"20" жовтня 2009 р. Справа № 29/153-09-3732
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Сидоренко М. В.
Таценко Н. Б.
при секретарі судового засідання Скуділо О.В.
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_2 - по довіреності;
від відповідача -не з'явився;
від третьої особи -Волощук Т.В. - по довіреності;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
на ухвалу господарського суду Одеської області від 21.09.2009р. про припинення провадження
по справі №29/153-09-3732
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
до Комунального підприємства “Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації”
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Приватного підприємства “Корал”
про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно
Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
У судовому засіданні 20.10.2009р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Встановив:
В липні 2009р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (надалі -позивач, ФОП ОСОБА_5С.) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства “Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації” (надалі -відповідач, КП “Білгород-Дністровське БТІ”), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Приватне підприємство “Корал”, про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно -бази відпочинку “Корал”, що розташована за адресою: вул. Лазурна, 46, смт. Затока, Білгород-Дністровський район, Одеська область, за ПП “Корал”, яка була внесена на підставі рішення господарського суду Одеської області від 16.01.2008р. по справі №6/343-07-8988, про що було зроблено запис у книзі 1 від 12.03.2008р. за №176, реєстраційний номер 22460356.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ФОП ОСОБА_5 посилався на положення п.2 ст.37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, п.п.1,3, 1.12. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно та зазначав про скасування постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2008р. рішення господарського суду Одеської області від 16.01.2008р. по справі №6/343-07-8988 (на підставі якого було проведено реєстрацію бази відпочинку “Корал” за ПП “Корал”) та передачу справи №6/343-07-8988 на новий розгляд до господарського суду Одеської області; залишення позову ПП “Корал” без розгляду ухвалою господарського суду Одеської від 21.07.2008р. при новому розгляді справи, що є підставою для скасування державної реєстрації права власності на б/в “Корал” за ПП “Корал”; звернення позивача до КП “Білгород-Дністровське БТІ” з проханням не вчиняти дії з реєстрації права власності за ПП “Корал” на підставі рішення суду у зв'язку з триванням спору стосовно права власності на спірну базу відпочинку, на що КП “Білгород-Дністровське БТІ” відповіло листом та вказало на відсутність у нього повноважень на вчинення таких дій; здійснення реєстрації права власності без прийняття в експлуатацію б/в “Корал”, що є порушенням п. 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. Позивач також вказував на підвідомчість даного спору господарським судам України з посиланням на ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.ст.1, 6 Закону України “Про судоустрій України”, ст.16 Цивільного кодексу України, Рекомендації Вищого господарського суду України “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27.06.2007р. ,№04-5/120, Інформаційний лист Вищого господарського суду України “Про деякі питання застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008р. №01-8/164.
У запереченнях на позовну заяву КП “Білгород-Дністровське БТІ” та ПП “Корал” в своїх поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечували та просили провадження у справі припинити, оскільки даний спір відноситься до компетенції адміністративних судів згідно ст.17 КАС України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2009р. (суддя Аленін О.Ю.) провадження у справі за позовом ФОП ОСОБА_5 до КП “Білгород-Дністровське БТІ”, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП “Корал”, про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України та його вирішення відноситься до компетенції адміністративних судів згідно п.1 ст.3, ст.17 КАС України та враховуючи, що органи БТІ здійснюють дії щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, в т.ч. зняття з реєстрації, як суб'єкти владних повноважень в розумінні п.7 ст.3 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від 21.09.2009р. про припинення провадження у справі скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Одеської області. В обґрунтування своїх вимог скаржник послався на доводи, викладені у позовній заяві, та зауважив, що даний спір підсудний саме господарському суду Одеської області, оскільки в даному випадку має місце спір про право; господарським судам підвідомчі справи про визнання фактів, що мають для суб'єктів господарювання юридичне значення згідно Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27.06.2007р. №04-5/120.
В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги; представник ПП “Корал” проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали; представник відповідача у судове засідання не з'явився незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом, першої інстанції норм процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали виходячи з наступного.
