Копія
Ухвала
Іменем України
10.09.2009 Справа № 5020-2/145
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Курапової З.І. , Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Клюкіна Н.С.
за участю представників:
позивача: Обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Променевий"- Градов Кирило Михайлович довіреність № 17 від 09.09.09 ; відповідача: Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам"- Юнда Ольга Борисівна довіреність № б/н від 12.08.09 ; треті особи: не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" на постанову Господарського суду мiста Севастополь (суддя Шевчук Н.Г.) від 21.04.09 у справі № 5020-2/145
за позовом Обслуговуючого кооперативу " Дачно-будівельний кооператив "Променевий" (проспект Жовтневої революції, буд.23, корп.3, кв.85 м.Севастополь, 99008)
до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" (вул. Демидова, 13, м.Севастополь, 99011)
треті особи: Севастопольська міська Рада (вул. Леніна, 3, м.Севастополь, 99011)
Головне управління земельних ресурсів у м. Севастополі (вул. Демідова 13 м.Севастополь, 99011)
про зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності,
Постановою Господарського суду м. Севастополя від 21 квітня 2009 року позов задоволено повністю, на відповідача покладені обов'язки протягом 10 днів з моменту набрання рішення законної сили здійснити :
державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1693га, яка розташована в районі сел. Буря, мис Фіолент, м. Севастополь, за позивачем;
оформлення державного акту на право власності на цю земельну ділянку.
Судом першої інстанції встановлено, що у відповідача не було встановлених законом підстав для відмові в держаної реєстрації права власності на землю за позивачем, яке виникло на підставі рішення органу місцевого самоврядування, це рішення не скасовано, не визнано незаконним.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме дачно-будівельним кооперативам можливо безоплатно передати у власність лише землі житлової та громадської забудові, а рішенням міської ради безоплатно передано позивачеві земля рекреаційного призначення.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача з апеляційною скаргою не погодився та пояснив, що законом не заборонена безоплатна передача земель рекреаційного призначення дачно-будівельним кооперативам. Крім того, відповідач не має повноважень визнавати недійсним та не виконувати рішення органу місцевого самоврядування, рішення цього органу про передачу позивачеві у власність земельної ділянки є діючим, нікім не оскаржено. Треті особи не скористувалися своїм правом на участь в засіданні їх представників, про час та місто судового засідання були сповіщені належним чином (отримані повістки 27 серпня 2009 року). Заяв про відкладення розгляду справі не надійшло. У справі достатньо доказів для розгляду спору по суті.
Севастопольський апеляційний адміністративний суд, заслухавши учасників адміністративного процесу, перевіривши за матеріалами справи доводи скарги, вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована та задоволенню не підлягає зі наступних підстав.
20 травня 2008 року X сесією V созиву Севастопольської міської ради прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою та про передачу у власність громадян -членів обслуговуючого кооперативу „Дачно-будівельний кооператив „Променевий” та позивача земельних ділянок. Так, позивачеві передано у власність земельна ділянка площею 0,1693га, яка розташована в районі с. Буря, м. Фіолент, м. Севастополя, для здійснення дачного будівництва (території під проїздами, проходами, площадками, інженерними комунікаціями, земельними насадженнями і іншими місцями загального користування (а.с. 9-11, 89).
Відповідно до підпунктів 5.1 і 5.3 рішення Головному управлінню земельних ресурсів в м. Севастополі доручено надати місцевої раді державні акті на право власності та забезпечити державну реєстрацію цих актів.
Вказане рішення є діючим, воно не оскаржено та не скасоване, не визнано недійсним, проти чого сторони не заперечують.
Відповідач 10 жовтня 2008 року повідомив позивача про неможливість проведення оформлення державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, в тому числі позивачу, через те, що надане рішення місцевої ради не відповідає вимогам нормативно-правових актів, а саме рішенню той ж ради про порядок передачі житлово-будівельним кооперативам землі в оренду (а.с. 13).
10 листопада 2008 року Севастопольська міська рада направила відповідачу звернення позивача щодо державної реєстрації права власності на землю -для виконання (а.с. 14).
Раніше, відповідач не заявляв про перешкоди для передачі у власність позивачеві та членам обслуговуючого дачно-будівельного кооперативу землі, незважаючи на те, що 30 липня 2008 року йому була передана технічна документація з землеустрою (а.с. 90-91).
Згідно зі Статутом позивача метою його діяльності є обслуговання своїх членів, організація садівництва та огородництва, п.2.2 передбачає предметом діяльності кооперативу будівництво індивідуальних житлових будинків садибного типу (а.с. 15-24).
Положенням про Севастопольську філію державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам” передбачені мета, предмет діяльності та права цієї філії, до яких визнання незаконнім чи недійсним рішень органу місцевого самоврядування не віднесено (а.с. 56-59, 74-82).
Статтею 24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у державної реєстрації права, в тому числі подані документі не відповідають вимогам, установленим цим законом та іншим нормативно-правовими актами.
Згідно із частиною 1 статті 82 Земельного кодексу України (з змінами та доповненнями) юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами (пункт „а”); внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду (пункт „б”); прийняття спадщини (пункт „в”); виникнення інших підстав, передбачених законом (пункт „г”).
Частини 1 і 2 статті 116 вказаного Кодексу передбачають, що юридичні особи набувають права власності на земельні ділянки з земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, шляхом передачі земельних ділянок у власність.
Частиною 1 статті 122 цього Кодексу визначені повноваження органів місцевого самоврядування, зокрема встановлено, що міські ради передають земельні ділянки у власність з земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Також згідно зі статтею 26 Закону України „Про місцеве самоврядування” (з змінами) до компетенції органів місцевого самоврядування віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин.
Таким чином, посилання відповідача на те, що подане до державної реєстрації рішення місцевої ради про передачу позивачу у власність земельної ділянки не відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами, є неспроможним та спростовуються наведеними вище обставинами справи та вказаними нормами законів. Законом надано право місцевої ради розпоряджуватися землею територіальної громади, не заборонено передавати дачно-будівельним кооперативам землю у власність. А тому, встановлених законом підстав для відмови у державної реєстрації права власності за позивачем на земельну ділянку не має.
Крім того, відповідно до статті 144 Конституції України, статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування” та Положення відповідача, останній не має повноважень для визнання рішення місцевої ради таким, що не відповідає нормативно-правовим актам України, рішення органу місцевого самоврядування є обов'язковим до виконання на відповідній території та може бути скасовано відповідною радою чи визнано незаконним в судовому порядку, чого по справі не було.
У зв'язку з наведеним, судова колегія, вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована та задоволенню не підлягає, місцевим адміністративним судом постанова прийнято без порушень норм матеріального права, інших підстав для його скасування (зміни) не має.
На підставі наведеного та керуючись статтями 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам” залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду міста Севастополя від 21 квітня 2009 року у справі №5020-2/145 залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення повного тексту -15 вересня 2009 року.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 вересня 2009 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис З.І.Курапова підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко