Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"21" жовтня 2009 р. Справа № 27/138-09
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників сторін:
позивача - Плескача А.В., дов. №3380 від 17.07.2009 року
відповідача - Дмитрюка Г.І., дов. № 215/30 від 18.08.09 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2495 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 16.07.09 р. по справі № 27/138-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Електромашина", м. Харків
про стягнення 32611,50 грн.
встановила:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", звернувся до господарського суду Харківської області з позовними вимогами до відповідача, Відкритого акціонерного товариства "Електромашина", про стягнення суми основного боргу за договором фінансового лізингу у розмірі 22813,83 грн., пені в сумі 1192,27 грн., 3% річних в сумі 148,97 грн., збитків, понесених у зв'язку із знеціненням грошових коштів в сумі 984,43 грн., штрафу в сумі 7472 грн., всього 32611,50 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на приписи статей 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору фінансового лізингу №070802-04/ФЛ-Ю-А від 02.08.2007 року, укладеного між сторонами, не здійснив у повному обсязі сплату лізингових платежів, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 32611,50 грн .
Рішенням господарського суду Харківської області від 16 липня .2009 року у справі № 27/138-09 (суддя Мамалуй О.О.) в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" відмовлено.
Підставами для відмови в задовленні заявлених вимог господарським судом Харківської області наведені ті обставини, що позивач здійснює розрахунок періодичних лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США відповідно до пунктів 3.4.1.-3.4.5. договору, однак ця зміна договору в односторонньому порядку; фактично розрахунок коригування, викладений в довідках, наданих до матеріалів справи -здійснюється позивачем з порушенням умов, передбачених в пунктах 3.1., 3.1.1., 3.1.2 договору, в результаті чого необґрунтовано збільшується сума коригування на зміну курсу гривні до долару США.
Не погодившись з рішенням суду, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій звертає увагу колегії суддів на порушення норм матеріального та процесуального права, які були допущені судом першої інстанції, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
За твердженнями позивача, які викладені у апеляційній скарзі та з пояснень його представника, наданих в судовому засіданні випливає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов неправомірного висновку відносно того, що заборгованість з лізингових платежів, у тому числі платежів, які відшкодовують частину вартості майна та винагороди (комісії) позивачу повинні бути розраховані, виходячи з сум, зазначених у графіках сплати лізингових платежів, проте без врахування передбаченого договорами коригування лізингових платежів на зміну курсу гривні до долару США. На думку позивача, при коригуванні лізингових платежів факт зміни (збільшення) розміру лізингових платежів відсутній, сума відшкодування вартості майна залишається незмінною за весь час дії договору, адже коригування розмірів лізингових платежів згідно пунктів 3.4.1.-3.4.4. договорів не призводить до збільшення загальної вартості майна, відповідно, не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна. Таке коригування збільшує частину лізингових платежів, а саме - комісію (винагороду) лізингодавцю за отримане в лізинг майно.
Відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Електромашина" у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні, посилаючись на те, що ним були повністю виконані грошові зобов»язання згідно графіку сплати лізингових платежів ( Додатку № 1 до договору ), що виключає стягнення з нього лізингових платежів, пені, річних та інфляційних, а також те, що звіти надсилались ним своєчасно, що виключає нарахування штрафу та крім того, те, що умовами договору ( п. 3.1.2.) передбачена можливість коригування, але тільки комісійної винагороди, вважає заявлені вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні 14 жовтня 2009 року оголошувалась перерва до 21 жовтня 2009 року для складання та підписання рішення, оформленого відповідно до ст.. 84 ГПК України.
Заслухавши усні пояснення учасників процесу, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, виходячи з наступного.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
Звертаючись до суду з позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" у якості підстав для його задоволення зазначало те, що 02. 08.2007 року між ним як лізингодавцем та Відкритим акціонерним товариством "Електромашина", (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №070802-04/ФЛ-Ю-А та додаткова угода № 1 , відповідно до пункту 1.1 яких предметом визначене надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу майно, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладання договору якого наведена в Специфікації (додаток №2 до договору) - далі "майно" або "предмет лізингу" - для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів (а.с. 15-23, 26-30). Зазначений договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту його підписання сторонами і стає обов'язковим для сторін. Дія договору продовжується до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 18.1 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору строк користування лізингоодержувачем майном становить 37 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна у відповідності до пункту 4.3 даного договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за договором.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до договору) та пунктів 3.4.1-3.4.5 договору.
Всупереч зазначених зобов»язань відповідачем періодичні лізингові платежі сплачені позивачу не у повному обсязі. Так, за період з лютого по квітень 2009 року виникла заборгованість ( без врахування штрафних санкцій ) - з 06.02.2008 р. -на суму 7161,89 грн.; з 06.03.2009 р. -7796,75 грн.; з 08.04.2009 р. -7855,19 грн..
Станом на 13.04.2009 року основна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 22813,83 грн.
За змістом ст.. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами як їх узгоджена воля.
Відповідно до пунктів 11.2., 11.2.1. договору та згідно ст.. 625 ЦК України позивачем за період з 07.11 .08 р. по 10.04.09 р. проведено розрахунок індексу інфляції, що становить суму - 984,43 грн., трьох процентів річних за весь час прострочення, що становить суму - 148,97 грн. та нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення - в сумі 1192,27 грн..
Також, згідно з пунктом 11.2.3. договору відповідачу нарахований штраф в сумі 7472,00 грн. - у розмірі одного відсотку загальної вартості майна на момент укладення договору за порушення пункту 8.2.1. договору, за яким боржник зобов»язаний щоквартально письмово інформувати кредитора про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення йому звіту за встановленою формою, що ним не було виконано.
За умовами зазначених вище договору та додаткової угоди лізингові платежі включають: платежі, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна; винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1 - 3.4.5 договору - ( пункти 3.1.1-3.1.2).
Пунктом 3.4. договору (додаткової угоди № 1) передбачено, що платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривнях). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавцю у порядку, визначеному пунктом 3.4.1. договору.
В свою чергу пункт 3.4.1 договору (додаткової угоди № 1) встановлює, що лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу) та даний пункт договору встановлює порядок розрахунку суми, що підлягає сплаті на користь лізингодавця на дату фактичного виконання платежу (крім авансового платежу).
Неможливо взяти до уваги посилання відповідача на те, що ним були повністю виконані грошові зобов»язання згідно графіку сплати лізингових платежів ( Додатку № 1 до договору ), що взагалі виключає стягнення з нього лізингових платежів, пені, річних та інфляційних, оскільки - платіжні доручення, які надані відповідачем в копіях та містяться в справі на а.с. 46-49 не доводять факту сплати лізингових платежів з коригуванням їхнього розміру у відповідності до вимог пунктів 3.4.1.-3.4.4. договору ( додаткової угоди № 1).
Також не заслуговує на увагу твердження відповідача про те, що звіти надсилались ним своєчасно, що виключає нарахування штрафу , так як описи ( в копіях) з зазначенням відправки типових форм довідки про технічний стан предмету лізінгу ( а.с. 80-82) свідчать про надсилання таких довідок за адресою ТОВ "ВіЕйБі Лізинг", яке знаходиться в м. Київ по вул. Зоологічна, 5-А, а не за місцезнаходженням позивача по справі, яким у всіх наявних у справі документах зазначене -м. Київ, вул..Дегтярівська, 21.
Окрім того, відповідно до пункту 1.4.2. договору порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений пунктом 3.4.1 договору (додаткової угоди № 1), застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США, встановлений на дату фактичного виконання лізингового платежу, перевищує курс гривні до долару США, за якими банківська установа, за дорученням лізингодавця, фактично здійснила продаж (конвертування у гривню) коштів в іноземній валюті (валютного кредиту), отриманих лізингодавцем для придбання майна та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг.
Коригування розмірів лізингових платежів згідно з пунктами 3.4.1 - 3.4.4 цього договору (додаткової угоди № 1) не призводить до збільшення загальної вартості майна, відповідно, не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна (пункт 3.4.5 договору - додаткової угоди № 1). Таке коригування збільшує частину лізингових платежів - винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане в лізинг майно.
Відповідно до пункту 3.11 договору (додаткової угоди № 1), у разі зміни розмірів лізингових платежів лізингодавець та лізингоодержувач складають додаткову угоду даного договору, а також, на вимогу лізингодавця, підписують акт коригування вартості майна.
Приймання лізингоодержувачем майна в лізинг оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі майна, що підтверджують якість, комплектність, справність майна і відповідність майна техніко-економічним показникам та умовам договору (пункт 4.1 договору). Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін і скріплюється печатками сторін (пункт 4.3 договору).
На виконання умов договору між сторонами був підписаний акт приймання-передачі майна, переданого в лізинг (а.с. 30).
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу та нарахованих господарських санкцій у зв'язку з невиконанням зобов'язань за умовами укладеного договору фінансового лізингу.
Вирішуючи спір по суті та відмовивши в задоволенні заявлених вимог , суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснює розрахунок періодичних лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США відповідно до пунктів 3.4.1.-3.4.5. договору, однак ця зміна договору в односторонньому порядку; фактично розрахунок коригування, викладений в довідках, наданих до матеріалів справи -здійснюється позивачем з порушенням умов, передбачених в пунктах 3.1., 3.1.1., 3.1.2 договору, в результаті чого необгрунтовано збільшується сума коригування на зміну курсу гривні до долару США.
Однак, зробивши такі висновки, суд першої інстанції не встановив всіх обставин виконання зобов'язань за договорами фінансового лізингу лізингоодержувача згідно з вимогами законодавства.
Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид "Цивільно-правових відносиш що виникають із договору фінансового лізингу.
За змістом статті 16 зазначеного Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, Лізингові платежі можуть включати - суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу ; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця , що безпосередньо пов»язані з виконанням договору лізингу .
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набуту власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Зі змісту умов договору фінансового лізингу, на який є посилання вище, зокрема, пункту 3.1 випливає, що лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів та пунктів 3.4.1 -3.4.5 договору ( додаткової угоди № 1), за умовами яких лізингоодержувач здійснює платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу).
