головуючий суддя І інстанції - Ушаков Т.С.
суддя - доповідач - Геращенко І.В.
Іменем України
« 14 » жовтня 2009 року справа № 2а-25034/09/1270
м. Донецьк, бул.Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.
при секретарі судового засідання Даниловій Л.О.
за участю представників сторін :
від позивача - Поляк Ю.О. - довір. від 30.07.2009 року № 175
від відповідачів:
1. ДПІ у Жовтневому районі - Пономарьова Н.В. - довір. від 14.08.2009 року № 16287/10
2. ГУ ДКУ в Луганській області - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 26.08.2009 року
у справі № 2а-25034/09/1270
за позовом Закритого акціонерного товариства “Автоклапан”
до відповідача:
1. Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська
2. Головного Управління Державного казначейства України в Луганській області
про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість
Закрите акціонерне товариство “Автоклапан” звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська та Головного Управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми бюджетної заборгованості по податку на додану вартість по деклараціям за грудень 2008 року, січень, лютий, березень, квітень 2009 року в сумі 1052573 грн. (з урахуванням уточнень).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2009 року у справі № 2а-25034/09/1270 (суддя Ушаков Т.С.) позовна заява задоволена.
ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Зазначає, що, оскільки податковим органом не закінчені зустрічні перевірки контрагентів позивача щодо підтвердження факту надмірної сплати ними ПДВ до бюджету, відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви про стягнення відповідних сум податку на додану вартість з державного бюджету.
Порушення норм процесуального права заявник вбачає в неповному та не всебічному з'ясуванні обставин, що мають значення для вирішення спору, оскільки судом не досліджений факт надмірної сплати ПДВ до бюджету.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила.
За результатами фінансово - господарської діяльності ЗАТ “Автоклапан” надало до податкової інспекції декларації по податку на додану вартість, в яких визначив суму податку на додану вартість, яка підлягала відшкодуванню на рахунок платника в установі банку:
• за грудень 2008 року - в сумі 119974 грн.;
• за січень 2009 року - в сумі 300377 грн.;
• за лютий 2009 року - в сумі 14084 грн.;
• за березень 2009 року - в сумі 31138 грн.;
• за квітень 2009 року - в сумі 587000 грн.
Достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відображених у вищеперелічених деклараціях, підтверджена у довідках виїзних позапланових перевірок ЗАТ “Автоклапан”.
Неможливість підтвердження заявленої до відшкодування суми ПДВ у повному розмірі пов'язана з неотриманням відповідей про проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на невірне застосування норм процесуального та матеріального права, обґрунтовуючи ці доводи неможливістю відшкодування сум ПДВ, оскільки податковим органом не закінчені зустрічні перевірки постачальників позивача.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні” , ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.
Порядок обчислення і сплати податку врегульовано ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Згідно п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 цього закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Датою виникнення права на податковий кредит відповідно до п.7.5.1 ст.7 вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 7.4.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково -ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Згідно пп.7.7.1, 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Відповідно до п.7.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Аналіз перелічених норм Закону “Про податок на додану вартість” дає підстави зробити висновок, що право платника податку на податковий кредит звітного періоду законом пов'язане з наявністю факту придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та настанням події, яка є визначальною для виникнення права на податковий кредит
Податкова інспекція не заперечує проти того, що податковий кредит звітних періодів визначений з дотриманням правил податкового обліку, встановленого законом.
Колегія суддів враховує те, що Закон не ставить право платника податку на податковий кредит у залежність від того, чи здійснена зустрічна перевірка контрагентів платника податку податковим органом та можливості здійснення такої перевірки.
Пунктом 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначене поняття "бюджетного відшкодування" як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.
Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Відповідно до абз. 2 п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Податкова інспекція не надала суду першої інстанції та апеляційному суду доказів неправомірності включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту за вищевказані періоди.
Оскільки відповідачем до теперішнього часу зазначена сума ПДВ не відшкодована, суд першої інстанції дійшов обгрунтотванного висновку про задоволення позовної заяви.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування”, ст. 7 Зкону України “Про податок на додану вартітсь”, ст. 2, 9, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2009 року у справі № 2а-25034/09/1270 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2009 року у справі № 2а-25034/09/1270 за позовом Закритого акціонерного товариства “Автоклапан” до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська та Головного Управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми бюджетної заборгованості по податку на додану вартість - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 14.10.2009 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 16.10.2009 року.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
С.А.Малашкевич