Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" лютого 2017 р.Справа № 922/153/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши матеріали справи
за позовом ДП "Завод ім.В.О. ОСОБА_1", м. Харків
до ПП "Донком", м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2 за дов. №143-15 від 28.12.2016 р., ОСОБА_3 за дов. №147-16 від 28.12.2016 р.
відповідача - ОСОБА_4 за дов. б/н від 03.01.2017 р.
В січні 2017 року до господарського суду Харківської області звернулось Державне підприємство "Завод ім. В.О.Малишева" та просить стягнути з Приватного підприємства "Донком" (код ЄДРПОУ 33817335, юридична адреса: 61017, м. Харків, вул. Котлова (ОСОБА_5) буд. 185, літера Л1) на користь державного підприємства «Завод ім. В.О.Малишева» (код ЄДРПОУ 14315629, юридична адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, п/р 26000031854 в АБ "Укргазбанк", м. Київ, МФО 320478, ІПН. 143156220397, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №200115228) суму сплаченої попередньої оплати по договору про закупівлю №1291дп від 24.10.2012 року у розмірі 100800,00 грн., 3 % річних - 1822,68 грн., інфляційних збитків - 5957,28 грн., пеню 18648,00 грн., та судовий збір у розмірі 1908,42 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про закупівлю за №1291дп від 24.10.2012 року, в частині здійснення поставки товару на суму попередньої оплати.
Представник позивача, через канцелярію господарського суду 13.02.2017 р. за вх. №4814, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог. Позивач просить суд стягнути з ПП «Донком» на користь державного підприємства «Завод імені. ОСОБА_1» 3% річних у сумі 2069,04 грн., інфляційні збитки в сумі 8114,40 грн., пеню в сумі 16038,25 грн., штраф у розмірі 7056,00 грн. та судовий збір у розмірі 1378,00 грн.
Позивач подав клопотання (вх. 4816) про повернення суми сплаченого судового збору в розмірі 530,42 грн. в порядку визначеному п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».
Зменшення позовних вимог позивач пов'язує зі здійсненням відповідачем повернення попередньої оплати в сумі 100800,00 грн. після порушення провадження у справі. Також, позивачем здійснено перерахунок ціни позову станом на 13.02.2017 р. у зв'язку зі спливом часу з моменту подачі позову.
Відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України та зазначені в цій постанові.
Отже, аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що заява про зменшення розміру позовних вимог за формою і змістом узгоджується із статтями 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, а тому, суд приймає до розгляду заяву позивача.
Щодо нарахованих позивачем сум, суд звертає увагу сторін на те, що в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 р. по справі № 3-357гс15 викладені пояснення щодо застосування положень ст. 625 ЦК України, 230 та 231 ГПК України.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Вказаною статтею передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.
Стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.
За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.
За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною 3 статті 693 ЦК України, згідно з якою на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).
Статтею 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до положень частини 6 статті 231, штрафні санкції, що встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором лише за порушення грошових зобов'язань.
Таким чином, за висновком Верховного Суду України, відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень, передбачених ч. 6 ст. 231 ГК України.
Згідно ч. 1 та 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства; судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що справу не може бути вирішено у даному судовому засіданні, у зв'язку з чим розгляд справи підлягає відкладенню.
Керуючись ст. ст. 22, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. 4814 від 13.02.2017 р.).
Розгляд справи відкласти на "20" лютого 2017 р. о 10:30
Зобов'язати відповідача надати письмові пояснення по заяві позивача про зменшення позовних вимог та по оновленим розрахункам ціни позову.
Зобов'язати позивача надати нормативне обґрунтування заявлених до стягнення з відповідача нарахувань.
Суддя ОСОБА_6