Сума 8п, що підлягає сплаті на користь лізингодавця на дату фактичного виконання платежу (крім авансового лізингового платежу) визначається наступним чином:
= 8о * Кп
Ко
де Кп - курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним банком України. На дату сплати лізингового платежу згідно Графіків сплати лізингових платежів, збільшений на 1,5%;
Ко - курс гривні до долару США {кількість гривень отримана від продажу одного долару США), за яким банківська установа фактично здійснила продаж (конвертування у гривню) кредиту у іноземній валюті, отриманого для придбання майна та його подальшої передачі у фінансовий лізинг лізингоодержувачу (надалі Банківська Установа). о - сума платежу у відповідності з Графіком сплати лізингових платежів.
Розрахунок розміру винагороди, що підлягає сплаті, детально наведений у наданих суду першої інстанції довідках нарахування лізингових платежів за лютий -квітень 2009 року за договором фінансового лізингу №070802-04/ФЛ-Ю-А від 02.08.2007 за формулою, наведеною в пункті 3.4.1 договору (додаткової угоди № 1 до договору) (а.с. 38-40).
Згідно із зазначеними розрахунками позивача, правильність яких не викликає у колегії суддів сумніву, за договором фінансового лізингу №070802-04/ФЛ-Ю-А від 02.08.2007 розмір винагороди, що підлягає сплаті станом на 08.02.09 р. складає 8028,33 грн., станом на 08.03.09 р. -7796,75 грн., станом на 08.04.09 р. - у розмірі 7855,18 грн..
Проаналізувавши умови зазначеного вище договору ( додаткової угоди № 1) в частині здійснення коригування лізингових платежів, колегія суддів дійшла висновку, що при здійсненні такого коригування факт зміни (збільшення) розміру лізингових платежів відсутній, сума відшкодування вартості майна залишається незмінною за весь час дії договору, адже коригування розмірів лізингових платежів згідно з пунктами 3.4.1.-3.4.4. договору ( додаткової угоди № 1) не призводить до збільшення загальної вартості майна, відповідно, не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна. Таке коригування збільшує частину лізингових платежів, а саме - комісію (винагороду) лізингодавцю за отримане в лізинг майно, у той час як сума, що відшкодовує частину вартості майна залишається незмінною.
Разом з тим, у відповідності до пункту 3.4.4 договору ( додаткової угоди № 1), у випадку, якщо розмір винагороди, (комісії) лізингодавця - за отримане в лізинг майно буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування такої комісії за відповідний проміжок часу, розраховану від загальної вартості майна, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування ПДВ, при цьому лізингоодержувач повинен збільшити розмір винагороди на суму, яка дорівнює ПДВ нарахованому на такий об'єкт оподаткування.
Відповідно до вимог пп. 7.9.6 п. 7.9 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у задоволенні заявлених вимог, дійшов помилкового висновку про зміну (збільшення) розміру винагороди лізингодавця, безпідставно, пославшись при цьому на пункт 3.11 договору, який передбачає укладення додаткової угоди та на вимогу лізингодавця підписання акту коригування.
За цих встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" та скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про задоволення заявлених вимог у повному обсязі.
У відповідності до вимог статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою .відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" стосовно неповного з'ясування господарським судом фактичних обставин справи та невірного застосування норм чинного законодавства, що призвело до неправильного вирішення спору, у зв'язку з чим оскаржене судове рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення заявлених вимог у повному обсязі.
Сплачене відповідачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на відповідача відповідно до правил статті 49 Господарського процесуального кодексу України .
Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, статтею 103 (пунктом 2), статтею 104, ( пунктами 1, 3 ), статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити .
Рішення господарського суду Харківської області від 16 липня 2009 року у справі № 27/138-09 скасувати та прийняти нове рішення .
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Електромашина" (61016, м. Харків, вул. Муранова, 106, п/р 26002961053063 в Філії Першого Українського Міжнародного Банку м. Харкова, МФО 350385, ідентифікаційний код 00214868) на користь Товариства з обмеженою .відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г, п/р 26005300115839 в ПКФ "ВіЕйБі Банк", МФО 321637, ідентифікаційний код 33880354 ) - 22813,83 грн. - суму основного боргу за договором фінансового лізингу ; 1192,27 грн. -пені; 148,97 грн. - 3% річних ; 984,43 грн. - збитків, у зв'язку із знеціненням грошових коштів ; 7472,00 грн. - штрафу ; всього - 32611,50 грн.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Електромашина" (61016, м. Харків, вул. Муранова, 106, п/р 26002961053063 в Філії Першого Українського Міжнародного Банку м. Харкова, МФО 350385, ідентифікаційний код 00214868) на користь Товариства з обмеженою .відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г, п/р 26005300115839 в ПКФ "ВіЕйБі Банк", МФО 321637, ідентифікаційний код 33880354 ) - 489,20 коп. - державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Господарському суду Харківської області видати накази.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя