"20" жовтня 2009 р. Справа № 17/321-06-11334
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 12.01.2009 року)
від відповідача: не з'явився
від прокуратури: Форманюк В.В. (посвідчення НОМЕР_1 видане 26.08.2008 року)
від третіх осіб: ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 30.08.2004 року);
ОСОБА_4 (довіреність № 2242 від 24.07.2009 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення господарського суду Одеської області від „01” липня 2009 року
по справі № 17/321-06-11334
за позовом Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Одеського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ „Прикарпаттрансгаз”
до Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області
про признання права власності
та за позовом Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Одеського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ „Прикарпаттрансгаз”
до Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області
про признання права власності
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- ОСОБА_3;
- ОСОБА_5;
- ОСОБА_6
26.10.2006 року Дочірня компанія „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Одеського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ „Прикарпаттрансгаз” (далі по тексту -позивач) звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (далі по тексту -відповідач) про визнання права власності на три 2-х квартирні будинки операторів за адресами: по АДРЕСА_1 Овідіопольського району Одеської області, по АДРЕСА_2 Овідіопольського району Одеської області та по АДРЕСА_3 Овідіопольського району Одеської області.
Згідно заяв позивача № 19-2540 від 27.12.2006 року та № 19-10/101 від 10.10.2008 року, він просив припинити провадження по справі в частині позовних вимог щодо визнання права власності на два 2-х квартирні будинки операторів за адресами: по АДРЕСА_2 Овідіопольського району Одеської області та по АДРЕСА_3 Овідіопольського району Одеської області.
26.02.2009 року Прокурор Овідіопольського району Одеської області подав до господарського суду Одеської області заяву про вступ у справу та 20.03.2009 року, 15.04.2009 року, 06.05.2009 року уточнив свої вимоги.
17.06.2009 року Прокурор Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Одеського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ „Прикарпаттрансгаз” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно -2-х квартирний будинок оператора, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, АДРЕСА_1.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2009 року по справі № 17/321-06-11334 провадження у справі в частині визнання права власності за позивачем на будинки операторів, розташовані по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 Овідіопольського району Одеської області -припинено.
Рішенням господарського суду Одеської області від 01.07.2009 року по справі № 17/321-06-11334 (суддя Зуєва Л.Є.) в задоволенні позовних вимог ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в особі ОЛВУМГ ФУМГ „Прикарпаттрансгаз” -відмовлено. Позов прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Одеського ЛВУМГ філії УМГ „Прикарпаттрансгаз” -задоволено. Визнано за державою Україна в особі Міністерства палива та енергетики в особі НАК „Нафтогаз України” право власності на нерухоме майно -2-х квартирний будинок оператора, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, АДРЕСА_1, що перебуває в повному господарському віданні ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в особі ОЛВУМГ ФУМГ „Прикарпаттрансгаз”. Стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України 85 грн. -державного мита за розгляд позовної заяви та 312,50 грн. -витрат на послуги ТЗ судового процесу.
На виконання даного рішення господарським судом Одеської області 17.07.2009 року видано відповідні накази.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_3 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та припинити провадження у справі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам і виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону, а також порушив та невірно застосував норми матеріального і процесуального права.
На думку скаржника, суд розглянув спір про права саме ОСОБА_3, яка в цей є користувачем квартири АДРЕСА_1, що була передана її чоловіку в 1995 році, але одержати її у власність шляхом приватизації не вдається, так як позивачем ініційовані різні судові спори.
Крім того, у цей час в Овідіопольському районному суді Одеської області розглядається позов ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в особі ОЛВУМГ ФУМГ „Прикарпаттрансгаз” до ОСОБА_3 і ОСОБА_5 про виселення із спірної квартири без надання іншого житла.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 року № 01-08/163, статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено законність та забезпечення, зокрема, апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. З урахуванням наведеного ухвалення господарським судами рішення про права і обов'язки особи, що не була залучена до участі у справі, є підставою для прийняття до розгляду апеляційної скарги такої особи на відповідне рішення, якщо скарга не підлягає поверненню згідно з приписами частини першої ст.97 ГПК України. Процесуальний статус відповідної особи під час перегляду справи апеляційним судом визначається останнім у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин справи; це може бути, наприклад, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351, правила ч.1 ст.1 та ч.1 ст.21 ГПК України встановлені лише для сторін спору в судовому процесі і не стосуються третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Отже, такими особами можуть бути і громадяни, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності, залучення до участі у справі такої третьої особи не впливає на підвідомчість спору господарському суду.
Верховним Судом України у постанові від 26.09.2006 зі справи № 22/401-05-10793 викладено правову позицію згідно з якою:
- стаття 129 Конституції України визначає як одні з основних засад судочинства законність і забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
- Пленум Верховного Суду України в пункті 2 Постанови від 01.11.1996 року № 9 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” роз'яснив, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції України і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії;
- статтею 107 ГПК закріплено право осіб, яких не було залучено до участі у справі, на касаційне оскарження рішень і постанов суду, що стосується їх прав і обов'язків. Обмеження права на апеляційне оскарження для цих осіб суперечить статті 129 Конституції України;
- оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції безпосередньо стосується прав та обов'язків скаржника, якого не було залучено до участі у справі, вирішення спору без залучення його до участі у справі тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 3 частини третьої статті 104 ГПК і є безумовною підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року № 01-08/530).
На підставі викладеного 17.08.2009 року апеляційним господарським судом була прийнята до провадження та призначена до розгляду апеляційна скарга ОСОБА_3, а 06.10.2009 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про що винесено відповідні ухвали.
Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судових засіданнях просили залишити апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, а рішення місцевого господарського суду -без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.
Прокуратура відзив на апеляційну скаргу до суду не надала, але її представник в судових засіданнях підтримав доводи та вимоги позивача, викладені у відзиві, та просив апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду -без змін.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав та його представник в судові засідання 22.09.2009 року, 06.10.2009 року та 20.10.2009 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчать відповідні поштові повідомлення № 577086 від 20.08.2009 року, № 593463 від 29.09.2009 року та докази вручення юристу ухвали (вх. № 02-07/923 від 16.10.2009 року), а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.
Треті особи -ОСОБА_5 та ОСОБА_6, подали до суду заяви, згідно з якими доводи та вимоги апеляційної скарги підтримують та просять розглянути скаргу без їх участі.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача, прокуратури та скаржника, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як вбачається з документів, наданих скаржником -ОСОБА_3 під час апеляційного перегляду справи, рішенням Виконавчого комітету Таїровської селищної ради народних депутатів № 69 від 25.05.1995 року вирішено видати ордер на квартиру в домі Тираспольського ЛПУ МГ в с. Мізікевича ОСОБА_7 -оператору ГРС, с составом сім'ї у дві людини, квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 65,9 кв.м. і жилою 50,5 кв.м.
Того ж дня -25.05.1995 року, ОСОБА_7 видано ордер серії ИГ № 469 на право заняття квартири АДРЕСА_1, загальною площею 65,9 кв.м.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 02.02.2006 року по справі № 2-27/2006 позов ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Таїровської сільської ради Одеської області та ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в особі ОЛВУМГ ФУМГ „Прикарпаттрансгаз” про визнання неправомірним рішення і усунення перешкод в приватизації житла та про зобов'язання прийняти до спільної власності територіальної громади -задоволено. Зобов'язано Таїровську СР прийняти квартири № 1 та № 2 у будинку АДРЕСА_2 в с. Мізікевича Овідіопольського району Одеської області до спільної власності територіальної громади. В зустрічному позові ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в особі ОЛВУМГ ФУМГ „Прикарпаттрансгаз” до Таїровської сільської ради Одеської області, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення № 69 від 25.05.1995 року -відмовлено (т.1 а.с.64-66, 81-83).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.06.2006 року в задоволенні заяви ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” про поновлення строку на подачу апеляційної скарги на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02.02.2006 року відмовлено. Апеляційну скаргу ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02.02.2006 року залишено без розгляду (т.1 а.с.67).
Рішенням Таїровської СР № 158-V від 29.09.2006 року прийнято до комунальної власності територіальної громади смт. Таїрове, сіл Мізікевича, Балка, управління якою здійснює Таїровська СР квартири № 1 та № 2 в будинку АДРЕСА_2, згідно рішення Овідіопольського районного суду, з подальшою передачею квартири № 1 в будинку АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_8 та квартири № 2 в будинку АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_9 (т.1 а.с.68, 84).
Ухвалою апеляційного суду Харківської області (колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах) від 18.10.2007 року ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23.06.2006 року залишено без змін, а касаційну скаргу ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” -відхилено (т.1 а.с.107-108).
Отже, рішення ВК Таїровської СРНД № 69 від 25.05.1995 року про надання ордеру ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1 залишено в силі та на сьогоднішній день є чинним.
Ці всі факти залишені місцевим господарським судом без уваги, хоча підтверджуються наявними в матеріалах переліченими вище письмовими доказами.
Із свідоцтва про народження ОСОБА_5 вбачається, що його батько ОСОБА_7, а мати ОСОБА_3, тобто ОСОБА_7 і ОСОБА_3 чоловік і дружина, хоча і перебували у цивільному шлюбі.
Крім того, як вбачається з належним чином засвідчених копії паспортів ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, вони усі проживають та прописані (зареєстровані) за адресою: с. Мізікевича, АДРЕСА_1, кв.1, що також підтверджується довідкою № 1397 від 28.09.2009 року Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.
Також в судове засідання скаржником надано копію позовної заяви від 29.09.2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 до Таїровської селищної ради та ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” про визнання факту постійного проживання з наймачем однією родиною, права на приватизацію квартири та усунення перешкод в приватизації (зареєстровано Овідіопольським районним судом Одеської області 29.09.2009 року).
З огляду на вищенаведене та з урахуванням оспорювання ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 права власності (визнання факту постійного проживання з наймачем однією родиною, права на приватизацію квартири та усунення перешкод в приватизації) на предмет спору у цій справі, апеляційна інстанція вважає, що такі особи (ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5Г.), за своїм процесуальним статусом, повинні приймати участь у цій справі саме як відповідачі, а не як 3-ті особа без самостійних вимог на предмет спору.
Між тим, відповідно до вимог частини 1 статті 24 ГПК у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо залучення до участі у справі додаткових відповідачів або щодо зміни статусу 3-особи на відповідача, а також у господарських судів взагалі відсутні підстави для залучення в якості відповідачів фізичних осіб.
Враховуючи наявність у складі учасників, які мають виступати відповідачами у справі, що є фізичними особами -ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, судова колегія вважає, що даний спір не підвідомчий і не підлягає вирішенню у господарських судах України, а тому провадження у справі слід припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 01.07.2009 року по справі № 17/321-06-11334 -скасуванню, а провадження у справі -припиненню.
Керуючись статтями 99, 101-105, та пунктом 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від „01” липня 2009 року по справі № 17/321-06-11334 скасувати.
3. Провадження у справі припинити.
4. Стягнути з Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Одеського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ „Прикарпаттрансгаз” (65085, м. Одеса, Тираспольське шосе,1, р/р 26004000004980 в філії КБ „Фінанси та кредити” м. Одеси, МФО 328823, код ЄДРПОУ 20961472) на користь ОСОБА_3 (67000, Одеська область, Овідіопольський район, АДРЕСА_1) 42,50 грн. -державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров