14.02.2017 Справа № 904/61/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелиум", м. Харків
до Приватного підприємства "ВК і К", м. Дніпро
про стягнення 135000,00 грн
Суддя Воронько В.Д.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гелиум" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "ВК і К" (далі - відповідач), у якому заявило вимогу про стягнення боргу у сумі 135000,00 грн, з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 05/09/С, укладеного між сторонами 05.09.2016.
Сторони участь своїх повноважних представників у засіданні суду не забезпечили та витребуваних судом документів не надали.
Однак, 30.01.2017 від позивача надійшла до суду заява, у якій останній відмовляється від позову та зазначає, що з наслідками відмови від позову ознайомлений, а отже просить суд припинити провадження у справі.
З урахуванням обставин справи, наявних у ній доказів та вищезгаданої заяви позивача, керуючись ст.ст.43,22,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін, - на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, зокрема клопотання позивача про припинення провадження у справі, суд, враховуючи обставини справи та подані матеріали, -
05.09.2016 між ТОВ "Гелиум" (позивач, постачальник) та ПП "ВК і К" (відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 05/09/С, за умовами якого позивач прийняв на себе обов'язки поставити відповідачу замовлений товар, а останній зобов'язався прийняти належним чином поставлений товар та оплатити його вартість.
Відповідно до змісту п.1.2. укладеного договору, найменування, асортимент, кількість та вартість замовленого товару зазначається в рахунках-фактурах та в накладних, що є невід'ємними частинами договору.
Пунктом 3.2. договору сторони обумовили, що заявки на поставку товару направляються на вибір сторін: телефонним зв'язком, за допомогою факсимільного зв'язку, з використанням електронної адреси (Інтернет) чи через представника покупця. Одночасно з викладеним, пунктом 3.1. договору було вказано, що постачання замовленого товару може здійснюватись як самим покупцем так і постачальником, але не більше ніж впродовж 4 (чотирьох) календарних днів з моменту отримання заявки покупця.
Пунктом 3.4. договору сторонами було визначено, що поставка замовленого товару здійснюється на склад відповідача, а саме: Кіровоградська область, місто Світловодськ, вул. Дружби, будинок 17.
Відповідно до п.7.2. договору, оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу, а саме впродовж не більше 7 (семи) календарних днів з моменту фактичної поставки товару.
На виконання умов договору 14 грудня 2016 року позивач, виконуючи чергову телефонну заявку відповідача, здійснив поставку відповідачу курячого м'яса та курячого фаршу на загальну суму 169 405,50 грн.
В порушення взятих на себе фінансових зобов'язань відповідач лише частково сплатив 20 грудня 2016 року вартість отриманого товару на суму 34405,50 грн від загальної вартості поставленого товару, залишок боргу у сумі 135000,00 грн останній в ході перемовин категорично відмовилось оплачувати без пояснень поважності причин відмови.
Наявна заборгованість у сумі 135000,00 грн і стала причиною звернення позивача до суду з цим позовом.
Однак, 30.01.2017 подав суду заяву про відмову від позову.
Оцінивши надані докази, враховуючи заяву позивача про відмову від позову, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі з огляду на наступне.
Згідно ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява підписується позивачем.
Останній у заяві прямо послався на ст. 78 ГПК України, що суд розцінює як обізнаність заявника зі змістом цієї статті, у т.ч. - її частиною 2, якою встановлено, що до прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює стороні наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на її вчинення у представника сторони.
Вищезгадана заява підписана директором ТОВ "Гелиум" ОСОБА_1, повноваження якого підтверджено Статутом підприємства.
Відповідно до частини 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Згідно чинному законодавству України директор, тобто посадова особа, якій надано право від імені юридичної особи представляти її інтереси належить до числа органів юридичної особи, - а тому директор ОСОБА_1 правомірно підписав вищезгадану заяву.
За таких обставин відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству, а також його охоронюваним законом правам та правам інших осіб, - а тому приймається судом.
Відповідно до приписів пункту 4 частини 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Отже, провадження у справі підлягає припиненню з вищеназваних підстав.
При вирішенні питання про розподіл судового збору суд керується наступним.
Стаття 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ "Про судовий збір", зі змінами до нього, містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.
Так, відповідно до п. 5 ст. 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до правової позиції, викладеної у абз.2 пункту 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору, - тобто судовий збір на користь позивача у зв'язку з припиненням провадження у справі поверненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 80 ч. 1 п. 4, 86 Господарського кодексу України, суд
Провадження у справі припинити.
Суддя ОСОБА_2