"20" жовтня 2009 р. Справа № 20/124-09-2481
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Петрова М.С.
Суддів: Разюк Г.П.
Колоколова С.І.
при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Боняк А.М., довіреність № 83 від 01.11.08 р.
від відповідача: ОСОБА_3, паспорт серія НОМЕР_1 від 08.04.96 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
на рішення господарського суду Одеської області від 11.09.2009 року
по справі № 20/124-09-2481
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кедр”
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення 19476,43 грн.
11.06.09 р. ТОВ "Кедр" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_3 про стягнення з останнього основного боргу за договором купівлі-продажу від 08.08.2006 року № 147Д у розмірі 15 264,15 грн., 3% річних у сумі 594,67 грн., збитки від інфляції -3 617,61 грн. за прострочення оплати основного боргу у період з 15.02.08 р. по 02.06.09 р., 3000 грн. витрат на послуги адвоката, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 195 грн. та на ІТЗ судового процесу у сумі 312,50 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.09.2009 р. (суддя Щавинська Ю.М.) позов ТОВ „Кедр” задоволено, з відповідача стягнуто 15264,15 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 594,67 грн., збитки від інфляції -3 617,61 грн., 3000 грн. витрат на послуги адвоката, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 195 грн. та на ІТЗ судового процесу у сумі 312,50 грн.
До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт поставки відповідачу обладнання на суму 31577,4 грн., вартість якого відповідач повинен був сплатити згідно із графіком виплати платежів з врахуванням 22% річних за користування кредитом у сумі 3849,81 грн., що загалом складає 35427,21 грн. та часткову його сплату відповідачем у сумі 20163,05 грн.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду від 11.09.09 р. та відмовити у позові, оскільки воно є необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм чинного законодавства.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов безпідставного висновку про наявність заборгованості відповідача, оскільки позивач надав банківську виписку без зазначення дати її видачі.
Скаржник також вважає, що господарський суд 1 інстанції не врахував тієї обставини, що при розрахунку збитків від інфляції позивач не застосував індекси дефляції за липень та серпень 2008 р., тому цей розрахунок суперечить вимогам ст.625 ЦК України.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції -без змін, вважаючи його обґрунтованим і відповідаючим вимогам чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2006 року між ТОВ "Кедр" (продавець) та ФОП ОСОБА_3 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 147Д та додатки № 1 та № 2 до нього, відповідно до якого ТОВ "Кедр" продає, а ФОП ОСОБА_3 купує обладнання для використання його за цільовим призначенням.
Згідно із п. 2.1., п. 2.2. договору обладнання продається за ціною 31 577,40 грн. на умовах додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною даного договору. Покупець сплачує продавцю процент за користування кредитом із розрахунку 22% річних від суми кредиту, але не менше облікової ставки НБУ, згідно додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною даного договору.
У додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 147Д від 08.08.2006 року сторони узгодили графік виплати платежів та відсотків за користування кредитом. Згідно зазначеного графіку термін розстрочки платежу за договором складає 18 місяців, із ставкою 22% річних. Перший платіж становить 30% вартості товару та складає 9 473,22 грн. У подальшому, починаючи з 15.09.2006 року до 15.02.2008 року, сума чергового платежу становить 1 228,01 грн. кожного 15-го числа місяця та відповідно визначена сума відсотків, яка також підлягає сплаті з 15.09.2006 року до 15.02.2008 року кожного 15-го числа місяця.
На виконання умов договору на підставі акту прийому-передачі обладнання від 08.08.2006 року, який є додатком № 2 до договору купівлі-продажу № 147Д від 08.08.2006 року, ТОВ "Кедр" передало відповідачу Roma 2gV/400/50/2 (кавомашину) у кількості 3 штук, вартістю 8 142,60 грн. за одиницю, та кавомолку Brasilia „RR 45S” у кількості 3 штук, вартістю 2 383,20 грн. за одиницю, загальною вартістю товару 31 577,40 грн.
У відповідності із п. 2.5. договору купівлі-продажу № 147Д від 08.08.2006 року всі платежі, крім першого, здійснюються на підставі графіку виплати платежів, який є додатком № 1 до договору.
