г оловуючий суддя І інстанції - Кошкош О.О.
суддя - доповідач - Геращенко І.В.
« 07» жовтня 2009 року справа № 2а-2890/09/0570 м. Донецьк, б. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів апеляційного суду Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.
при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.
за участю представників сторін :
від позивача - ОСОБА_2. - довір. від 15.05.2008 року б/н
від відповідачів - Алексеєнко І.В. - довір. від 06.10.2009 року б/н
від третіх осіб - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:
1. ОСОБА_1
2.Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 22.06.2009 року
у справі № 2а-2890/09/0570
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1. Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області
2. Відділу Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції в Донецькій області
треті особи:
1. Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краматорської міської ради
2. Головне Управління Державного казначейства України в Донецькій області
про визнання дій та бездіяльності протиправними, спонукання вчинити певні дії та стягнення шкоди
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області, Відділу Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції в Донецькій області, треті особи Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області, Головне Управління Державного казначейства України в Донецькій області про:
- визнання неправомірною бездіяльність відповідачів ВДВС Головного управління юстиції в Донецькій області та ВДВС Краматорського міського управління юстиції при виконанні постанови Краматорського міського суду Донецької області від 25.06.2008р. про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської Ради недоплаченої у 2007 році суму щорічної грошової допомоги у розмірі 6358 грн. 20 коп., яка полягає у невиконанні вимог закону про неупереджене, своєчасне, повне вчинення виконавчих дій, у невикористанні усіх своїх наявних можливостей з належної і повнообсяжної реалізації, своїх владних функцій, у ігноруванні своїх обов'язків і у незастосуванні усіх передбачених чинним законодавством повноважень та невчинення всіх можливих дій, спрямованих на виконання судового рішення, у тому числі актів відповідного реагування із застосуванням правоохоронних заходів у сфері кримінально-правового захисту порушених прав стягувача у виконавчому провадженні, що, унеможливило виконання вищезазначеної судової постанови у законодавчо встановлений для цього шестимісячний термін;
- визнання у виконавчому провадженні наявність ознак навмисного перешкоджання виконанню постанови Краматорського міського суду Донецької області від 25.06.2008р. про стягнення з відповідача Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської Ради недоплаченої у 2007 році суму вищевказаної щорічної грошової допомоги у розмірі 6358 грн. 20 коп.;
- визнаня неправомірними дії відповідача ВДВС Головного управління юстиції в Донецькій області, які полягають у безпідставному завершенні виконавчого провадження, безпідставному рішенні про повернення виконавчого листа, у безпідставному відкритті завершеного виконавчого провадження;
- стягнення з відповідачів грошової допомоги в сумі 6358 грн. 20 коп.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2009 року у справі № 2а-2890/09/0570 (суддя Кошкош О.О.) позовна заява задоволена частково: визнана протиправною бездіяльність відповідачів при примусовому виконанні виконавчого листа від 11.07.2008 року № 2а-58 про стягнення з УПСЗН виконавчого комітету Краматорської міської ради на користь ОСОБА_1 грошову допомогу за 2002 - 2005, 2007 рік в сумі 6358 грн. 20 коп., в задоволені іншої частини позовної заяви відмовлено.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги заявник обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме.
Вважає, що судом необгрунтованно відмовлено в задоволенні позовної заяви у повному обсязі, оскільки, як вважає заявник скарги, відповідачі, вчиняючи певні дії, діяли навмисно, що перешкоджало виконанню рішення суду.
Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, також, подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про вдмову в задоволені позовної заяви в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Вказує на те, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про визнання протиправною бездіяльність ВДВС Головного управління юстиції у Донецькій області, оскільки до повноважень цього відповідача не належить функція щодо виконання судових рішень та прийняття процесуальних документів.
Зазначає, що з боку державного виконавця вжиті усі заходи по примусовому виконанню рішення суду, тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для визнання бездіяльності протиправною.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України “Про виконавче провадження”.
Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.
Матеріалами справи підтверджена неправомірність бездіяльності відповідачів по примусовому виконанню виконавчого листа від 11.07.2008 року № 58 по стягненню на користь позивача грошову допомогу за 2002 - 2005, 2007 рік в сумі 6358 грн. 20 коп., тому суд дійшов правомірного висновку про задоволення позовної заяви в цій частині, доводи апеляційної скарги ППВР ВДВС спростовані матеріалами справи, тому до уваги не приймаються.
Стосовно відмови в задоволенні іншої частини позовних вимог, колегія суддів враховує наступне.
Пунктом 1 статті 3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що предметом адміністративного процесуального права є взаємовідносини у сфері, що складаються у зв'язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист.
Особливістю цих відносин є те, що вони пов'язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб'єктів у сфері публічно - правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.
Тобто, специфіку публічно - правового спору визначають суб'єктивний склад, підстави виникнення цього спору і тісне пов'язане з цим питання визначення меж повноважень адміністративного суду.
Як зазначалось раніше, судом встановлений факт протиправності бездіяльності відповідачів при здійснені ними владних управлінських функцій.
З аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що ними не передбачений такий спосіб захисту порушених прав та інтересів, як, зокрема, визнання у виконавчому провадженні наявність ознак навмисного перешкоджання виконанню постанови.
Колегія суддів вважає безпідставною вимогу про стягнення з відповідачів грошової допомоги в розмірі 6358 грн. 20 коп., оскільки чинним законодавством не встановлений обов'язок органів виконавчої служби сплачувати таку грошову допомогу, рішенням суду визначений боржник за цими сумами - УПСЗН виконавчого комітету Краматорської міської ради, тому немає підстав для задоволення позовної заяви в цій частині.
Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких базуються її вимоги та заперечення.
Позивач не надав апеляційному суду належних доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду прийнята за матеріалами справи, при повному і всебічному дослідженні документів і доказів, доданих до матеріалів справи, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка оскаржувалась, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про виконавче провадження”, ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2009 року у справі № 2а-2890/09/0570 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2009 року у справі № 2а-2890/09/0570 за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області, Відділу Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції в Донецькій області, треті особи Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області, Головне Управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними, спонукання вчинити певні дії та стягнення шкоди - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту прийняття та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 07.10.2009 року проголошений повний текст ухвали.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
С.А.Малашкевич