Справа № 819/1736/16
14 лютого 2017 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Дерех Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція головного управління ДФС в Тернопільській області (надалі позивач, Тернопільська ОДПІ) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач, ОСОБА_1.), в якому просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 77349 грн. 64 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 15.12.2016 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 77349 грн. 64 коп. по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування. У зв'язку з вищенаведеним, у органу ДФС виникла необхідність звернутись з позовом до суду про стягнення з відповідача даного податкового боргу.
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі уповноваженого представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неприбуття суду не повідомив.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд вирішив проводити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.
Відповідно до статті 67 Конституції України та підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.
Пунктом 6.1 статті 6 Податкового кодексу України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визнається податковим боргом.
Згідно довідки про наявність податкового боргу станом на 15.12.2016 р. за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 77349 грн. 64 коп. по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (основний платіж - 52324грн. 30 коп., штрафні санкції-13251 грн. 08 коп., пеня - 11774 грн. 26 коп.).
Заборгованість по платежу податок на доходи фізичних осіб, за результатами річного декларування виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення №0130481702 від 23.12.2015 року, винесеного на підставі Акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року від 09.11.2015 р.
Перевіркою встановлено, що за період, що перевірявся, податкова декларація про майновий стан та отримані доходи за 2014 рік в Тернопільську ОДШ відповідачем не подавалася. Сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті плакатником податку самостійно за 2014 рік визначається на підставі бази Тернопільської ОДПІ, даних відповіді на запит Тернопільської ОДПІ від TOB «ОТП Факторинг Україна».
Відповідно до абз. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ до складу місячного (річного) оподаткованого доходу включається дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
TOB «ОТП Факторинг Україна» відобразив суму боргу 309222,97 грн., відшкодованого за рахунок страхового резерву в «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (1-ДФ) за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було відшкодовано за рахунок резерву, а саме в звітності за 3 квартал 2014 р. з ознакою доходу « 126»-додаткове благо.
Відповідно до п. 167.1 ст.167 Податкового Кодексу України ставка податку становить 15 % бази оподаткування, а в разі коли база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року до суми такого перевищення застосовується ставка 17 %.
Відповідачу виставлялась податкова вимога №201-25 від 30.01.2014р. з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.
Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.
Таким чином, процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває в податковій заставі, не застосовуються, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковими органами, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Тернопільській області (вул. Білецька,1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39502025) податковий борг по платежу податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 77349 (сімдесят сім тисяч триста сорок дев'ять) грн. 64 коп. шляхом перерахування на р/р 33119341700002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 11010500.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію постанови надіслати сторонам по справі.
Головуючий суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.