13 лютого 2017 року Справа № 911/3619/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Гольцової Л.А.(доповідач),
суддів:Іванової Л.Б., Козир Т.П.,
розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на ухвалуГосподарського суду Київської області від 14.11.2016
та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016
у справі№ 911/3619/16
Господарського суду Київської області
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК Щасливий"
простягнення 19462,82 грн.
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.
В наданих скаржником матеріалах касаційної скарги наявний опис вкладення від30.12.2016 про направлення касаційної скарги відповідачу у справі, при цьому в даному описі не зазначена адреса отримувача.
Відтак, наведена обставина не свідчіть про направлення копії касаційної скарги саме на адресу ТОВ "ЖЕК Щасливий", що є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Постановою правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.
Відповідно до п. 3.8. вказаної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Пунктом 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Всупереч вищезазначеному, в доданій до касаційної скарги квитанції №0.0.679969745.1 від 30.12.2016 в графі "Призначення платежу" зазначено "*;101;2387815052;22030104; Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070) ОСОБА_4, АДРЕСА_1", а відтак не може бути визнано судом належним доказом сплати судового збору за оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №911/3619/16.
Враховуючи те, що до касаційної скарги ФОП ОСОБА_4 не додано належних доказів надіслання її копії відповідачу у справі та належних доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановленому порядку, це є обставиною для повернення скарги на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 1113 ГПК України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2016 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №911/3619/16 повернути скаржнику.
Головуючий суддя Л.А. Гольцова
Судді Л.Б. Іванова
Т.П. Козир