"20" жовтня 2009 р.Справа № 1/182/09
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.
суддів: Колоколова С.І
Петрова М.С.
при секретарі судового засідання Ніколовій Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача -Турича Г.В., довіреність № б/н, дата видачі : 21.05.09;
від відповідача - Чередніченко Л.В., довіреність № 79, дата видачі : 24.06.09;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства “Агротех”, смт. Казанка Миколаївської області
на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.08.2009р.
по справі № 1/182/09
за позовом приватної виробничо-комерційної фірми “Імпторгсервіс”, м.Дніпропетровськ
до скаржника
про стягнення 545 635,20 грн.
У червні 2009р. приватна виробничо-комерційна фірма (далі -ПВКФ) “Імпторгсервіс” звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до приватного підприємства (далі -ПП) “Агротех” про стягнення з останнього (з урахуванням заяви про зміну предмета позову, а.с. 109-110) 545635, 20 грн. вартості переданих відповідачу товару відповідачу рідких комплексних добрив, стимуляторів та регуляторів росту рослин, бакових сумішей на підставі договору № 20080302-007Р від 02.03. 2008 р..
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.08.2009р.(суддя Васильєва Л.І.) позов задоволено повністю з мотивів його обґрунтованості та підтвердження вимог матеріалами справи.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ПП “Агротех” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане вище рішення господарського суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову ПВКФ “Імпторгсервіс”.
Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції не невірно прийшов висновку про те, що має місце договір зберігання, і як наслідок, відповідач має відшкодувати вартість застосованих препаратів.
Крім того, ПП “Агротех” вважає, що останній не має оплачувати поставлений йому позивачем товар, так як остання поставка та реалізація відбулась у червні 2008р. без накладних та довіреностей на товар, а також відбулося порушення термінів поставки.
До того ж, в обґрунтування апеляційної скарги ПП “Агротех” посилається на безпідставне відхилення судом першої інстанції клопотання скаржника про прийняття зустрічного позову про відшкодування йому збитків.
У судовому засіданні представник ПВКФ “Імпторгсервіс” просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального й процесуального права, судова колегія приходить до наступного.
02.03. 2008 року ПВКФ “Імпторгсервіс” (продавець) та ПП “Агротех” (покупець) уклали договір № 20080302-007Р, згідно умов якого продавець зобов'язався надати покупцю технологічні карти по вирощуванню сільськогосподарських культур з застосуванням рідких комплексних добрив, стимуляторів та регуляторів росту рослин, бакових сумішей та поставити їх у встановлені строки (п. 1.1), а покупець -прийняти товар, сплатити його вартість, використати на умовах, передбачених договором (п.1.2).
Згідно п. 1.3, назва, кількість і строк поставки товару визначає покупець, і узгоджує з продавцем.
Початкова сума договору залежить від кількості гектарів, що обробляються покупцем в додатку №3 (п. 1.4) і визначена в 1463322 грн., а остаточна сума договору може змінюватись в залежності від погодно технологічної необхідності та додаткового придбання препаратів, або зменшення їх закупки.
Відповідно до умов п 3.1. договору, датою реалізації товару та моментом переходу права власності на товар до відповідача є момент передачі його по накладним.
Пунктом 4.2. договору сторони передбачили попередню оплату за товар в розмірі 25% від суми договору, 15% на протязі 10 днів з дня підписання договору та 10% на протязі 15 днів з моменту першої оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі актів прийому-передачі №ИТ-14/1 від 05.04.2008 року, № ИТ-21/1 від 14.04.2008 року, № ИТ-19/1 від 22.04.2008 року, № ИТ-21/1 від 01.05. 2008 року, № ИТ-21/2 від 05.05. 2008 року, № ИТ-21/3 від 21.05. 2008 року, № ИТ-27 від 05.06.2008 року, відповідач отримав товар на загальну суму 1 148 580, 18 грн. (а.с.20-26) та видаткових накладних № ИТ- 237р/н від 4.08.08р., № ИТ-246 від 2.09.08р., № 334/2 від 13.11.08р., № 20/2 від 18.11.08 р., № 20 від 12.03.08р., № 20/1 від 27.03.08р. /а.с. 32-37/ та довіреностей /а.с.47-50/ відповідачу було передано рідких комплексних добрив, стимуляторів та регуляторів росту рослин, бакових сумішей на остаточну загальну суму 1694216, 42 грн..
Відповідачем товар на суму 281361,78 грн. був повернутий, що підтверджено відповідними накладними /а.с. 27-29/, а на суму 450655,20 грн. оплачений, що підтверджено банківськими виписками /а.с.62-65/. Таким чином, різниця складає 962199,44 грн.
Актом звіряння взаєморозрахунків від 24.11.08р. сторони встановили сальдо на користь позивача в сумі 545636,24 грн., які цілком підставно /ст.ст.525,526 ЦК України/ стягнуто господарським судом першої інстанції, оскільки заявлена до стягнення сума менша ніж документально підтверджена заборгованість.
Відповідно до вимог статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Проаналізувавши правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, колегія вважає, що предметом даного спору є визначення вартості отриманого відповідачем, але не в повному обсязі оплаченого товару в рамках реалізації суб'єктами господарювання своїх прав та обов'язків за договором купівлі-продажу від 02.03. 2008р. № 20080302-007Р, який у відповідності до п.9.1 діє до повного виконання сторонами своїх прав та обов'язків за ним.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи підтверджену матеріалами справи заборгованість ПП “Агротех”, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог. Однак, колегія відзначає, що місцевий господарський суд, прийнявши позицію позивача, не вірно визначив правову підставу заявленого позову щодо мотивування рішення положеннями ЦК України, які врегульовують відносини зберігання, оскільки спір виник не з договору схову, а із вищезазначеного договору купівлі-продажу від 02.03. 2008р. № 20080302-007Р, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав неналежного виконання ПП “Агротех” своїх обов'язків із своєчасної та повної оплати за поставлений позивачем товар на підставі ст. 526 ЦК України.
Твердження ПП “Агротех” про те, що останній не має оплачувати поставлений йому позивачем товар, так як остання поставка та реалізація відбулась у червні 2008р. без накладних та довіреностей на товар, а також відбулося порушення термінів поставки не може бути прийняте до уваги, оскільки в матеріалах справи міститься весь обсяг первинних документів, які підписані обома сторонами та свідчать про отримання ПП “Агротех” товару, за який необхідно розрахуватись.
Щодо доводів скаржника про безпідставне відхилення судом першої інстанції клопотання ПП “Агротех” про прийняття зустрічного позову про відшкодування йому збитків, вони спростовуються матеріалами справи, з яких не вбачається будь-яких відміток суду першої інстанції про реєстрацію надходження зустрічного позову чи ухвали про повернення такого позову без розгляду. Прикладена до апеляційної скарги копія зустрічної позовної заяви без відміток канцелярії господарського суду Миколаївської області не може вважатися доказом подання зустрічного позову. До того ж представник скаржника підтвердив в судовому засіданні, що цей позов не подавався до суду. Крім того, колегія додатково зазначає, що якщо відповідач вважає порушеними його права чи інтереси з боку ПВКФ “Імпторгсервіс” в рамках договору купівлі-продажу від 02.03. 2008р. № 20080302-007Р, то він не позбавлений права звернутись до суду з відповідним окремим позовом.
За таких обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга ПП “Агротех” підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене рішення місцевого господарського суду -без змін.
Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.08.2009 року по справі № 1/182/09 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства “Агротех” -без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Г.П.Разюк
Суддя С.І.Колоколов
Суддя М.С.Петров