29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"07" лютого 2017 р.Справа № 924/1136/16
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький
до Комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" м. Хмельницький
про стягнення 778 807,50 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник згідно довіреності від 11.01.2016р.
від відповідача: ОСОБА_2 - представник згідно довіреності №786 від 23.02.2016р.,
ОСОБА_3 - представник згідно довіреності №5790 від 20.12.2016р.,
ОСОБА_4 - представник згідно довіреності №5789 від 20.12.2016р.
Рішення приймається 07.02.2017р., оскільки в судових засіданнях 11.01.2017р., 16.01.2017р., 31.01.2017р., 03.02.2017р. оголошувалась перерва.
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 778 807,50 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. В обґрунтування позовних вимог вказує, що в період з 21.01.2016 року по 01.02.2016 року позивачем згідно наказу на проведення планових перевірок від 11.01.2016 року №6, направлення на перевірку від 12.01.2016р. №12/02 проведено планову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами відповідача. В ході перевірки встановлено, що останній в порушення ст.ст. 38, 39 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, внаслідок чого державі заподіяні збитки в розмірі 778 807,50 грн. ОСОБА_2 від 10.03.2016р. №817/06 відповідачу пропонувалось у добровільному порядку відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, однак, відповідач відповіді на лист не надав, збитки не відшкодував, у зв'язку із чим позивач звернувся із даним позовом до суду.
У поясненнях № 71/06 від 10.01.2017р. позивач вказує, що з аналізу норм методики №639 в їх сукупності та норм природоохоронного законодавства вбачається, що у пункті 3.11 методики визначається момент початку правопорушення, що визначений перевіркою, тому зважаючи на здійснення відповідачем викидів в атмосферне повітря без дозволу, приписи ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", посилання відповідача на п.3.11 Методики № 639 як на підставу для відмови у позові є безпідставним.
Також в письмових поясненнях №354/06 від 30.01.2017р. представник позивача вказує, що розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіянні державі відповідачем в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин, здійснено позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за №48/16064. Розмір збитків розраховується за формулою 12 Методики. Відповідно до п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативних викидів в атмосферне повітря проводиться розрахунковим методом через визначення валового викиду забруднюючих речовин, який базується на використанні узагальнених показників емісії (питомих викидів), які визначені у другій редакції Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами. Друга редакція. Т.1-3-Донецьк: ІАЦ ВАТ "УкрНТЕК"/ІЕТ "Чисте повітря" 2008, 2010. 466с. Дані показники емісії об'єднують вітчизняний досвід оцінки викидів забруднюючих речовин та відомості Керівництва з питань інвентаризації атмосферних викидів CORINAIR Інвентаризація викидів в Європі та реєстру виділення та переносу забруднення PRTR. При визначенні маси наднормативних викидів в атмосферне повітря СО, позивачем взято показник емісії згідно з таблицею Д.19 розділу 4.5 Збірника, як 250 г/ГДж, який враховує вид палива, потужність енергетичних установок та технологію спалювання. Показник емісії зі значенням 17 г/ГДж, що наведений в ГКД 34.02.305-2002 не враховує потужність енергетичної установки та відображає емісію СО лише для енергетичних установок з факельним спалюванням, тоді як для суб'єкта господарювання має місце лише камерне спалювання природного газу. При визначенні маси наднормативних викидів використані вихідні дані відповідача, що представлені в ході перевірки, які враховують вид палива, потужність енергетичних установок та технологію спалювання.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечують щодо задоволення позовних вимог, вважають їх безпідставними та необґрунтованими, подали письмові пояснення з приводу проведеного розрахунку розміру заподіяних збитків.
У відзиві та доповненні до відзиву відповідач вказує, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. Відповідач завчасно розпочав процедуру одержання дозволів і ще 20.12.2013р. звертався з проханням передбачити виділення коштів із міського бюджету на 2014 рік для проведення робіт з інвентаризації джерел забруднення. В той же час в зв'язку із приведенням у відповідність нормативних актів, відповідач лише 05.06.2014р. розпочав процедуру одержання дозволів, а саме уклав договір з ТОВ НВП "Екосфера" на оформлення документів, необхідних для отримання дозволів. Однак, внаслідок роботи Антикризового енергетичного штабу України було унеможливлено здійснення запуску на повну потужність котельного обладнання для здійснення замірів, що є однією із обов'язкових умов при проведенні робіт для отримання дозволу. Тому дозвіл було отримано лише 22.12.2014р. Також відповідач зазначає, що при розрахунку розміру відшкодування збитків, позивач користувався Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року №639, яка зобов'язує позивача при проведенні перевірки застосовувати інструментально-лабораторні та розрахункові методи контролю. Однак, позивач не надав жодних доказів на підтвердження факту наднормативного викиду забруднюючих речовин. Пункт 2.7.1 зазначеної методики прямо вказує, що застосування розрахункового методу визначення наднормативних викидів може бути тільки у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди, тобто на момент перевірки, а не за попередні періоди. На момент перевірки всі необхідні дозволи були у наявності. Крім того, при здійсненні прямих інструментально-лабораторних замірів позивачем не було встановлено фактичне перевищення показників нормативів викидів забруднюючих речовин. Починаючи з червня 2014 року, відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в значно меншому обсязі від потенційно можливого. Викиди за час відсутності дозволів не перевищували проектні значення та не були понаднормовими, а також відповідачем вчасно були складені та здійснювались платежі по екологічному податку. Також відповідач вказує, що при здійсненні розрахунку розмірів відшкодування збитків позивач використав "Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами", який не затверджений та не зареєстрований у встановленому законом порядку та за своєю суттю є науково-практичним довідником. Однак, поряд із тим існує ряд затверджених галузевих методик для визначення валових викидів забруднюючих речовин. Тому відповідач вважає, що позивач порушив порядок визначення показника за формулою, а саме маси забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря понаднормово, що ставить під сумнів достовірність наданого розрахунку. Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що відсутні такі умови відповідальності як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями і шкодою та вина відповідача, не доведено факт заподіяння шкоди, до того ж позивачем не було надано доказів встановлення факту наднормативних викидів забруднюючих речовин, порушено методику розрахунків розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Тому він просить в задоволенні позову відмовити.
Крім того, представник відповідача у письмових поясненнях вказує, що позивач помилково посилається на ГКД 34.02.305-2002, так як чинний ГКД не зазнавав офіційних змін і не містить показника емісії оксиду вуглицю 250 г/ГДж, який застосовував позивач при здійсненні розрахунку, що помилково призвело до збільшення розміру шкоди. В той час як чинний ГКД містить показник емісії оксиду вуглецю 17 г/ГДж. Зазначає, що збірник, який використав позивач, містить методики розрахунку для котлів малої потужності із Ленінградського збірника методик, що використовує радянські методики, на заміну яким в Україні було затверджено ГКД 34.02.305-2002. А тому використання Ленінградського збірника, який і містить показник емісії оксиду вуглецю 250 г/ГДж, суперечить чинному законодавству, оскільки відсилає до скасованих норм. Також відповідач зазначає, що CORINAIR було замінено Керівництвом ЕМЕР/ЕЕА по інвентаризації викидів забруднюючих речовин Technical report Nо 12/2013, де в частині Б, главі 1А Спалювання - 1А4 Мале спалювання в таблиці 3-33 вказано показник емісії оксиду вуглецю 30 г/ГДж та показник емісії оксидів азоту 40 г/ГДж. Крім того, вказує, що категорія "камерна топка" є більш ширшою (узагальнюючою) та включає в себе поняття "факельна топка". При заповненні інформації позивачем була зазначена ширша категорія, що в жодному разі не може виключити того, що на котлах підприємства відповідача спалення палива відбувається факельним методом. У зв'язку із цим, відповідач вказує, що розрахунок розміру відшкодування збитків позивача не можна вважати обґрунтованим та законним, а зважаючи на той факт, що позивачем так і не було доведено фактичне заподіяння шкоди - відсутній і склад правопорушення.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне.
Комунальне підприємство "Південно-Західні тепломережі" здійснює діяльність з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. Для здійснення вказаної діяльності відповідач отримував дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами: № 6810100000-345 від 17.08.2009р. на об'єкт по вул.Курчатова, 8 (термін дії дозволу 5 років, з 17.08.2009 по 17.08.2014), № 6810100000-346 від 17.08.2009р. на об'єкт по вул.Північна, 2 (термін дії дозволу 5 років, з 17.08.2009 по 17.08.2014), № 6810100000-348 від 18.08.2009р. на об'єкт по вул.Тернопільська, 14/3 (термін дії дозволу 5 років, з 18.08.2009 по 18.08.2014), №6810100000-349 від 18.08.2009р. на об'єкт по вул.Молодіжна, 2 (термін дії дозволу 5 років, з 18.08.2009 по 18.08.2014), № 6810100000-350 від 18.08.2009р. на об'єкт по вул.Хотовицького, 4/1 (термін дії дозволу 5 років, з 18.08.2009 по 18.08.2014), № 6810100000-351 від 18.08.2009р. на об'єкт по вул.Будівельників, 22 (термін дії дозволу 5 років, з 18.08.2009 по 18.08.2014), №6810100000-352 від 19.08.2009р. на об'єкт по вул.Міцкевича, 48а (термін дії дозволу 5 років, з 19.08.2009 по 19.08.2014), № 6810100000-353 від 19.08.2009р. на об'єкт по вул.Ричко, 1 (термін дії дозволу 5 років, з 19.08.2009 по 19.08.2014), № 6810100000-932/144 від 22.12.2014р. на об'єкт по вул.Міцкевича, 48а (термін дії дозволу необмежений), № 6810100000-933/145 від 22.12.2014р. на об'єкт по вул.Ричко, 1 (термін дії дозволу необмежений), № 6810100000-934/146 від 22.12.2014р. на об'єкт по вул.Будівельників, 22 (термін дії дозволу необмежений), № 6810100000-935/147 від 22.12.2014р. на об'єкт по вул.Молодіжна, 2 (термін дії дозволу 10 років, з 22.12.2014 по 22.12.2024), № 6810100000-936/148 від 22.12.2014р. на об'єкт по вул.Тернопільська, 14/3 (термін дії дозволу 10 років, з 22.12.2014 по 22.12.2024), № 6810100000-937/149 від 22.12.2014р. на об'єкт по вул.Хотовицького, 4/1 (термін дії дозволу 10 років, з 22.12.2014 по 22.12.2024), № 6810100000-938/150 від 22.12.2014р. на об'єкт по вул.Північна, 2 (термін дії дозволу 10 років, з 22.12.2014 по 22.12.2024), № 6810100000-939/151 від 22.12.2014р. на об'єкт по вул.Курчатова, 8/1 (термін дії дозволу 10 років, з 22.12.2014 по 22.12.2024), №6810100000-1017/229 від 13.01.2016р. на об'єкт по вул. Північна, 111 (термін дії дозволу необмежений).
В період з 21.01.2016р. по 01.02.2016р. працівниками Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області згідно наказу на проведення планових перевірок від 11.01.2016р. №6 та направлення на перевірку від 12.01.2016р. №12/02 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт № 4/02 від 01.02.2016р. Під час проведення перевірки було встановлено, що Комунальним підприємством "Південно-Західні тепломережі" в порушення статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у період з 18.08.2014 року по 21.12.2014 року в м.Хмельницький з котелень по вул. Північна,2, Ричко,1, Міцкевича,48а, Будівельників,22, Курчатова 8/1Г, Хотовицького, 4/1, Тернопільська, 14/3 та Молодіжна,2. А також у період з 09.10.2015р. по 12.01.2016р. з котельні по вул. Північна,111 за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин. Акт перевірки підписаний головним інженером відповідача ОСОБА_3
На підставі акту перевірки позивач провів розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіянні державі Комунальним підприємством "Південно-Західні тепломережі" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Вказаний розрахунок проведено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за №48/16064.
Розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючих речовин в атмосферне повітря розраховувався на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1 з урахуванням регульованих коефіцієнтів (додатки 1,2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховувався за формулою 12 Методики.
Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин, що надійшла в атмосферне повітря з димовими газами, які утворюються під час спалювання органічного палива (природного газу) в енергетичних установках КП "Південно-Західні тепломережі" проведено розрахунковим методом через визначення валового викиду забруднюючої речовини, який базується на використанні узагальнених показників емісії (питомих викидів) на підставі Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами. Друга редакція. Т.1-3-Донецьк: ІАЦ ВАТ "УкрНТЕК"/ІЕТ "Чисте повітря" 2008, 2010. 466с. При визначенні маси наднормативних викидів використанні вихідні дані КП "Південно-Західні тепломережі", які представлені в ході перевірки - інформацію щодо джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в якій, зокрема, містяться відомості щодо номінальної та фактичної теплової потужності енергетичної установки, технології спалювання природного газу (камерне), фактичного об'єму використаного газоподібного палива, кількості годин роботи.
Так, згідно розрахунку наданого позивачем, розмір відшкодувань збитків, які заподіяні в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу відповідачем від стаціонарних джерел викидів №1 та №2 за адресою: м.Хмельницький, вул. Молодіжна,2, №1 за адресою: м.Хмельницький, вул.Тернопільська, 14/3, №1 та №2 за адресою: м.Хмельницький, вул.Курчатова, 8/1г, №2 за адресою: м.Хмельницький, вул. Північна,2, №1 за адресою: м.Хмельницький, вул. Хотовицького,4/1 становить 776 790,50 грн. Розмір відшкодувань від стаціонарних джерел викидів: №1 за адресою: м.Хмельницький, вул. Північна,111 становить 2017,00грн. Усього розмір збитків становить 778,8075 тис. грн.
28.01.2016р. Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області в зв'язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП, винесено постанову №7/02 про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 78 КУпАП, яким порушено порядок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а саме викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у період з 18.08.2014р. по 21.12.2014р. з котелень в м.Хмельницький по вул. Північній,2, Ричко, 1, Міцкевича, 48а, Будівельників, 22, Курчатова, 8/1г, Хотовицького, 4/1, Молодіжній,2, Тернопільській, 14/3 здійснювались за відсутності дозволу.
Згідно постанови Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області про накладення адміністративного стягнення №9/02 від 28.01.2016р. визнано гр. ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 78 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення, у зв'язку із тим, що вказаною особою порушено порядок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а саме викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у період з 09.10.2015р. по 12.01.2016р. з котельні по вул. Північній, 111 здійснювалось за відсутності дозволу. Визначений у вказаній постанові штраф в повному обсязі сплачений ОСОБА_3
Також з метою усунення виявлених під час проведення перевірки недоліків та порушень природоохоронного законодавства відповідачу було виписано припис № 4/02 від 05.02.2016р.
На вищевказаний припис відповідачем розроблено план організаційно-технічних заходів з усунення недоліків роботи з питань охорони навколишнього природного середовища, який затверджений наказом №32 від 11.02.2016р., та із супровідним листом №715 від 11.02.2016р. надісланий позивачу.
10.03.2016р позивач звернувся до відповідача з листом за № 817/06, відповідно до якого повідомив, що зобов'язання по відшкодуванню шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в добровільному порядку підлягає виконанню у місячний термін шляхом перерахування коштів в сумі 778807,50 грн.
Листом від 08.04.2016р. №1614 відповідач повідомив позивача, що підприємство не буде відшкодовувати збитки заподіяні навколишньому природному середовищу, оскільки фактично збитки відсутні та шкоди не було заподіяно.
На підтвердження вчинення дій, спрямованих на своєчасне отримання підприємством необхідних дозволів на викиди, відповідач надав в матеріали справи документи, які підтверджують, що 20.12.2013р. листом №3738 відповідач звертався до начальника управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста з проханням виділення коштів на виконання природоохоронних заходів на травень-червень 2014р., а саме для проведення робіт з інвентаризації джерел забруднення підприємства, у зв'язку із закінченням терміну дії дозволів на викиди забруднюючих речовин.
06.06.2014р. між ТОВ НВП "Екосфера" та КП "Південно-західні тепломережі" було укладено договір № 33, за умовами якого ТОВ НВП "Екосфера" зобов'язувалося виконати інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди, оформлення відповідних документів для інформації громадськості, розробку електронної форми документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди.
23.07.2014р. в газеті "Є" опубліковано оголошення про намір КП "Південно-західні тепломережі" отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
29.08.2014р. відповідач звертався з листом до начальника управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста з проханням надати повідомлення (довідку) про наявність або відсутність зауважень громадських організацій та окремих громадян за період 30 календарних днів з опублікування повідомлення в газеті щодо наміру комунального підприємства отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для котелень. У відповідь листом №01-05/1006 від 05.09.2014р. вказано, що зауважень щодо наміру отримання дозволу від вищевказаних осіб не надходило.
Рішеннями Хмельницького міськрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Хмельницькій області щодо можливості/неможливості видачі дозволу від 12.12.2014р. погоджено документи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідача за адресами м.Хмельницький, вул.Міцкевича,48А, вул. Будівельників,22, вул. Ричко,1, вул. Молодіжна,2, вул. Тернопільська, 14/3, вул.Хотовицького, 4/1, вул. Північна,2, вул. Курчатова, 8/1.
В обґрунтування твердження щодо неможливості здійснення запуску на повну потужність котельного обладнання для здійснення замірів, що є однією із обов'язкових умов при проведенні робіт для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, відповідач подав в матеріали справи: протокольне рішення селекторної наради з питання виконання рішення Антикризового енергетичного штабу та підготовки житлово-комунального господарства та об'єктів соціальної сфери до стабільної роботи в осінньо-зимовий період 2014/2015 років від 03.07.2014р., згідно якого рекомендовано обласним, Київській міській держадміністраціям разом з органами місцевого самоврядування розробити оперативний план технічних заходів щодо зменшення споживання природного газу теплопостачальними підприємствами на 10% на період до кінця 2014 року та на опалювальний період 2014/2015р. в розрізі населених пунктів; листи від 04.07.2014., 08.07.2014р., 16.07.2014р.., які спрямовані на виконання вищевказаного рішення. Крім того, листом від 21.07.2014. до відома голів райдержадміністрацій та міських голів доведена інформація щодо необхідності розробити оперативний план заходів щодо зменшення споживання природного газу теплопостачальними підприємствами на 30% на період до кінця 2014р. та на опалювальний період 2014/2015 років в населених пунктах регіону, а також розробити помісячний графік обсягів споживання газу, з урахуванням зменшення на 30% на період до кінця 2014 року та на опалювальний період 2014/2015 років в населених пунктах регіону.
Додатково відповідач долучив до матеріалів справи приписи № 279/02 від 15.11.2013р., №30/02 від 30.01.2014р., акти перевірки № 001516 від 11.02.2008р., від 18.01.2010р., 20.01.2010р., №279/02 від 12.11.2013р., № 30/02 від 27.01.2014р. на підтвердження відсутності фактичного перевищення показників нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря під час проведення інструментально-лабораторних замірів.
Також відповідачем подані власні розрахунки розміру шкоди: 1) виконаний згідно ГКД 34.02.305-2002 (Галузевий керівний документ) Методика визначення. Викиди забруднювальних речовин у атмосферу від енергетичних установок. Чинний від 01.07.2002 року, відповідно до якого сума збитків становить 457722,56 грн. 2) виконаний згідно Керівництва ЕМЕР/ЕЕА по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, відповідно до якого розмір збитків становить 351064,70 грн. Крім того, до матеріалів справи долучені паспорти пальникових пристроїв для підтвердження факельного типу спалювання.
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд до уваги приймає наступне.
Відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Статтею 35 вказаного Закону визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.
Згідно п.п. 1, 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема, щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин.
Відповідно до п. 4 Положення Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом. У відповідності до п. 6 Положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Згідно п.п. 1, 3 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011р. № 429, реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території здійснюється її територіальними органами - Державною екологічною інспекцією в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до приписів статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Згідно з п. п. 2, 3, 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років: суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.
Таким чином, здійснення викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря допускається виключно після отримання відповідного дозволу, та після отримання якого у суб'єкта господарювання виникає право на забруднення атмосферного повітря із використання стаціонарних джерел забруднення. Видачею вказаного дозволу держава здійснює контроль за охороною навколишнього природного середовища, оскільки, такий дозвіл може бути виданий за наявності наступних умов: неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.
В свою чергу, згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" на суб'єкт господарювання, що здійснює викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря, покладено обов'язок здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік тощо.
Таким чином, суб'єкт господарювання, який є власником (уповноваженою особою власника) стаціонарного джерела забруднення атмосферного повітря, зобов'язаний отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Суд встановив, що відповідач в порушення статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у період з 18.08.2014 року по 21.12.2014 року в м.Хмельницький з котелень по вул. Північна,2, Ричко,1, Міцкевича,48а, Будівельників,22, Курчатова 8/1Г, Хотовицького, 4/1, Тернопільська, 14/3 та Молодіжна,2, а також у період з 09.10.2015р. по 12.01.2016р. з котельні по вул. Північна,111 за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин, про що працівниками Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області складено акт перевірки дотримання КП "Південно-Західні тепломережі" вимог природоохоронного законодавства № 4/02 від 01.02.2016р.
Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно статей 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Положеннями п. 2.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. № 639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 р. за №48/16064, визначено, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (п.2.1.2).
Зважаючи на викладене, факт здійснення стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди є порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, про охорону атмосферного повітря і тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, завданої таким порушенням. При цьому такі викиди забруднюючих речовин незалежно від їх показників уже вважаються наднормативними та заподіюють шкоду навколишньому середовищу.
Вказаним спростовуються доводи відповідача з приводу відсутності шкоди, оскільки викиди за час відсутності дозволів не перевищували проектні значення та не були понаднормовими.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди (п. 1.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 27.06.2001р. №02-5/744).
Зібраними у справі доказами: актом № 4/02 від 01.02.2016р. перевірки дотримання КП"Південно-Західні тепломережі” вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, постановою №7/02 від 28.01.2016р. про закриття справи про адміністративне правопорушення, постановою №9/02 від 28.01.2016р. про накладення адміністративного стягнення в повній мірі підтверджується факт скоєння відповідачем правопорушення, зокрема порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, а саме - наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
При цьому зважаючи на приписи ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" факт наявності у відповідача дозволів на викиди забруднюючих речовин на момент проведення перевірки жодним чином не спростовує здійснення відповідачем наднормативних викидів забрудюючих речовин у визначенні в акті перевірки періоди та не звільняє останнього від відповідальності за вказане порушення.
Також не спростовують позовних вимог і доводи відповідача з приводу того, що припис Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області № 4/02 від 05.02.2016р. не вказує на здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин за відсутності дозволу у спірний період, оскільки відповідно до п. 4.23 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 №464, припис складається у випадку необхідності усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а на момент проведення перевірки відповідач уже отримав дозволи на викиди забруднюючих речовин, чим усунув допущене правопорушення. Тому позивач правомірно не вказав дані недоліки у приписі № 4/02 від 05.02.2016р.
Стосовно доводів відповідача про відсутність вини у несвоєчасному отриманні дозволів на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря та заподіянні шкоди суд враховує наступне.
В силу ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
З урахуванням наведеної норми, відповідач заздалегідь до закінчення дії дозволу повинен вживати заходів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що відповідач лише 05.06.2014р. розпочав процедуру одержання дозволів, а саме уклав договір з ТОВ НВП "Екосфера" на оформлення документів, необхідних для отримання дозволів. В той час як термін дії дозволів закінчувався 17-18.08.2014р. Відповідач також вказує, що внаслідок роботи Антикризового енергетичного штабу України було унеможливлено здійснення запуску на повну потужність котельного обладнання для здійснення замірів, що є однією із обов'язкових умов при проведенні робіт для отримання дозволу. Тому дозвіл було отримано лише 22.12.2014р.
Однак, суд враховує, що згідно наданих відповідачем протокольного рішення селекторної наради з питання виконання рішення Антикризового енергетичного штабу та підготовки житлово-комунального господарства та об'єктів соціальної сфери до стабільної роботи в осінньо-зимовий період 2014/2015 років від 03.07.2014р., листів від 04.07.2014., 08.07.2014р., 16.07.2014р., 21.07.2014р., які спрямовані на виконання вищевказаного рішення, вказівка щодо необхідності розробки оперативного плану заходів щодо зменшення споживання природного газу теплопостачальними підприємствами на 30% на період до кінця 2014р. та на опалювальний період 2014/2015 років в населених пунктах регіону була надана лише у липні 2014 року. При цьому матеріали справи не містять доказів неможливості проведення замірів пилогазового потоку від стаціонарних джерел до цього часу.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо неможливості подачі документів для отримання дозволів на викиди, оскільки у зв'язку із прийняттям нормативних актів з 17.05.2013р. було припинено прийом заяв від суб'єктів господарювання на отримання документів дозвільного характеру, так як в матеріали справи не надано доказів неможливості подачі вказаних документів чи відмови у їх прийнятті.
Вина - це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Згідно абз.2 ч.1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідач не надав в матеріали справи належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у несвоєчасному отриманні дозволів та здійсненні наднормативних викидів. Навпаки, відповідач, у якого був відсутній спеціальний дозвіл, самостійно здійснював викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, усвідомлюючи при цьому факт порушення відповідними діями вимог чинного законодавства.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача щодо заборони відключення в опалювальний період об'єктів теплопостачання, як об'єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення, оскільки вказана заборона стосується відключення об'єктів теплопостачання від котелень, які працюють з відповідними дозволами на викиди забруднюючих речовин, так як згідно із ч.5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" робота котелень є можливою тільки при наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин.
Також суд не приймає до уваги доводи з приводу того, що за час відсутності дозволів відповідачем в повному обсязі здійснювалась сплата екологічного податку за забруднення навколишнього середовища, оскільки обов'язок сплачувати екологічний податок є різновидом податків та зборів, який передбачений ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та Податковим кодексом України, натомість відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства, є самостійним видом цивільно-правової відповідальності, тому сплата екологічного податку не звільняє відповідача від обов'язку отримати відповідні дозволи, а в разі їх відсутності відшкодувати державі завдані збитки.
Зважаючи на викладене, у діях відповідача наявний склад всіх чотирьох умов, необхідних для відшкодування спричиненої державі шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.
Стосовно заявленого до стягнення розміру шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок розміру збитків заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря зроблено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009 за № 48/16064 (далі - Методика).
Згідно з п. 2.2 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.
Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п.2.7.1 Методики).
Вказаним спростовуються доводи відповідача щодо необхідності застосування інструментально-лабораторних методів контролю.
Відповідно до п.4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою 12 Методики: З = mі х 1,1П х Aі х Кт х Кзі, де З - розмір збитків, грн; mі - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною. Загальний розмір збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.
Пунктом 3.6 Методики визначено, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
В силу п.3.11 Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
Таким чином, пункт 3.6 Методики надає особі, яка здійснює розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, альтернативне право вибору: здійснювати такий розрахунок за параметрами джерела викиду або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин.
При проведенні позивачем розрахунків, визначення маси наднормативних викидів забруднюючих речовин проведено розрахунковим методом через визначення валового викиду забруднюючої речовини, який базувався на використанні узагальнених показників емісії (питомих викидів) на підставі Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами. Друга редакція. Т.1-3-Донецьк: ІАЦ ВАТ "УкрНТЕК"/ІЕТ "Чисте повітря" 2008, 2010. 466с. При визначенні маси наднормативних викидів використанні вихідні дані КП "Південно-Західні тепломережі", які представлені в ході перевірки - інформацію щодо джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Так, відповідно до розрахунку, проведеного інспектором Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на підставі Методики, розмір збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становить 778 807,50 грн.
Не погоджуючись із вказаним розрахунком, відповідач надав в матеріали справи два контррозрахунки розміру відшкодування збитків, один з яких на суму 457722,56 грн., в якому валовий викид забруднюючої речовини визначений згідно ГКД 34.02.305-2002 (Галузевий керівний документ) Методика визначення. Викиди забруднювальних речовин у атмосферу від енергетичних установок, а другий на суму 351064,70 грн., в якому валовий викид забруднюючої речовини визначений згідно з Керівництвом ЕМЕР/ЕЕА по інвентаризації викидів забруднюючих речовин.
Як вбачається з п. 4.1 Методики маса забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, є складовою формули розрахунку збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. А тому неправильний розрахунок маси викиду забруднюючих речовин має своїм наслідком помилковий розрахунок розміру збитків.
Суд приймає до уваги, що порядок визначення викидів основних забруднювальних речовин та парникових газів, що надходять у атмосферне повітря з димовими газами, які утворюються під час спалювання органічного палива в енергетичних установках встановлений у діючому в Україні галузевому керівному документі ГКД 34.02.305-2002. Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення, який затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України № 359 від 14.06.2002р. та погоджений з Міністерством екології України (чинний від 01.07.2002).
Межі використання вказаної методики поширюються на котли та камери згоряння газотурбінних установок, які розміщені на теплових електричних станціях та котельних і працюють на твердому, рідкому та газоподібному паливі.
За цією методикою обліковуються в тому числі і такі забруднювальні речовини та парникові гази, як оксиди азоту NОx у перерахунку на діоксид азоту NО2, оксид вуглецю СО, метан CH4.
У розділі 5 ГКД 34.02.305-2002. Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення передбачено, що розрахункові методи визначення викиду забруднювальної речовини базуються на використанні показника емісії. Показник емісії характеризує масову кількість забруднювальної речовини, яка викидається енергетичною установкою в атмосферне повітря разом з димовими газами, віднесену до одиниці енергії, що виділяється під час згоряння палива.
Значення узагальненого показника емісії оксидів азоту під час спалювання органічного палива за різними технологіями без урахування заходів щодо скорочення викиду NOx визначаються згідно з таблицею Д.5 (додаток Д). Під час спалювання природного газу такий показник емісії для котлів, теплова потужність яких менше 300 МВт, із факельним типом спалювання становить 100г/ГДж.
Значення узагальненого показника емісії оксиду вуглецю залежно від виду палива, потужності енергетичної установки та технології спалювання визначаються з таблиці Е.1 (додаток Е). Під час спалювання природного газу показник емісії оксиду вуглецю для котлів із факельним типом спалювання становить 17 г/ГДж.
Значення узагальненого показника емісії метану залежно від виду палива наведено в таблиці Е.4 (додаток Е) і при спалювання природного газу становить 1,0 г/ГДж.
З урахуванням вказаних показників емісії відповідачем був визначений валовий викид забруднюючої речовини та розрахований розмір збитків.
Доводи позивача з приводу неможливості застосування ГКД 34.02.305-2002 та визначених у ньому показників емісії забруднюючих речовин, оскільки вони не враховують потужність енергетичної установки та не містять таких показників для камерного типу спалювання природного газу, суд до уваги не приймає.
Так, камерна топка - топка котла, в якій пиловидне, рідке або газоподібне паливо спалюється у факелі і за способом спалювання палива такі топки поділяються на топки факельного і вихрового спалювання. Отже, факельний тип спалювання є різновидом камерного, і застосування відповідачем показників емісії забруднюючих речовин, визначених в ГКД 34.02.305-2002 для факельного типу спалювання, є правомірним. За таких обставин зазначення у вихідних даних інформації про камерний, а не факельний тип спалювання жодним чином не впливає на порядок проведення визначення маси забруднюючої речовини. Також суд враховує, що енергетичні установки відповідача мають саме факельний тип спалювання, що підтверджується долученими до матеріалів справи паспортами пальникових пристроїв.
З приводу потужності енергетичних установок, суд вважає за необхідне зазначити, що показники емісії оксиду азоту визначенні у ГКД 34.02.305-2002 з врахуванням теплової потужності котла (більше або менше 300 МВт). Щодо показників емісії оксиду вуглецю, метану, то їх значення у ГКД 34.02.305-2002 вказані виключно залежно від виду палива та технології спалювання, що свідчить про можливість їх застосування до котлів будь-якої потужності.