Згідно п.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Оскаржуваною ухвалою від 21.09.2009р. суд першої інстанції припинив провадження по даній справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України та його вирішення відноситься до компетенції адміністративних судів згідно п.1 ст.3, ст.17 КАС України.
Компетенція адміністративних судів відповідно до ст.17 КАС України поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. Компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Визначення поняття “справа адміністративної юрисдикції” наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Поняття “суб'єкт владних повноважень” визначено у статті 3 КАС України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Як вже було зазначено в описовій частині постанови, між ФОП ОСОБА_5 та КП “Білгород-Дністровське БТІ” виник спір з приводу скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно -базу відпочинку “Корал” за ПП “Корал”, яка була здійснена на підставі рішення господарського суду Одеської області від 16.01.2008р. по справі №6/343-07-8988, про що було зроблено запис у книзі 1 від 12.03.2008р. за №176, реєстраційний номер 22460356, з підстав, зокрема, скасування рішення суду, на підставі якого було проведено державну реєстрацію, а також з підстави приналежності спірного нерухомого майна ФОП ОСОБА_5
Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом; відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду; порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Згідно п1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Статтею 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
З аналізу норм Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно вбачається, що ініціатором реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно виступає заявник (власник, володілець) нерухомого майна, який подає разом із заявою відповідні правовстановлювальні документи, а орган БТІ офіційно визнає та підтверджує даний факт, отже у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта -ФОП ОСОБА_5С.), не знаходиться при здійсненні владних управлінських функцій, та не має в цих правовідносинах встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України “Про судоустрій України” місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім : спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів ; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Даний спір за характером правовідносин, що виникли, не може бути віднесений до публічно-правових, оскільки його вимоги про скасування державної реєстрації права власності ПП “Корал” на нерухоме майно є похідним від спору про право, який фактично має місце в даному випадку.
З огляду на викладене та фактичні обставини, на які посилався позивач, колегія суддів вважає, що спір про скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно виник з цивільно-правових правовідносин, а не з правовідносин владного підпорядкування одного суб'єкта іншому всупереч висновку суду першої інстанції щодо здійснення органами БТІ дій по реєстрації прав власності на нерухоме майно, в т.ч. зняття з реєстрації, як суб'єктами владних повноважень в розумінні п.7 ст.3 КАС України.
Припинивши провадження у даній справі за п.1 ст.80 ГПК України, суд першої інстанції не врахував обставину, що вимога позивача про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно є похідною від спору про право, що виникає з цивільно-правових правовідносин, а не з правовідносин владного підпорядкування одного суб'єкта іншому.
Таким чином, виходячи з характеру спірних правовідносин та враховуючи, що суб'єктний склад сторін у даній справі відповідає вимогам ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, з висновком суду щодо непідвідомчості справи господарським судам України колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.
Враховуючи вищевикладене, ухвала суду першої інстанції про припинення провадження у справі за п.1 ст.80 ГПК України підлягає скасуванню як винесена з неправильним застосуванням норм процесуального права з передачею справи №29/153-09-3732 на розгляд господарського суду Одеської області.
Відповідно до ст. 47 ГПК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” сплачене квитанцією №3711.271.2 від 25.09.2009р. держмито у сумі 42,50грн. за подання апеляційної скарги підлягає поверненню ФОП ОСОБА_5 з Державного бюджету України з видачею відповідної довідки.
Керуючись ст. ст. 47, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
1. Апеляційну скаргу задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 21.09.2009р. скасувати.
3. Справу №29/153-09-3732 передати на розгляд господарського суду Одеської області.
4. Видати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 у довідку на повернення держмита, сплаченого за подання апеляційної скарги квитанцією №3711.271.2 від 25.09.2009р. у розмірі 42,50грн.
Головуючий суддя: М.А. Мишкіна
Судді: М.В. Сидоренко
Н.Б. Таценко