Справа № 2а/2570/16/2011
11 лютого 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Галенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-
05 січня 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1А.) звернувся до суду з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові) про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень. В ході судового розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та остаточно просить: визнати протиправними дії ДПІ у м. Чернігові щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 53282,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15984,60 грн., визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.11.2010 року № 0004511720/0, від 09.12.2010 року № 0004511720/1 та від 04.01.2011 року № 0004511720/2 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 53282,00 грн. та за штрафними санкціями - 15984,60 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Платник скористався своїм правом на податковий кредит в періоді фактичного отримання податкових накладних, які складені відповідно до вимог норм цього Закону, та включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за серпень 2010 року з дати отримання податкових накладних. Тому позивач вважає висновки, наведені в акті перевірки про заниження сум податку на додану вартість, необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на його підставі такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що в результаті проведеної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань правильності визначення податкового зобов'язання та достовірності нарахування податкового кредиту по податковій декларації за серпень 2010 року встановлено порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: підпунктів 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого платником занижено податок на додану вартість всього на суму 54850,00 грн. Всього по акту перевірки донараховано ПДВ в сумі 54850,00 грн. Тому ДПІ у м. Чернігові на підставі акту перевірки від 09.11.2010 року № 1680/17-219/НОМЕР_1 та в результаті розгляду скарг позивача прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.11.2010 року № 0004511720/0, від 09.12.2010 року № 0004511720/1 та від 04.01.2011 року № 0004511720/2, якими відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 54850,00 грн. за основним платежем та 16455,00 грн. за штрафними санкціями. Представник відповідача вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер-2839800995) зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 21.05.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В 03 № 562684 (а.с. 36).
Судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові проведено позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань правильності визначення податкового зобов'язання та достовірності нарахування податкового кредиту по податковій декларації за серпень 2010 року, за результатами якої складено акт від 09.11.2010 року № 1680/17-219/НОМЕР_1 (а.с. 6-20).
В акті перевірки від 09.11.2010 року № 1680/17-219/НОМЕР_1 встановлено порушення:
- підпунктів 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого платником занижено податок на додану вартість всього на суму 54850,00 грн.
Всього по акту перевірки донараховано до сплати податку на додану вартість в сумі 54850,00 грн.
За висновками акту перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 22.11.2010 року № 0004511720/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 54850,00 грн. за основним платежем та 16455,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 21).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 29.11.2010 року позивач оскаржив його до ДПІ у м. Чернігові (а.с. 23-24).
За результатами розгляду скарги ДПІ у м. Чернігові прийнято рішення від 07.12.2010 року № 17514/У/25-008 про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення від 22.11.2010 року № 0004511720/0 залишено без змін, а скаргу позивача-без задоволення (а.с. 25-28).
У зв'язку з цим ДПІ у м. Чернігові прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 09.12.2010 року № 0004511720/1, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 54850,00 грн. за основним платежем та 16455,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 22).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 13.12.2010 року оскаржив його до ДПА України в Чернігівській області (а.с. 33).
Рішенням ДПА України в Чернігівській області від 23.12.2010 року № 345/9/25-020 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 22.11.2010 року № 0004511720/0 та від 09.12.2010 року № 0004511720/1, а скаргу позивача-без задоволення (а.с. 29).
На підставі акту перевірки та рішення ДПА України в Чернігівській області ДПІ у м. Чернігові винесено нове податкове повідомлення-рішення від 04.01.2011 року № 0004511720/2, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 54850,00 грн. за основним платежем та 16455,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 44).
Судом встановлено, що позивач включив до податкового кредиту за серпень 2010 року податок на додану вартість на підставі таких належно оформлених податкових накладних:
- № 1019 від 17.06.2010 року, виписаної ТОВ міжгалузевий торговий дім «ПРОГРЕС К», на загальну суму 2573,10 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 428,85 грн. (а.с. 67);
- № 983 від 11.06.2010 року, виписаної ТОВ міжгалузевий торговий дім «ПРОГРЕС К», на загальну суму 12680,64 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 2113,44 грн. (а.с. 68);
- № 962 від 08.06.2010 року, виписаної ТОВ міжгалузевий торговий дім «ПРОГРЕС К», на загальну суму 30987,90 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 5164,65 грн. (а.с. 69);
- № 925 від 01.06.2010 року, виписаної ТОВ міжгалузевий торговий дім «ПРОГРЕС К», на загальну суму 8760,36 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1460,06 грн. (а.с. 70);
- № 1210 від 19.07.2010 року, виписаної ТОВ міжгалузевий торговий дім «ПРОГРЕС К», на загальну суму 18566,40 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 3094,40 грн. (а.с. 71);
- № 1212 від 20.07.2010 року, виписаної ТОВ міжгалузевий торговий дім «ПРОГРЕС К», на загальну суму 18561,60 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 3093,60 грн. (а.с. 72);
- № 1189 від 15.07.2010 року, виписаної ТОВ міжгалузевий торговий дім «ПРОГРЕС К», на загальну суму 19148,34 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 3191,39 грн. (а.с. 73);
- № 1172 від 12.07.2010 року, виписаної ТОВ міжгалузевий торговий дім «ПРОГРЕС К», на загальну суму 7680,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1280,00 грн. (а.с. 74);
- № 1149 від 09.07.2010 року, виписаної ТОВ міжгалузевий торговий дім «ПРОГРЕС К», на загальну суму 5160,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 860,00 грн. (а.с. 75);
- № 1150 від 09.07.2010 року, виписаної ТОВ міжгалузевий торговий дім «ПРОГРЕС К», на загальну суму 13920,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 2320,00 грн. (а.с. 76);
- № 34000001439 від 29.06.2010 року, виписаної ТОВ «Транспортна компанія «САТ», на загальну суму 151,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 25,17 грн. (а.с. 77);
- № 34000001395 від 23.06.2010 року, виписаної ТОВ «Транспортна компанія «САТ», на загальну суму 157,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 26,17 грн. (а.с. 78);
- № 34000001374 від 19.06.2010 року, виписаної ТОВ «Транспортна компанія «САТ», на загальну суму 70,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 11,67 грн. (а.с. 79);
- № 34000001634 від 17.07.2010 року, виписаної ТОВ «Транспортна компанія «САТ», на загальну суму 1258,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 209,67 грн. (а.с. 80);
- № 34000001756 від 31.07.2010 року, виписаної ТОВ «Транспортна компанія «САТ», на загальну суму 515,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 85,83 грн. (а.с. 81);
- № 34000001559 від 08.07.2010 року, виписаної ТОВ «Транспортна компанія «САТ», на загальну суму 162,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 27,00 грн. (а.с. 82);
- № 122 2 від 08.06.2010 року, виписаної ФОП ОСОБА_2, на загальну суму 28305,66 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 4717,61 грн. (а.с. 83);
- № 148 1 від 29.06.2010 року, виписаної ФОП ОСОБА_2, на загальну суму 6864,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1144,00 грн. (а.с. 84);
- № 139 1 від 18.06.2010 року, виписаної ФОП ОСОБА_2, на загальну суму 69360,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 11560,00 грн. (а.с. 85);
- № 133 1 від 11.06.2010 року, виписаної ФОП ОСОБА_2, на загальну суму 9955,20 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1659,20 грн. (а.с. 86);
- № 133 2 від 10.06.2010 року, виписаної ФОП ОСОБА_2, на загальну суму 6900,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1150,00 грн. (а.с. 87);
- № 150 1 від 01.07.2010 року, виписаної ФОП ОСОБА_2, на загальну суму 17520,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 2920,00 грн. (а.с. 88);
- № 606 від 28.07.2010 року, виписаної ТОВ «Український кардан», на загальну суму 25154,40 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 4192,40 грн. (а.с. 89);
- № 34505 від 23.07.2010 року, виписаної ТОВ «Делівері», на загальну суму 510,20 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 85,03 грн. (а.с. 90);
- № 107 від 10.06.2010 року, виписаної ФОП ОСОБА_3, на загальну суму 5280,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 880,00 грн. (а.с. 91);
- № 47 від 29.07.2010 року, виписаної ФОП ОСОБА_3, на загальну суму 9492,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1582,00 грн. (а.с. 92).
Відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 8 вищевказані податкові накладні отримано ФОП ОСОБА_1 в серпні 2010 року (а.с. 63-66).
Суд приходить до висновку, що позивач неправомірно включив до податкового кредиту за серпень 2010 року податок на додану вартість на підставі податкової накладної № 980 від 11.06.2010 року, виписаної ТОВ міжгалузевий торговий дім «ПРОГРЕС К», на загальну суму 9405,60 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1567,60 грн., оскільки вона відсутня в переліку накладних, отриманих відповідачем у серпні 2010 року, зазначених в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних № 8 (а.с. 98).
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит, в залежності від якого визначається сума бюджетного відшкодування, визначається, як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно з підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Отже, спірні податкові накладні у повній мірі виконують функції, покладені на них Законом України «Про податок на додану вартість». Тобто, ці податкові накладні підтверджують фактичність здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість (у складі вартості послуг) та суми цього податку.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
При цьому, нормами Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.
Всі суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які було надано на перевірку. Кожна податкова накладна відповідає вимога підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відображає зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.
За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.
Позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, крім сум зазначених в податковій накладній № 980 від 11.06.2010 року, виписаної ТОВ міжгалузевий торговий дім «ПРОГРЕС К», на загальну суму 9405,60 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1567,60 грн.
Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.
Враховуючи правомірність формування податкового кредиту за серпень 2010 року, то у податкового органу були відсутні правові підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також винесення податкових повідомлень-рішень від 22.11.2010 року № 0004511720/0, від 09.12.2010 року № 0004511720/1 та від 04.01.2011 року № 0004511720/2 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 53282,00 грн. та за штрафними санкціями - 15984,60 грн.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.
Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято податковим органом не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, якщо мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 22.11.2010 року № 0004511720/0, від 09.12.2010 року № 0004511720/1 та від 04.01.2011 року № 0004511720/2 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 53282,00 грн. та за штрафними санкціями - 15984,60 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ДПІ у м. Чернігові щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 53282,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15984,60 грн.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.11.2010 року № 0004511720/0, від 09.12.2010 року № 0004511720/1 та від 04.01.2011 року № 0004511720/2 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 53282,00 грн. та за штрафними санкціями - 15984,60 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ткаченко О.Є.