Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"20" жовтня 2009 року Справа № 07/91-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О. А.(доповідач), судді Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.
при секретарі Пироженко І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Алієв Ш.Н., довіреність № б/н від 27.04.2009 р.,
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма ІНПРО” м. Харків (вх. № 1878Х/3-8) на рішення господарського суду Харківської області від 19 травня 2009 року по справі №07/91-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТФ Кабель”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма ІНПРО” м. Харків
про стягнення 50017,54 грн.
встановила:
У березні 2009 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ТФ Кабель” звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма ІНПРО” 49288,34 грн. основного боргу, 648,18 грн. пені, 3% річних в сумі 81,02 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати поставленої позивачем продукції за договором № 03.2/0801 від 08 січня 2008 року.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19 травня 2009 року (суддя Інте Т.В.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма ІНПРО” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТФ Кабель” 49288,34 грн. основного боргу, 648,18 грн. пені, 3 відсотки річних в сумі 81,02 грн., 500,18 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма ІНПРО” з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зупинити виконання рішення господарського суду Харківської області від 19 травня 2009 року по справі 07/91-09, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма ІНПРО” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТФ Кабель” боргу у сумі 50017,54 грн.
В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечує, просить рішення господарського суду Харківської області від 19 травня 2009 року залишити без змін, вважає його обґрунтованим, законним і таким, що прийнято на підставі матеріалів справи та діючого законодавства.
20 жовтня 2009 року представником відповідача було надано до канцелярії суду заяву, в якій він просить перенести розгляд справи на інший день у зв'язку з находженням у відрядженні.
Колегія суддів, вислухавши думку представника позивача та зважаючи на те, що представником відповідача не надано доказів знаходження у відрядженні, вважає за необхідне в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовити, розгляд справи здійснити у відсутність представника відповідача за наявними у справі документами. Крім того, колегія суддів зазначає, що неявка представника відповідача свідчить про зловживання процесуальними правами, що передбачені статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Харківського області від 19 травня 2009 року підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма ІНПРО” (покупець) та Закритим акціонерним товариством “ТФ Кабель” (постачальник) було укладено договір № 03.2/0801 (аркуші справи 10-13). Відповідно до умов договору постачальник (позивач у справі) зобов'язаний поставити покупцю кабельно-провідникову продукцію та лінійну арматуру (продукцію), що передбачена в специфікації. Покупець (відповідач у справі) зобов'язаний прийняти та здійснити оплату цієї продукції за номенклатурою, кількістю та цінами, що обумовлені в специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.1)
Відповідно до статуту позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю “ТФ Кабель” створено в процесі реорганізації шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства “ТФ Кабель” у Товариство з обмеженою відповідальністю “ТФ Кабель” згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 06 листопада 2007 року, протокол №8.
Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено господарським судом Харківської області і не заперечується сторонами, позивачем на виконання умов договору в період з 31 жовтня 2008 року по 16 грудня 2008 року було поставлено відповідачу, передбачену специфікаціями (аркуші справи 14-18), продукцію на загальну суму 103288,34 грн. Це підтверджується видатковими накладними № РТ-0003516 від 31.10.08 р. та № РТ-0004043 від 16.12.08 р. та довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей № 00134 від 31.10.08 р. та № 00201 від 16.12.08 р. (аркуші справи 19-23).
Відповідно до пункту 7.3 договору покупець здійснює попередню оплату продукції в розмірі 100% від суми, вказаної в специфікації не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від постачальника.
Позивач поставив відповідачу товар без отримання від останнього попередньої оплати в розмірі 100%.
Таким чином, сторони відступили від встановлених договором № 03.2/0801 строків та порядку оплати продукції.
Позивачем не надано суду доказів встановлення строків виконання відповідачем його обов'язку з оплати поставленої позивачем продукції.
Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем 29 січня 2009 року було направлено на адресу відповідача вимогу № 59.4 від 28 січня 2009 року про оплату 51288,34 грн. (аркуші справи 25-27).
Таким чином, господарським судом було встановлено, що відповідач своє зобов'язання з оплати поставленої позивачем продукції виконав неналежним чином, вартість продукції сплатив у сумі 2000 грн., внаслідок чого його заборгованість перед позивачем склала 49288,34 грн., яка не була сплачена та не було відповідачем надано суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленої позивачем продукції, за договором № 03.2/0801 від 08 січня 2008 року.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно визнав вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 49288,34 грн. заборгованості.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 624 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення суму пені в розмірі 648,18 грн., яка нарахована ним відповідно до пункту 8.2 договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення.
Колегія суддів не може погодитися з вимогами апеляційної скарги відповідача, які обґрунтовуються тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не досліджені усі обставини, що мають суттєве значення для вирішення даної справи. Зокрема, відповідач посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не враховано той факт, що ТОВ “Фірма ІНПРО” платіжними дорученнями: №127 від 25.02.2009 р. на суму 500,00 грн., №145 від 27.02.2009 р. на суму 1000,00 грн. та №244 від 31.03.2009 р. на суму 1000,00 грн. було частково сплачено суму боргу ТОВ “ТФ Кабель”. Однак, колегія суддів звертає увагу, що відповідач не належним чином користується наданими йому процесуальними правами, а саме: надавати докази при розгляді справи судом першої інстанції. Докази про часткову сплату суми основного боргу при розгляді справи в суді першої інстанції не надавав, дані документи були надані тільки при подачі апеляційної скарги.
З огляду на викладене, судова колегія вважає за необхідне наголосити, що ані позивач, ані відповідач не надали до суду першої інстанції вищевказані платіжні доручення.
Посилання відповідача на неправильне нарахування позивачем пені на суму основного боргу не може бути прийнято судом до уваги, оскільки позивач нарахував пеню станом на 24 лютого 2009 року, а відповідач першу оплату суми боргу у розмірі 500 грн. здійснив 25 лютого 2009 року (аркуш справи 58).
Також відповідач посилається на те, що господарський суд порушив принцип змагальності сторін, який встановлений статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не задовольнив його клопотання про відкладення розгляду на інший день. На думку колегії суддів, це посилання не може бути визнано правомірним, так як в матеріалах справи взагалі немає такого клопотання.
Правовий аналіз матеріалів справи свідчить про те, що місцевим господарським судом у відповідності до вимог статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторонам були створенні необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 19 травня 2009 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 525, 526, частиною 1 статті 530, статтями 610, 611, частиною 1 статті 612, статтями 624, 625, частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-
постановила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма ІНПРО”, м. Харків залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 19 травня 2009 року по справі № 07/91-09 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.
Повний текст постанови підписано 23 жовтня 2009 року.
Головуючий суддя Істоміна О. А.
суддя Такмаков Ю.В.
суддя Барбашова С.В.