08 лютого 2017 р.Справа № 552/582/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді Бартош Н.С.,
Суддів: Присяжнюк О.В., Курило Л.О.
при секретарі Дудка О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 13.12.2016р. по справі № 552/582/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
зацікавлена особа Октябрський відділ Державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції
про визнання протиправними дій та зобов'язання проведення перерахунку,
Заявник, ОСОБА_1, звернувся до Київського районного суду м. Полтави із заявою, в якій просив замінити сторону у виконавчому провадженні ВП № 45968865 за виконавчим листом № 2-а/552/44/14 з Управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави на Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області; визнати незаконною зміну постанови суду Головним управлінням ПФУ в Полтавській області щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю лише з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р.; змінити спосіб виконання постанови Київського районного суду м. Полтави від 19.03.2014 р., якою визнано протиправною бездіяльність УПФ України Октябрського району в м. Полтаві щодо не нарахування ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зобов'язанням провести перерахунок та виплати з урахуванням проведених виплат, з 01.01.2014 р. на стягнення з Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області заборгованості щодо додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2014 р.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 13.12.2016р. по справі № 552/582/14-а в задоволенні заяви позивача про заміну способу і порядку виконання судового рішення та заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 13.12.2016р. по справі № 552/582/14-а та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідачі письмові заперечення на апеляційну скаргу не подали.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи
Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про заміну способу і порядку виконання судового рішення та заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції зазначив, що ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 15.11.2016 р. по заяві Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про заміну сторони виконавчого провадження, у виконавчому провадженні № 45968865 з виконання виконавчого листа № 2а/552/44/14 року щодо визнання протиправною бездіяльності УПФУ Октябрського району в м. Полтаві щодо ненарахування ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», замінено боржника на Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області, отже на час розгляду заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження така заміна відбулась за заявою боржника. Також суд першої інстанції вказав, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин, в той час як заявником не надано доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а вимога заявника про визнання незаконною зміну постанови суду Головним управлінням ПФУ в Полтавській області щодо перерахунку додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду заподіяну здоров'ю лише з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р., підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Що стосується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви позивача про заміну сторони виконавчого провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Судовим розглядом встановлено, що боржник у виконавчому провадженні вже звертався до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та за результатами розгляду цієї заяви ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 15.11.2016 р. замінено боржника - УПФУ Октябрського району в м. Полтаві на Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області, тобто підстави для задоволення поданої позивачем заяви у суду першої інстанції були відсутні, у зв'язку, з тим що така заміна вже відбулася за заявою боржника.
Що стосується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви позивача про зміну способу виконання рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Судовим розглядом встановлено, що постановою Київського районного суду м. Полтави від 19.03.2014 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність УПФ України Октябрського району в м. Полтаві щодо не нарахування ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», провести перерахунок та виплати з урахуванням проведених виплат, з 01.01.2014 р. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В поданій до суду першої інстанції заяві про зміну способу виконання рішення позивач по справі просив змінити спосіб виконання постанови Київського районного суду м. Полтави від 19.03.2014 р. із «зобов'язання провести перерахунок та виплати» з урахуванням проведених виплат з 01.01.2014 р. на «стягнення» з Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області заборгованості щодо додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2014 р.
Відповідно до положень ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту. Відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.
Таким чином, підставою для вирішення питання про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення є встановлення судом факту наявності об'єктивних обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, або роблять його неможливим.
Колегія суддів зазначає, що при зміні способу виконання судового рішення, статтею 263 КАС України передбачено зміну чи встановлення способу виконання саме резолютивної частини рішення, яка містить висновки по суті позовних вимог, тому суд не може змінювати змісту резолютивної частини судового рішення та способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи по суті.
З урахуванням приписів ч. 2 ст. 8 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що факт належного фінансування боржника у виконавчому провадженні, не є безумовним свідченням наявності обставин, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, або роблять його виконання неможливим. Відсутність коштів у боржника чи у держави на виконання взятих на себе зобов'язань не звільняє боржника від виконання рішення суду, та не є обставиною, яка ускладнює його виконання.
В поданій заяві позивач фактично просить змінити спосіб і порядок виконання постанови Київського районного суду м. Полтава від 19.03.2014 р. шляхом зміни формулювання «зобов'язати виплатити» на «стягнути».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач просить фактично про зміну змісту судового рішення, та виходить за межі такого змісту.
Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 28.10.2008 р., прийнятій у справі за позовом до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення сум виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У цій постанові Верховний Суд України, серед іншого, зазначив, що відповідно до статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що запропонований заявником спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення, що є неприпустимим.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку стосовно наявності підстав для відмови в задоволенні поданої позивачем заяви про заміну способу виконання судового рішення.
Що стосується вимоги позивача про визнання незаконною зміну постанови суду Головним управлінням ПФУ в Полтавській області щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю лише з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р., колегія суддів зазначає, що така вимога не може бути предметом розгляду при вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження та зміну способу виконання судового рішення. Але така вимога може бути заявлена позивачем при зверненні до суду першої інстанції із позовною заявою в порядку, визначеному КАС України.
Що стосується доводів апелянта з приводу того, що судом першої інстанції в порушення вимог КАС України на адресу позивача не направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та повістку про виклик до суду, а також не забезпечено прийняття рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі та про залучення третьої особи, колегія суддів зазначає, що порядок розгляду питань про заміну сторони виконавчого провадження та зміну способу і порядку виконання судового рішення врегульований положеннями ст. ст. 263, 264 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що на стадії вирішення вказаних вище питань не передбачено постановлення ухвали про відкриття провадження у справі, ухвали про забезпечення особистої участі сторін та ухвали про залучення третьої особи, а лише передбачено, що ці питання суд розглядає в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, що звернулися з поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі.
Судовим розглядом встановлено, що в даному випадку суд першої інстанції не переконався в тому, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки в розписці про виклик ОСОБА_1 до суду відсутні відомості про дату отриманням ним судової повістки.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Оскільки, в цьому випадку порушення судом норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення питання (у зв'язку з неналежним повідомленням особи про дату, час і місце судового засідання), то підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції..
Враховуючи те, що ухвала Київського районного суду м. Полтави від 13.12.2016р. по справі № 552/582/14-а прийнята з дотриманням норм матеріального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 13.12.2016р. по справі № 552/582/14-а - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 13.12.2016р. по справі № 552/582/14-а за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області зацікавлена особа Октябрський відділ Державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та зобов'язання проведення перерахунку - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С.
Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 13.02.2017 року.