Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 2-а-5870/10
Провадження № -
"16" листопада 2010 р. м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: головуючої - судді Загуменнової Н.М.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про нання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом країни “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок орнобильської катастрофи44, суд, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії Управління праці соціального захисту населення Коростенської міської ради неправомірними та стягнути з правління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради едовиплачені кошти, які передбачені ст. 37,39 Закону України 44 Про статус і
оціальний за період з 01.11.2006 року по 31.10.2009 року, посилаючись на те, що ін є потерпілим 3 категорії від Чорнобильської катастрофи, позивач проживає та ацює в зоні гарантованого добровільного відселення.
Позивач вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених Постановою бінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, а не в розмірах, визначених Законом країни 44 Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок орнобильської катастрофи “, порушує його права.
Сторони надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позивач позов підтримує, щповідач не визнає, наполягає на застосуванні позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи З категорії, що стверджується посвідченнями серії Б № 471316*, виданим 02.08.1993 року Житомирською облдержадміністрацією. Він проживає в м. Коростень ( дані паспорту а.с. 8), який відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. З 06.05.2003 року по даний час працює Коростенська дистанція цивільних споруд і
водопостачання, що стверджується даними його трудової книжки ( а.с. 9-12). В зв'язку з цим позивач має право на отримання компенсацій, що встановлені ст. 37, 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи44 громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення виплачується грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва - у зоні гарантованого добровільного відселення - в розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісяця.
Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи44 громадянам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення на території радіоактивного забруднення передбачена доплата в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат.
Позивачем отримуються кошти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи44 ..., якою встановлені компенсації та доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення.
Виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, через це суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що слід здійснити позивачу перерахунок та виплату коштів у розмірах визначених ст. 37,39 ЗУ « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.12.2008 року по 31.10.2009 року .
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, тому суд, зобов,язує відповідача здійснити перерахунок та виплату вищевказаних коштів, а заперечення відповідача проти позову є безпідставним .
При цьому суд враховує ту обставину, що відповідач нараховує та здійснює виплату коштів, передбачених ст.ст. 37,39 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 99,100, 159 - 163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст. 37,39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року, рішеннями Конституційного Суду України № 6 - рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10 -рп/2008 від 22.05.2008 року, суд , -
ОСОБА_2 Михайловича задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 неповному обсязі коштів, передбачених ст. 37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов,язати Управління праці та соціального захисту населення Коростенської
міської ради провести перерахунок та виплати ОСОБА_1 доплату у розмірах визначених ст. 37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.12.2008 року по 31.10.2009 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяті днів з дня отримання копії постанови, так як вона прийнята у письмовому провадженні.
Суддя