Згідно із п. 3.4. договору поставка обладнання здійснюється продавцем після сплати першого платежу.
Як свідчать матеріали справи, ФОП ОСОБА_3 на виконання умов договору здійснив перший платіж у розмірі 9 473,22 грн. платіжним дорученням № 669 від 16.08.2006 року, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача та у подальшому, згідно узгодженого сторонами графіку виплати платежів, відповідач сплатив чергові платежі та відсотки: 405,24 грн. платіжним дорученням № 684 від 06.09.2006 року, 1 228,01 грн. платіжним дорученням № 683 від 06.09.2006 року, 1 228,01 грн. платіжним дорученням № 720 від 03.10.2006 року, 382,73 грн. платіжним дорученням № 721 від 03.10.2006 року, 360,22 грн. платіжним дорученням № 803 від 24.11.2006 року, 1 228,01 грн. платіжним дорученням № 802 від 24.11.2006 року, 360,22 грн. платіжним дорученням № 814 від 06.12.2006 року, 1 228,01 грн. платіжним дорученням № 813 від 06.12.2006 року, 1 228,01 грн. платіжним дорученням № 847 від 05.01.2007 року, 292,67 грн. платіжним дорученням № 848 від 05.01.2007 року, 292,68 грн. платіжним дорученням № 887 від 09.02.2007 року, 1 228,01 грн. платіжним дорученням № 886 від 09.02.2007 року, 1 228,01 грн. платіжним дорученням № 917 від 15.03.2007 року, що також підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача.
Таким чином, відповідач сплатив позивачу загальну суму у розмірі 20163,05 грн., а відповідно із цим заборгованість ФОП ОСОБА_3 за поставлений товар та по сплаті відсотків складає 15 264,16 грн., але позивач просить стягнути 15 264,15 грн.
Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що надані позивачем виписки з банківського рахунку не можуть бути належними доказами, підтверджуючими борг відповідача, оскільки у цій виписці зазначені номера та дати платіжних доручень і сплачені суми, проте відповідач всупереч вимогам ст.33 ГПК України не надав жодного доказу на спростування суми боргу, а саме інші фінансові документи, які не відображені у виписці з банківського рахунку позивача.
18.04.2008 року, 01.08.2008 року та 29.05.2009 року ТОВ "Кедр" були надіслані на адресу відповідача вимоги щодо сплати заборгованості за договором купівлі-продажу № 147Д від 08.08.2006 року, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення, що й зумовило звернення ТОВ "Кедр" з відповідним позовом до суду.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) продає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно із ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд цілком обґрунтовано і відповідності із чинним законодавством стягнув з відповідача залишок несплаченої відповідачем заборгованості у сумі 15264,15 грн.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем на суму заборгованості за період з 15.02.2008 року по 02.06.2009 року були нараховані інфляційні витрати, які згідно розрахунку позивача складають 3 617,61 грн., та нараховані 3% річних, які складають 594,67 грн.
Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що при розрахунку збитків від інфляції позивач не врахував дефляцію за липень, серпень 2008 р., оскільки якщо перемножити індекси інфляції за період з лютого 2008 р. по травень 2009 р. середній індекс інфляції складає 1,276 в той час як середній індекс інфляції за розрахунком позивача складає 1,237, тобто меншу цифру, а відповідно із цим збитки від інфляції за розрахунком позивача є меншими ніж повинні бути за цей спірний період.
За таких обставин судова колегія вважає, що збитки від інфляції та 3% річних місцевим господарським судом також правомірно стягнуті з відповідача у сумах, зазначених в позовній заяві.
Обґрунтованим є й висновок суду 1 інстанції про стягнення з відповідача судових витрат, про що докладно зазначено в оскарженому рішенні.
З огляду на вищенаведене апеляційна скарга ФОП ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 11.09.09 р. - без змін.
Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 11.09.09 р. -без змін.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.
Головуючий суддя М.С. Петров
Суддя Г.П. Разюк
Суддя С.І. Колоколов