Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"21" жовтня 2009 р. Справа № 38/170-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Істоміна О.А., суддя Шевель О.В.
при секретарі Цвіра Д.М.
за участю представників сторін:
позивача -Гордієвич А.О., довіреність б/н від 26.06.2009 р.,
відповідача -Пономаренко Ю.Ю., довіреність б/н від 24.06.2009 р., Ілюніна Т.В., довіреність б/н від 22.04.2009 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства «48 завод залізничної техніки», м. Харків (вх. № 2450 Х/3-9 від 14.08.2009 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2009 р. по справі № 38/170-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «КВАНТА», м. Дніпропетровськ
до Державного підприємства «48 завод залізничної техніки», м. Харків
про стягнення 800 000,00 грн.,
встановила:
В червні 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «КВАНТА», м. Дніпропетровськ (далі: позивач, ТОВ ВКФ «КВАНТА») звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просить стягнути з Держаного підприємства «48 завод залізничної техніки», м. Харків (далі відповідач, ДП «48 ЗЗТ») 800 000 грн. боргу., посилаючись на невиконання останнім угоди про передачу права вимоги за договором відстрочки платежу № 4 від 26.01.2005 р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.07.2009 р. (суддя Тихий П.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 800000,00 грн. заборгованості, державного мита у розмірі 8 000,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн. Рішення мотивовано тим, що оскільки постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2009 р. у справі № 38/172-08 (за участю цих же сторін) визначено, що у відповідача по справі виникло грошове зобов'язання замість вексельного, а до матеріалів справи не додано доказів виконання такого грошового зобов'язання на суму заявленого позову, вбачається наявність боргу відповідача перед позивачем на суму 800 000,00грн.
Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області від 28.07.2009 р. по справі № 38/170-09 не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та на порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та припинити провадження у справі -оскільки, на думку відповідача, вирішення судами спору у справі № 38/172-08 про стягнення заборгованості за емітованими векселями (а саме -прийняття рішення про відмову у стягненні даної заборгованості) є підставою для припинення провадження у даній справі, в якій беруть участь ті ж самі сторони.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2009 р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження, призначено до розгляду на 16.09.2009 р.
28.08.2009 р. відповідачем було надане доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення господарським судом Харківської області було допущене неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального права. Зокрема, відповідач посилається на те, що ухвалою господарського суду Харківської області у справі № Б-39/90-08 від 18.08.2008 р. було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача, а тому, на думку заявника апеляційної скарги, господарський суд першої інстанції мав зупинити провадження у справі № 38/170-09 до винесення у справі про банкрутство ухвали за результатами розгляду заяви позивача з грошовими вимогами до відповідача.
14.09.2009 р. позивач на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 18.08.2009 р. надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що з доводами, викладеними в скарзі, не згоден, вважає їх необґрунтованими та просить рішення господарського суду Харківської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Позивач у відзиві посилається на те, що хоча у даній справі беруть участь ті ж самі сторони, що й у справі № 38/178-08, предмет спору відрізняється, а саме -у даній справі предметом спору є стягнення не вексельного, а грошового боргу, у зв'язку з чим підстави для припинення провадження відсутні.
Ухвалою заступника голови суду від 16.09.2009 р. склад колегії суддів змінено та призначено для розгляду даної справи колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., судді Афанасьєв В.В., Шевель О.В.
16.09.2009 р. колегією суддів у вищевказаному складі було оголошено перерву у судовому засіданні до 23.09.2009 р. для надання представниками сторін додаткових документів, які б могли мати суттєве значення для формування у колегії суддів об'єктивних і повних виводів відносно матеріалів справи та фактичних обставин справи.
22.09.2009 р. на виконання вимог апеляційного суду відповідач надав письмові пояснення, в яких просить рішення господарського суду Харківської області по даній справі скасувати та провадження у справі припинити. У вказаних поясненнях зазначено, що, оскільки відповідач є державним унітарним підприємством, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 262 від 06.03.2002 р. він не міг випускати спірні векселі. Вказані векселі (а також договір відстрочки платежу та додаткові угоди) підписані начальником Державного підприємства Міністерства оборони України 48 центральний завод залізничної техніки (військова частина А-3463) Тимошенком Ю.В., який, на думку відповідача, не мав повноважень на видачу векселів зі строком погашення більше 30 днів, причому видачу вказаних векселів не було в подальшому схвалено відповідачем. Відповідач вважає, що дані обставини свідчать про відсутність у Державного підприємства «48 завод залізничної техніки»будь-яких зобов'язань перед позивачем.
