13 лютого 2017 р. Справа № 903/85/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-МК», м.Кременчук
до відповідача: Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Луцьк
про стягнення 37 978, 88 грн.
Суддя Пахолюк В.А.
За участю представників:
від позивача: н/з.
від відповідача: н/з.
Суть спору: позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал-МК» звернувся в господарський суд Волинської області з позовною заявою до відповідача - дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості в розмірі 37 978,88грн заборгованості.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 24.01.2017р. було порушено провадження по справі та зобов'язано відповідача надати суду письмові обґрунтовані доводи та заперечення по суті та предмуту спору.
Відповідач вимог ухвали суду не виконав, відзиву чи заперечення не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 43016 4213881 7 від 01.02.2017р.
Позивач в судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечив, в той же час 13.02.2017р. від останнього надійшло клопотання №18, яким просив суд , у зв'язку із відрядженням директора ТОВ «Термінал-МК», хворобою юрисконсульта та неможливістю забезпечити явку іншого представника розгляд справи провести без їх участі, а також у своєму клопотанні зазначив про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд,
12.09.2016р. між позивачем- товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал-МК» та відповідачем - дочірнім підприємством «Волинський облавтодор» відкритим акціонерним товариством «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» був укладений договір поставки(купівлі-продажу) №123-12/09/16.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом але таких, що йому не суперечать.
Судом встановлено, що в даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер.
У відповідності до п. 1.1. договору постачальник(позивач) зобов'язується поставити та передати у власність покупця (відповідача), а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти і оплатити наступні товари: бітум БНД 60/90.
Згідно п. 5.1 договору поставки відповідач подав заявку № 13-2/982 на поставку нафтопродуктів для філій ДП «Волинський облавтодор» у вересні 2016року.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження господарської операції /поставки товару на адресу відповідача/ позивачем було надано видаткову накладну № 1489 від 12.09.2016р., товарно-транспортну накладну № 1489 від 12.09.2016р та видано відповідачем довіреність № 137 від 12.09.2016р. на ОСОБА_1
12.09.2016р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру №1632 на оплату товару на суму 197 978,88грн..
Таким чином, виходячи з вищенаведеного відповідачу було відвантажено товар /Бітум БНД 70/100/ на суму 197 978,88грн., проте останній, як вбачається з бухгалтерського обліку позивача провів розрахунок частково на загальну суму 160 000,00грн.
Заборгованість відповідача в розмірі 37 978,88грн.підтверджена матеріалами справи та на час звернення з позовом до суду залишається непогашеною та не спростованою відповідачем.
Відповідно до п. 4.3 договору та п. п.1.6. додаткової угоди № 1 до договору покупець(відповідач) зобов'язується розрахуватися з постачальником (позивачем) за отриманий товар(Бітум БНД 70/100) на протязі 60 днів з моменту отримання від постачальника документів зазначених в п.п. 4.1. та 4.2 цього договору.
У відповідності п. 6.1.3 договору поставки № 123-12/06/16 від12.09.2016р. покупець зобов'язаний належним чином виконувати умови договору.
Згідно п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений строк оплати товару.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зазначена норма закону кореспондується із вимогами ст. 193 ГК України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі вищезазначеного, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судовий збір в сумі 1 600,00грн. на підставі ст.49 Господарського процескального кодексу України слід покласти на останнього.
Керуючись ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.526,599, 612, 655,692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 32,33, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-
1.Позов задоволити.
2.Стягнути з дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (43001, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, 41, код 32035139) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-МК» (39600, Полтавська обл.,, м. Кременчук, вул. Генерала Жадова, 10, оф. 1, код 37748433) 37 978,88грн., а також 1 600,00грн. -витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
Повний текст рішення складено
14.02.2017
Суддя В. А. Пахолюк