Зважаючи на усе вищевикладене, суд вважає, що відповідачем правомірно було застосовано при визначенні маси наднормативного викиду забруднюючих речовин положення ГКД 34.02.305-2002 Методика визначення. Викиди забруднювальних речовин у атмосферу від енергетичних установок, проведено розрахунок розміру відшкодування збитків та визначено розмір збитків у сумі 457722,56 грн.
Наданий позивачем розрахунок збитків суд оцінює критично, оскільки при визначенні маси наднормативного викиду забруднюючих речовин позивачем були використані узагальнені показники емісії (питомих викидів) на підставі Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами. Друга редакція. Т.1-3-Донецьк: ІАЦ ВАТ "УкрНТЕК"/ІЕТ "Чисте повітря" 2008, 2010. 466с.
Як вбачається із змісту вказаного Збірника, витяг з якого міститься в матеріалах справи, а саме таблиць Д 8, Д 19, які використав позивач при проведенні розрахунку, автор збірника використав три джерела: ГКД 34.02.305-2002 Методика визначення. Викиди забруднювальних речовин у атмосферу від енергетичних установок, CORINAIR. Інвентаризація атмосферних викидів в Європі та Ленінградський збірник методик по розрахунку викидів в атмосферу забруднюючих речовин різними виробництвами 1986 року. При цьому показники емісії оксиду вуглецю та оксиду азоту, які застосував позивач при розрахунку розміру збитків, були визначенні саме у Ленінградському збірнику методик по розрахунку викидів в атмосферу забруднюючих речовин різними виробництвами 1986 року, а не у чинному в Україні галузевому керівному документі ГКД 34.02.305-2002.
Крім того, суд також враховує, що збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами, виданий Українським науковим центром технічної екології, Донецьк-2008, на відміну від ГКД 34.02.305-2002 Методика визначення. Викиди забруднювальних речовин у атмосферу від енергетичних установок, не є нормативним документом.
Також не може бути взятий до уваги розрахунок відповідача, зроблений на підставі Керівництва ЕМЕР/ЕЕА по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, оскільки відповідачем не доведено, що вказане керівництво діє на території України та може використовуватись при визначенні розміру заподіяних збитків.
Зважаючи на усе вищевикладене, суд вважає, що обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 457 722,56 грн., заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, без відповідного дозволу на викиди. У стягненні 321084,94 грн. слід відмовити.
Згідно з ч.1 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69, 69-1 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами, при цьому джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (п.7 ч.3 ст. 29).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Статтею 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2017 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до п. п.2.2 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013р. №43 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2013р. за № 291/22823, у процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету органи Казначейства: відкривають бюджетні рахунки для зарахування надходжень у національній валюті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; здійснюють розподіл платежів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, між державним і місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, та перераховують розподілені кошти за належністю. За результатами розподілу платежів між державним та місцевими бюджетами органи Казначейства формують Відомість розподілу платежів до бюджетів (п. 8.1 Порядку).
Таким чином, суд стягує кошти на рахунок вказаний позивачем у позові, а в подальшому органи Казначейства здійснюють розподіл платежів між державним і місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, та перераховують розподілені кошти за належністю.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький до Комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" м. Хмельницький про стягнення 778807,50 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 17/1, код 36123019) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (м. Хмельницький вул. Івана Франка, будинок 2/2, код 38045514), шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, в розмірі 457 722,56 грн. (чотириста п'ятдесят сім тисяч сімсот двадцять дві гривні 56 коп.), зарахувавши кошти на спеціальний рахунок Хмельницької міської ради за реквізитами: розрахунковий рахунок 33119331700002, код класифікації 24062100, код одержувача 38045529, МФО 815013, банк одержувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, одержувач коштів Хмельницька міська рада, із розподілом в таких частинах: до спеціального фонду Державного бюджету України 30% стягнутої суми в розмірі 137316,77 грн.; до спеціального Фонду обласного бюджету Хмельницької області 20% стягнутої суми в розмірі 91544,51 грн.; до спеціального фонду місцевого бюджету Хмельницької міської ради 50% стягнутої суми в розмірі 228861,28 грн.
Видати наказ.
Стягнути з Комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 17/1, код 36123019) на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Івана Франка, 2/2, ідентифікаційний код 38045514) 6865,84 (шість тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 84 коп.) судового збору.
Видати наказ.
У стягненні 321084,94 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу відмовити
Повне рішення складено 13.02.2017р.
Суддя Л.О. Субботіна
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. І. Франка, 2/2),
3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул Курчатова, 17/1)