Головуючий в 1 інстанції - Кошкош О.О.
Суддя-доповідач - Яманко В.Г.
донецький апеляційний адміністративний суд
Іменем України
«16» жовтня 2009 року справа № 2-а-1855/08/0570
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого Яманко В.Г.
суддів
при секретарі
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача Міронової Г.М., Лях О.П.
Дегтярьовій А.М.
не з'явився
ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
Від 22 червня 2009 року
по справі № 2-а-1855/08/0570
за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
до ОСОБА_1
про стягнення сум, -
Позивач, Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція звернулась з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності в сумі 3447,21грн.
Позовні вимоги мотивував тим, що 16.03.2006р. до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції надійшла декларація про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2005 року ОСОБА_1., за даними декларації загальна сума одержаного доходу за 2005 рік складає 26517,03 грн. На підставі даних річної декларації зроблено розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб за 2005 рік та прийнято податкове повідомлення від 31.05.2006р. № 000541742/0-9665. яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3447,21 грн., яке узгоджено з відповідачем 03.06.2006р., що підтверджено поштовим повідомленням №62 про вручення, та в подальшому не оскаржено ані в адміністративному, ані в судовому порядку. Відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності, що зазначена у поданій ним податковій декларації № ДСП-17-014-11/145 від 16.03.2006р.. у зв'язку з чим станом на 03.06.2006р. у нього виникла заборгованість перед бюджетом з податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності на загальну суму 3447,21 грн. З метою стягнення до бюджету суми податкового боргу, позивачем на адресу відповідача направлено першу та другу податкові вимоги ( № 1/80 від 02.11.2006 р. та № 2/335 від 25.12.2006р.), але податковий борг не було сплачено до теперішнього часу.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2009 року у задоволені позову Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2009 року та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права.
В судове засідання з'явився відповідач.
Позивач у судове засідання не прибув, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Відповідача під час розгляду справи проти апеляційної скарги заперечував, посилався на правомірність прийнятого рішення судом першої інстанції та повнотою дослідження доказів.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі та наданих заперечень встановила наступне.
16.03.2006 року до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції надійшла декларація про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2005 року ОСОБА_1, відповідно до якої загальна сума одержаного відповідачем доходу за 2005 рік складає 26517,03 грн. На підставі даних річної декларації позивачем зроблений розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб за 2005 рік та прийнято податкове повідомлення від 31.05.2006 рою № 0000541742/0-9665, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку доходів фізичних осіб у сумі 3447,21 грн.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними документами у матеріалах справи, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом Гарасімчук Ганна Володимирівна отримала після смерті матері 01.02.2005 року у власність право на земельну частку (пай) розміром 2,59 кадастрових гектарів, що знаходиться у КСП «Берестовий» та передано СОзОВ «Злагода» в оренду для користування колективною власністю, що належало її матері на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), а також право на пайовий фонд майна КСП «Берестовий у сумі 1405 грн.
Проблемою даного спору є питання віднесення успадкованої відповідачем земельної частки (паю) до об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб за ставкою 13%.
Колегія суддів розглянувши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 4.1 ст. 4, п.п. 4.2.14 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (у редакції, що діяла на момент отримання спадщини відповідачем) загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.
Згідно п.п. 4.2.14 п. 4.2 ст. 4 цього Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону.
У відповідності до п. 13.1 «а» ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» об'єкт нерухомого майна є об'єктом спадщини платника податку.
Згідно з п.п. 13.2.1 п. 13.2 ст. 13 цього Закону об'єкти спадщини оподатковуються при отриманні спадщини членами сім'ї першого ступеня споріднення за нульовою ставкою до вартості власності, визначеної у підпунктах "а", "б" пункту 13.1 цієї статті, яка успадковується членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, що не б одним із подружжя, та другого ступеня споріднення.
Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що у даному випадку об'єкт спадщини, отриманий відповідачем, має оподатковуватися за нульовою ставкою.
Посилання скаржника у апеляційній скарзі на те, що зазначений об'єкт успадкування підлягає оподаткуванню за ставкою 13 % незалежно від ступеня споріднення зі спадкодавцем, колегія суддів не приймає до уваги з наступних підстав.
Відповідно до п. 1.10 ст. 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" нерухоме майно (нерухомість) - об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.
Згідно з п. 1.6 ст. 1 цього Закону загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі оподатковуваний дохід). Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом.
Відповідно до статті 125 Земельного Кодексу України, особи набувають права власності на земельну ділянку після одержання документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.
Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Статтею 2 цього Указу визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали з ньому 1 залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
У пункті 17 розділу 10 Земельного кодексу України зазначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства та є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративне право - це право особи, частина якого визначена у статутному фонді (майні) господарської організації, що надає право такої особі брати участь в управлінні господарської організацією, отримання визначеної частки доходів (дивідендів) цієї організації та активів у випадку ліквідації останньої у відповідності до закону, а також інші повноваження, передбачені законом або статутними документами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» колективне сільськогосподарське підприємство (надалі - підприємство) є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування
Частиною 2 ст. 9 цього Закону встановлено, що пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно цивільного законодавства України та статуту підприємства.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано скаржником під час апеляційного розгляду справи, померла Антонович К.А. була членом колективного сільськогосподарського підприємства «Берестовий» м. Костянтинівки та мала право на земельну частку (пай) на підставі Сертифікату серії ДН № 0175044. Відповідач успадкувала право на земельну частку (пай), що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції стосовно того, що право відповідача на пай з точки зору оподаткованого доходу означає виключно дохід від використання даного права, а не означає право власності на землю, вартість якої визначена як об'єкт оподаткування.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні будь які підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст.101, ст.103, ст.154, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.185, ст.186, ст.195, ст.196, ст.198, ст.199, ст.200, п.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія Донецького апеляційного адміністративного суду
Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2009р. у справі № 2-а-1855/08/0570 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2009р. у справі № 2-а-1855/08/0570 - залишити без зміни.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали.
Ухвала складена в повному обсязі 16.10.2009р.
Головуючий: В.Г. Яманко
Судді: Г.М. Міронова
О.П. Лях
З оригіналом згідно:
Суддя: В.Г. Яманко