23.09.2009 р. на виконання вимог апеляційного суду позивач надав доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача. А саме, позивач вказує на те, що емітовані відповідачем векселі містять визначені законом реквізити, судом не встановлено дефекту форми, а постановою Кабінету Міністрів України № 262 від 06.03.2002 р., на яку посилається відповідач, вказано лише на те, що недотримання підприємством вищезазначених вимог є лише підставою для розірвання контракту з керівником підприємства, а не для висновку про відсутність заборгованості у відповідача перед позивачем.
23.09.2009 р. позивачем за вх. № 6663 було надане клопотання про витребування від Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова належним чином завіреної копії довідки «Про результати позапланової документальної перевірки з питання правомірності визначення сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування з Державного бюджету Державного підприємства Міністерства оборони України 48 центральний завод залізничної техніки (військова частина А-34630)», код ЄДРПОУ: 08112520 за період з 01.08.2003 року по 31.08.2009 року, складеної ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 29.10.2003 року за № 4671/23-40/08112520.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 р. клопотання позивача задоволено, розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.10.2009 р. Запропоновано позивачеві надати суду оригінали векселів. Запропоновано відповідачеві надати суду додаткові пояснення з урахуванням питань, що були предметом розгляду у судовому засіданні. Крім того, направлено до ДПІ Дзержинського району м. Харкова запит про надання довідки «Про результати позапланової документальної перевірки з питання правомірності визначення сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування з Державного бюджету Державного підприємства Міністерства оборони України 48 центральний завод залізничної техніки (військова частина А-34630)», код ЄДРПОУ: 08112520 за період з 01.08.2003 року по 31.08.2009 року, складеної 29.10.2003 року за № 4671/23-40/08112520, а також витребувано з господарського суду Харківської області справу № 38/172-09.
Ухвалою голови суду від 08.10.2009 р. склад колегії суддів змінено та призначено для розгляду даної справи колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., судді Істоміна О.А., Шевель О.В.
09.10.2009 р. Харківським апеляційним господарським судом отримано матеріали справи № 38/172-09.
12.10.2009 р. відповідач повідомив суд, що на запит до ДПІ Дзержинського району м. Харкова отримано відповідь податкової інспекції про те, що запитувана довідка списана у відповідності до Акту № 14 від 19.03.2009 р. (копію відповіді ДПІ долучено до матеріалів справи). Крім того, відповідачем надано суду докази звернення державного підприємства «48 завод залізничної техніки»до Харківського міжрайонного транспортного прокурора з проханням вступити у справу №38/170-09, а також -з проханням звернутися до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним договору № 05/08, укладеного 05.08.2003 р. між Державним підприємством Міністерства оборони України 48 завод залізничної техніки (в/ч А-3463) та ТОВ ПБК «ТРАНССТРОЙ».
Позивачем на виконання ухвали суду від 23.09.2009 р. надано суду оригінали спірних векселів.
У судовому засіданні 12.10.2009 р. оголошено перерву до 14:30 години 21.10.2009 р..
В судове засідання 21.10.2009 р. з'явилися уповноважені представники сторін та надали пояснення по суті спору.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2009 р. по справі № 38/170-09 підлягає скасуванню з припиненням провадження у справі, виходячи з наступного.
22.03.2003 р. Державним підприємством Міністерства оборони України 48 центральний завод залізничної технічки (військова частина А-3463), правонаступником якого є відповідач -Державне підприємство «48 завод залізничної техніки», м. Харків -були емітовані прості векселі №№ 80351834263700, 80351834263701, 80351834263702 зі строком платежу «за пред'явленням, але не раніше 31.01.2005 року»та прості векселі №№ 80351834263703, 80351834263704, 80351834263705, 80351834263706, 80351834263707 зі строком платежу «за пред'явленням, але не раніше 31.03.2005 року»на 100 000 грн. Векселеотримувачем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю проектно-будівельна компанія «ТРАНССТРОЙ», якому або за наказом якого платіж повинен бути здійснений.
Поточним векселедержателем було ТОВ фірма «ЛІК Лтд», яке 26.01.2005 р. уклало з відповідачем договір відстрочення платежу № 4, відповідно до якого ТОВ «ЛІК Лтд»пред'явлені до оплати векселі, в тому числі за №№ 80351834263700, 80351834263701, 80351834263702, 80351834263703, 80351834263704, 80351834263705, 80351834263706, 80351834263707 на підставі актів пред'явлення векселів до платежу (п.1 Договору). За умовами п.3 цього договору сторона 1 (ТОВ фірма «ЛІК Лтд»надає стороні 2 (відповідачу) відстрочку платежу в сумі 1 079 067,12 грн.
В п.4 договору № 4 від 26.01.2005 р. сторони домовились, що до настання строку платежу (наступний банківський день, що настане по закінченні 1 року з дня підписання договору), сторона 1 не має права вимагати погашення заборгованості від сторони 2.
Додатковою угодою № 3 до договору відстрочення платежу № 4 від 26.01.2005 р., укладеною 23.08.2005 р., викладені в новій редакції пункти 3 і 4, у яких зазначено, що сторона 1 надає стороні 2 відстрочку платежу в сумі 1 079 067,12 грн. строком до 01.06.2006 р., а пункт 4 передбачає, що до настання строку платежу -02.06.2006 р. - сторона 1 не має права вимагати погашення заборгованості від сторони 2.
Як вбачається з матеріалів справи, вказані прості векселі були пред'явлені ТОВ «ЛІК Лтд»до платежу, і відносно зазначеної у векселях заборгованості між ТОВ «ЛІК Лтд»та ДП 48 Завод залізничної техніки укладено Договір відстрочки платежу № 4 від 26.01.2005 р., тобто векселі були пред'явлені до оплати, і як наслідок втратили вексельну силу, вексельне зобов'язання між ТОВ «ЛІК Лтд»та відповідачем припинилося, а натомість виникло грошове зобов'язання.
Відповідно до договору купівлі-продажу векселів від 25.04.2007 р. № Б-7/12-07Ф, ТОВ фірма «ЛІК ЛТД»продало, а ТОВ ВКФ «КВАНТА»купило прості векселі за №№ 80351834263700 -80351834263707, емітовані відповідачем. За актом приймання-передачі до договору купівлі-продажу векселів від 25.04.2007 р. № Б-7/12-07Ф ТОВ фірма «ЛІК ЛТД»передало, а ТОВ ВКФ «КВАНТА»прийняло цінні папери, а саме, прості векселі за №№ 80351834263700 -80351834263707.
28.11.2008 р. між ТОВ фірма «ЛІК Лтд»і ТОВ ВКФ «КВАНТА»було укладено угоду про передачу права вимоги за договором відстрочки платежу № 4 від 26.01.2005 р. За умовами п.1. угоди ТОВ фірма «ЛІК Лтд»передає позивачу право вимоги та позивач набуває прав кредитора за договором відстрочки платежу N 4 від 26.01.2005 р.
Вказані обставини встановлено в ході розгляду апеляційним господарським судом справи № 38/172-08. Постановою від 10.11.2008 р. у вказаній справі скасовано рішення господарського суду Харківської області про задоволення позову щодо стягнення з відповідача вексельної заборгованості та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2009 р. у справі № 38/172-08 постанову Харківського апеляційного господарського суду залишено без змін із зазначенням, що передача простих векселів після 26.01.2005 р. (дата укладання договору відстрочки платежу № 4) повинна відбуватися як відступлення боргових зобов'язань, а самі векселі втрачають вексельну силу та набувають статусу боргового документа, тому питання, пов'язані із стягненням заборгованості за цими векселями, регулюються нормами цивільного права, а не вексельним законодавством.
У червні 2009 року ТОВ ВКФ «КВАНТА»звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ДП «48 ЗЗТ»заборгованості на підставі статей 514, 516, 526 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів відзначає, що при зверненні ТОВ ВКФ “КВАНТА” із вказаним позовом строк позовної давності не закінчився, оскільки позивач набув прав кредитора з 28.11.2008 р., коли між ТОВ фірма «ЛІК Лтд»і ТОВ ВКФ «КВАНТА»було укладено угоду про передачу права вимоги за договором відстрочки платежу № 4 від 26.01.2005 р.
В ході розгляду справи місцевим господарським судом встановлено, що заборгованість у сумі 800 000,00 грн., що виникла із набуттям позивачем прав кредитора за вищевказаним договором, не була сплачена відповідачем позивачеві. На підставі даного факту судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, і про що було відомо господарському суду першої інстанції, ухвалою господарського суду Харківської області у справі № Б-39/90-08 від 18.08.2008 р. було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача на підставі ст.7, п.1 ст.8, ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
19.03.2009 р. в газеті «Голос України»№ 49 (4549) опубліковано оголошення про порушення господарським судом провадження у справі №Б-39/90-08, після чого згідно з вимогами ст.14 вказаного Закону, у позивача виник обов'язок в тридцятиденний строк з моменту вищевказаної публікації подати до господарського суду письмову заяву з вимогами до боржника.
Як вбачається з матеріалів справи (т.1, а.с.107), позивач у встановлений термін звернувся до боржника із заявою, в якій просив визнати ТОВ ВКФ «КВАНТА»кредитором Державного підприємства «48 завод залізничної техніки»на суму 800 000,00 грн. Заяву мотивовано наявністю у відповідача вексельного зобов'язання перед позивачем та посиланням, зокрема, на норми Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».
Листом № 197 від 07.05.2009 р. (т.1, а.с.109) відповідач відмовив позивачеві у визнанні його кредитором - із посиланням на вищезгадану постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 р. у справі № 38/172-08.
Із матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що після отримання вказаного листа ТОВ ВКФ «КВАНТА» не звернулося повторно до господарського суду Харківської області із відповідною заявою про визнання його кредитором з підстав наявності не вексельного, а грошового боргу Державного підприємства «48 завод залізничної техніки»в розмірі 800 000,00 грн., - а натомість подало позовну заяву до господарського суду про стягнення з відповідача зазначеної суми.
Тобто станом на 01.06.2009 р., на момент подання позов у даній справі, ДП «48 ЗЗТ»вже перебувало у процедурі банкрутства, а ТОВ ВКФ «КВАНТА» було пропущено строк, встановлений ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»для заявлення вимог конкурсних кредиторів, а відтак, згідно з частиною 2 зазначеної статті вимоги даного кредитора вважаються погашеними.
Отже, господарському суду першої інстанції на час прийняття оскаржуваного рішення мало бути відомо про відсутність предмету спору в даній справі, а відтак -про наявність підстав для припинення провадження у справі відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Проте місцевим господарським судом не досліджено вищевказані обставини та не надано їм відповідної оцінки - всупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо здійснення всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Колегія суддів зазначає також, що оскільки в даному випадку вимоги позивача випливають з існування грошового зобов'язання і, як вже зазначалося, заява з вказаних підстав не була подана ТОВ ВКФ «КВАНТА» до господарського суду Харківської області протягом встановленого тридцятиденного строку (який відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є граничним і поновленню не підлягає) - то відсутні підстави для зупинення апеляційного провадження в даній справі до розгляду вимог позивача у справі про банкрутство ДП «48 ЗЗТ»в розмірі 800 000,00 грн., оскільки такі вимоги заявлені із посиланням на вексельне законодавство.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, оскаржуване рішення має бути скасовано, а провадження у справі -припинено.
Питання про судові витрати повинно бути вирішено відповідно до ст.49 ГПК України, на користь відповідача повинні бути відшкодовані всі витрати, які він поніс у даній справі, а саме витрати по оплаті державного мита при поданні апеляційної скарги -4 000,00 грн.
З огляду на викладене та керуючись статтями 33, 43, пунктом 1-1 статті 80, статтями 99, 101, пунктом 3 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія
постановила:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «48 завод залізничної техніки», м. Харків - задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2009 р. у справі № 38/170-09 -скасувати.
Провадження у справі припинити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «КВАНТА»(49018, м. Дніпропетровськ, вул. Метростроївська, 12/132 код 20229992, рахунок № 2600198078920 в ДФ ВАТ КБ Промекономбанк», МФО 306481) на користь Державного підприємства «48 завод залізничної техніки»(61051, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець,36, код ЄДРПОУ 08112520) витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги в розмірі 4 000,00 грн.
Доручити господарському суду Харківської області видати накази.
Головуючий суддя В.Я.Погребняк
суддя О.А.Істоміна
суддя О.В.Шевель