Ухвала від 16.10.2009 по справі 2а-23/07/0512

головуючий суддя І інстанції - Бабенко С.С.

суддя - доповідач - Геращенко І.В.

Донецький апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

« 16 » жовтня 2009 року справа № 2а-23/07/0512

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.

при секретарі судового засідання Бебешко В.В.

за участю сторін:

від позивача - Асадчий М.В. - довір. від 14.01.2009 року № 565/10/10

від відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

на постанову Дзержинського міського суду Донецької області

від 21.05.2009 року

у справі № 2а-23/07

за позовом Державної податкової інспекції у м. Дзержинську Донецької області

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про зобов'язання надати дозвіл на проведення планової перевірки

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Дзержинську Донецької області звернулась до Дзержинського міського суду Донецької області з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про зобов'язання надати дозвіл на проведення планової виїзної документальної перевірки.

Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 21.05.2009 року у справі № 2а-23/07 (суддя Бабенко С.С.) позовна заява задоволена.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що ним не здійснюється ніяких перешкод для проведення фахівцями податкового органу планової перевірки, виїзду за його фактичним місцезнаходженням працівниками податкової міліції не здійснювався, тому у суду першої інстанції відсутні правомірні підстави для задоволення позовної заяви.

В додатку до апеляційної скарги відповідач підтримав вимоги та зазначив, що повідомлень про проведення перевірки та надання документів для перевірки він не отримував, перевіряючи за його місцезнаходженням не з'являлись, перешкод для проведення перевірки він не вчиняв, тому доводи позовної заяви необгрунтовані та немає підстав для її задоволення.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.

Перевірка ПП ОСОБА_1 передбачена планом документальних перевірок на 4 квартал 2006 року.

Повідомленням від 27.10.2006 року № 9669-17 Приватний підприємець ОСОБА_1 повідомлений про проведення планової документальної перевірки з 14.11.2006 року.

Повідомлення особисто одержано ОСОБА_1 04.11.2006 року.

До ДПІ у м. Дзержинську надійшов лист від 08.11.2006 року № 12716 від ПП ОСОБА_1 з поясненнями про неможливість надання документів і проханням перенести строки проведення перевірки у зв'язку з тим, що документи знаходяться на аудиторській перевірці.

ПП ОСОБА_1 надіслана письмова відповідь від 14.11.2006 року № 10959-10-17 з вимогою терміново надати документи для перевірки.

Згідно поштового повідомлення відповідь одержана підприємцем 18.11.2006 року.

Після отримання відповіді підприємця податковим органом повідомлення про дату та час проведення перевірки та надання документів для проведення перевірки на його адресу не направлялись.

Фахівцями Горлівського ВПМ УПМ ДПА у Донецькій області здійснений виїзд за фактичним місцезнаходженням приватного підприємця ОСОБА_1, які встановили факт його відсутності за адресою, де він фактично мешкає.

До теперішнього часу ОСОБА_1 не повідомив про місце проведення перевірки та не надав до податкової інспекції документи для проведення перевірки.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, заявник скарги вказує на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такий висновок обгрунтованним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Права, функції та основні напрямки діяльності органів податкової служби визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, положеннями п.1 ст.11 якого державним податковим інспекціям надане право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Тобто, позивач у справі - орган владних повноважень, якому чинним законодавством надане право на здійснення планової виїзної перевірки на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством України.

З позовної заяви вбачається, що вона містить вимогу про надання дозволу на проведення планової перевірки.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені статтею 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, згідно якої, зокрема, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Як зазначалось раніше, планова перевірка відповідача передбачена у плані - графіку проведення документальних перевірок на 4 квартал 2006 року (а.с. 5).

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проведення планових виїзних перевірок здійснюється органами державної податкової служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), визначається Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомлений у встановлений законодавством спосіб про проведення планової перевірки.

Листом від 08.11.2006 року відповідач повідомив позивача, що не має можливості надати документи для проведення перевірки, оскільки вони знаходяться в аудиторській фірмі до 15.12.2006 року у зв'язку з проведенням аудиторської перевірки (а.с. 7).

Після отримання відповіді підприємця податковим органом повідомлення про дату та час проведення перевірки та надання документів для проведення перевірки на його адресу не направлялись.

Тобто, відповідачем не вчинялись дії для перешкоди податковому органу в здійснені планової перевірки, а тільки повідомлялось, що документи не має можливості надати до 15.12.2006 року.

З системного аналізу норм чинного законодавства, яке регулює порядок проведення планових виїзних перевірок, вбачається, що такий вид перевірок проводиться за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби, інших підстав для проведення такої перевірки чинним законодавством не передбачене.

КАС України передбачені випадки для звернення суб'єктів владних повноважень з позовними заявами до суду, які встановлені законом.

Права, функції та основні напрямки діяльності органів податкової служби визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, положеннями п.11 ст.10 якого державним податковим інспекціям надане право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; п. 17 ст. 11 цього Закону передбачене право податкових органів звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, ч. 8 ст. 11 Закону надане право звернення до суду з позовом про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки.

З системного аналізу норм чинного законодавства, зокрема, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, податкового законодавства України вбачається, що податковим органам не надане право на звернення до суду з позовними заявами про надання дозволу на проведення планових перевірок.

Таким чином, звертаючись до адміністративного суду з зазначеною позовною заявою, податкова інспекція діяла не у встановлений законодавством спосіб та з перевищенням повноважень, наданих їй чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Податковим органом не надані суду першої інстанції та апеляційному суду докази недопущення відповідачем до проведення планової виїзної перевірки відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про задоволення позовної заяви, постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, невірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням рішення про відмову в задоволенні позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9 Конституції України, Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 2, ст. 9, ст. 50, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3, 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 21.05.2009 року у справі № 2а-23/07 - задовольнити.

Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 21.05.2009 року у справі № 2а-23/07 за позовом Державної податкової інспекції у м. Дзержинську Донецької області до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про зобов'язання надати дозвіл на проведення планової перевірки - скасувати.

В задоволені позовної заяви Державної податкової інспекції у м. Дзержинську Донецької області до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про зобов'язання надати дозвіл на проведення планової перевірки - відмовити.

Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

У судовому засіданні 16.10.2009 року проголошена вступна та резолютивна частина, повний текст виготовлений 21.10.2009 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

С.А.Малашкевич

Попередній документ
6470647
Наступний документ
6470649
Інформація про рішення:
№ рішення: 6470648
№ справи: 2а-23/07/0512
Дата рішення: 16.10.2009
Дата публікації: 13.11.2009
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: