08.02.2017 Справа № 904/11740/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машагросервіс", м. Дніпро
до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро
про внесення змін до договору оренди земельного участку
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1, дов. № 7/10-2558 від 28.12.2016р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Машагросервіс" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати Дніпропетровську міську раду переукласти договір оренди землі від 25.11.2010р., укладений між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Машагросервіс" у відповідності до норм п. 3.25 * ДБН 360-92 ** "Містобудування. Планування й забудови міських і сільських поселень", а саме внести зміни до п. 2.1 договору оренди від 25.11.2010р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Машагросервіс", шляхом збільшення загальної площі земельної ділянки щоб відстань до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни слід приймати не менше 1,0 м.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до плану орендованої земельної ділянки площею 2 810 м2, межа земельної ділянки проходить вдовж будівлі корпусу №12 цеха №7 літ. Е4- 1 та будівлі корпусу №2 КТОН літ. Е-5-1 зі сторони землекористувача ТОВ «Дніпропетровський завод «Техуніверсал», що унеможливлює проведення догляду будівлі і здійсненню поточного ремонту будівлі літ.А-2 виробничий цех. Оскільки вказані встановлені межі земельної ділянки не відповідають нормам Державних будівельних норм «Містобудування. Планування й забудови міських і сільських поселень», що, зокрема, підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 29.08.2016р. № 703/08-16, виконаного на замовлення позивача, останній вбачає підстави для внесення змін до п. 2.1 спірного договору оренди землі від 25.11.2010р. щодо розміру орендованої земельної ділянки.
Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив, що відповідно до чинного законодавства зміна меж та площі земельної ділянки здійснюється шляхом формування нової земельної ділянки, яка реєструється в Державному земельному кадастрі з новою площею та новим кадастровим номером. Таким чином, внести зміни до договору оренди в частині площі земельної ділянки можливо тільки на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який розробляється на підставі дозволу міської ради на його розробку, наданого за зверненням зацікавленої особи. Проте, позивач зі зверненням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до міської ради не звертався. Натомість 07.11.2016р. позивач звернувся до міської ради із листом щодо усунення недоліків в договорі оренди землі, на який відповідачем надано обґрунтовану відповідь із відповідними роз'ясненнями. Вважає, що оскільки позивачем не доведено належними доказами існування порушення або оспорювання його прав чи законних інтересів з боку відповідача, а правові підстави для внесення змін до п. 2.1 спірного договору відсутні, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Позивач явку поважного представника у судове засідання 08.02.2017р. не забезпечив, на адресу господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
З урахуванням закінчення встановленого ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду спору, господарський суд не вбачає підстав для задоволення поданого позивачем клопотання та вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника у повідомленні про перерву від 31.01.2017р. (а.с. 48).
Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалися перерви з 17.01.2017р. до 31.01.2017р., з 31.01.2017р. до 08.02.2017р.
В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.08.2010р. № 254/60 між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Машагросервіс» (орендар) укладено договір оренди землі від 25.11.2010р. (надалі - Договір), відповідно до умов якого в оренду передана земельна ділянка, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 25 Б (Красногвардійський район) загальною площею 0, 2810 га, кадастровий номер 1210100000:07:497:0078 (п. п. 1.1, 1.3, 2.1 ).
Договір оренди посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 490.
Договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Дніпропетровську про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.04.2011р
Згідно п. 2.2 Договору на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти, інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки.
Земельна ділянка передається в оренду по фактичному розміщенню виробничих будівель (п. 5.1 Договору).
За умовами п. 3.1 Договору Договір укладено на 15 років.
Згідно п. п. 6.1, 6.2 Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється за проектом її відведення; підставою для розроблення проекту відведення земельної ділянки є рішення міської ради від 22.09.2004р. № 211/20 «Про надання згоди на розроблення проектів відведень земельних ділянок по фактичному розміщенню об'єктів».
Відповідно до п.п. 12.1, 12.2 Договору зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв'язується у судовому порядку.
Позивач вважає, що встановлені межі орендованої земельної ділянки не відповідають нормам Державних будівельних норм «Містобудування. Планування й забудови міських і сільських поселень».
Таким чином, предметом судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Машагросервіс" внести зміни до п. 2.1 Договору шляхом збільшення загальної площі земельної ділянки щоб відстань до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни слід приймати не менше 1,0 м.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 вказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства України.
За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Оскільки міська рада є колегіальним органом, то волевиявлення ради оформлюється у формі рішення, яке приймається більшістю голосів від загального складу ради.
Статтею 144 Конституції України унормовано, що органи місцевого самоврядування, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.
Згідно ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Статтею 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Статтею 79-1 Земельного кодексу України урегульовано процедуру формування земельної ділянки.
Так, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України).
Формування земельних ділянок здійснюється:
у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;
шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом;
за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (крім випадків, формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок) (ч. ч. 2, 3, 4, 5 ст. 79-1 Земельного кодексу України).
Таким чином, зміна меж та площі земельної ділянки здійснюється шляхом формування нової земельної ділянки, яка реєструється в Державному земельному кадастрі з новою площею та новим кадастровим номером.
Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України "Про землеустрій" у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок (крім поділу та об'єднання) складаються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Приписами ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до міської ради.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення, до нього додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода попереднього землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Графічні матеріали повинні мати чітке зображення меж земельної ділянки, забезпечувати чітке відображення контурів об'єктів нерухомого майна, всіх елементів та написів.
Окрім того, для всебічного та більш детального розгляду питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, до вищезазначених документів необхідно додавати копії документів:
- що підтверджують право власності на об'єкти нерухомого майна (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та ін.);
- технічний паспорт на об'єкти нерухомого майна у повному обсязі;
- договір оренди землі, Державний акт на право постійного користування землею, витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права на землю, рішення міської ради про передачу земельних ділянок в оренду, яке стало підставою для укладання договору оренди (в разі, якщо право на землю вже оформлювалось);
- статутні документи (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, виписка з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, статут підприємства).
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Дніпропетровської міської ради із листом від 07.11.2016р. № 36/6248 про внесення змін до договору оренди землі від 25.11.2010р., у відповідь на який 14.12.2016р. відповідачем направлено листа від 14.12.2016р. № 7/7-841, в якому роз'яснено, що для подальшого вирішення питання про внесення змін до вказаного договору оренди шляхом збільшення загальної площі орендованої земельної ділянки, ТОВ «Машагросервіс» необхідно звернутись до міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та відповідні копії документів, завірених належним чином (а.с. 44-46).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як встановлено судом, позивачем не надано належних доказів на підтвердження розроблення відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі отриманого у відповідача дозволу та його погодження відповідними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.
Таким чином, встановивши, що діючим законодавством визначений певний порядок зміни меж та площі земельної ділянки, за відсутності складеної та затвердженої на виконання вказаного порядку документації, у господарського суду відсутні правові підстави для внесення змін до умов спірного договору оренди землі шляхом збільшення загальної площі орендованої земельної ділянки.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги ТОВ «Машагросервіс» не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами та є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь
Повне рішення складено - 13.02.17р.