Копія
Ухвала
Іменем України
23.09.2009 Справа № 2а-8068/08/1/0170
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Дугаренко О.В. , Курапової З.І.
при секретарі судового засідання Колб Т.П.
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 11.03.09 у справі № 2а-8068/08/1
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)
до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим (бул. Франка, 25, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про спонукання до виконання певних дій, -
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11 березня 2009 року у задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим про спонукання до виконання певних дій відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В судове засідання 23.09.2009 сторони не з'явились. Про час, місце та дату слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно, позивач до початку слухання справи надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, відповідач про причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що явка в судове засідання - це право, а не обов'язок учасників процесу, неявка в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності нез'явившихся учасників процесу, належним чином повідомлених про час, місце та дату слухання справи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла зміст постанови, що оскаржена, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка постанови, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 16.12.2002 Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим супровідним листом № 15015/4646 для примусового виконання в порядку, встановленому діючим законодавством було направлено Постанову від 25.11.2002 року №000109 про притягнення Донченка Петра Івановича до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170,00 гривень. Зазначена постанова одержана відповідачем 18.12.2002, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі, у переліку додатків до якого є зазначена постанова. В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на ту обставину, що до теперішнього часу до Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим не надходило жодних постанов з приводу прийняття рішення по даному виконавчому документу, коли законодавством встановлено строк у шість місяців для проведення виконавчих дій. Також Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР не повідомлялося ні про відкриття виконавчого провадження, ні про його закінчення. Сума штрафу дотепер не погашена.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим, на користь якого було видано Постанову від 25.11.2002 року № 000109, що є виконавчим документом, відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", є стягувачем.
Як вбачається з матеріалів справи, єдиний документ, який є доказом по справі - супровідний лист № 15015/4646 від 16.12.2002 року, з якого вбачається, що для примусового виконання в порядку, встановленому діючим законодавством направлено Постанову від 25.11.2002 року № 000109 про притягнення Донченка Петра Івановича до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170,00 гривень. Зазначена постанова одержана відповідачем 18.12.2002 року, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі, у переліку додатків до якого є зазначена постанова.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, підставою для відмови у задоволенні позову було у тому числі пропуск позивачем строку звернення до суду. З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КАС України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк від дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод та інтересів.
Відповідно до позовних вимог, позивач фактично оскаржує бездіяльність відповідача у ході виконавчого провадження.
Виконавчий документ направлений позивачем на адресу відповідача 16.12.2008, а з позовом про захист своїх прав позивач звернувся 01.12.2008, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції суду (а.с. 2), що свідчить про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав. З клопотанням про поновлення пропущеного строку позивач не звертався.
Вказані обставини (пропуск строку звернення до суду) відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, коли на цьому наполягає одна із сторін.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача у судовому засіданні наполягав на відмові у позові у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Судова колегія вважає безпідставними доводи заявника апеляційної скарги про те, що про бездіяльність державного виконавця, якою порушені його інтереси, він може дізнатися лише після отримання постанови державного виконавця як документу, яка свідчить про рух виконавчого провадження.
В такому разі права та інтереси позивача на час його звернення до суду взагалі ще не можна вважати будь-яким чином порушеними та слід вважати передчасними, що також є підставою для відмови в позові, адже відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України правом звернутися до адміністративного суду із позовною заявою наділені виключно учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
З'ясовуючи питання про дотримання позивачем строків звернення до суду, судова колегія також зазначає наступне.
Відповідно до статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Оскільки предметом позову по суті є зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження за виконавчим документом, який направлено 16.12.2002 року, а одержано 18.12.2002 року, про що позивачеві було відомо, суд вважає, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим не виконано вимог частини 2 статті 181 КАС України стосовно строків звернення з позовом до суду.
Крім того, статтею 25 Закону України “Про виконавче провадження” передбачений шестимісячний строк для вчинення виконавчих дій, але і після впливу цього строку позивач в 2003 році не звернувся до суду, якщо вважав, що порушені його права. Позивач реалізував своє право звернення до суду лише 01.12.2008 року та не надав будь-яких поважних причин пропуску строку чи клопотань про його поновлення.
Згідно зі статтями 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав позивач не надав.
Відповідач в запереченнях на позов наполягає на застосуванні положень статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України в частині відмови в задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду (а.с. 20-21).
За таких обставин, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позову.
Враховуючи викладене, правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не спростовується доводами апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Центральному райні м. Сімферополя.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2009 по справі № 2-а-8068/08/1 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 28 вересня 2009 р.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис О.В.Дугаренко підпис З.І.Курапова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва