
Частиною 1 ст. 44 ГПК України до складу судових витрат віднесено витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката.
В засіданнях суду сторону позивача на підставі договору про надання правової допомоги № 42/2016 від 28.09.2016 року представляв адвокат ОСОБА_1, якому позивачем сплачено гонорар у розмірі 5500 грн. (а.с. 47-49, 50, 51, 52, 53). Розмір таких витрат, є обґрунтованим та співрозмірним з проведеною роботою адвоката по підготовці позовних матеріалів та супроводженню спору в суді.
Пунктом 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - судовий збір в розмірі 23218 грн. 46 коп. та витрати на послуги адвоката в розмірі 5500 грн., а разом - 28718 грн. 46 коп.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», місцезнаходження: 18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 389, код ЄДРПОУ 31141625 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юк-Інвест 1982», місцезнаходження: 03680, м. Київ, Голосіївський район, вул. Панаса Любченка, 15, оф. 117/3, код ЄДРПОУ 33998180 - 784 953 грн. 36 коп. основного боргу, 663 889 грн. 54 коп. інфляційних втрат, 99 054 грн. 3% річних та 28 718 грн. 46 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його підписання.
Повний текст рішення підписано 10.02.2017 року.
Суддя В.М. Грачов