79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
14.10.09 Справа № 17/42-928
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Дубник О.П.
суддів Процика Т.С.
Скрипчук О.С.
При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.
розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства (далі ПП) «ТДТ-Автопром»від 18.07.09р.
на рішення господарського суду Тернопільської області від 25.06.09р.
у справі №17/42-928
за позовом ПП «ТДТ-Автопром», м.Тернопіль
до відповідача Відкритого акціонерного товариства комерційного банку (далі ВАТ КБ) «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Тернопільське регіональне управління, м.Тернопіль
про розірвання договору кредитної лінії №793/2006-МК від 08.12.06р.
за участю представників
від позивача -не з'явився (належно повідомлений);
від відповідача -Братівник І.В. -представник (дов. у справі).
Сторони належним чином повідомленні про час та місце засідання суду, докази чого знаходяться в матеріалах справи.
Права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.06.09р. у справі №17/42-928 (суддя Н.О.Андрусик) в задоволенні позовних вимог ПП «ТДТ-Автопром»до ВАТ КБ «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Тернопільське регіональне управління про розірвання договору кредитної лінії №793/2006-МК від 08.12.06р. відмовлено.
Рішення суду мотивоване ст.ст.188, 345 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 530, 629, 652, 1054 Цивільного кодексу України, на підставі яких судом першої інстанції зроблено висновок про безпідставність вимог позивача, оскільки у останнього відсутні правові підстави для розірвання договору кредитної лінії №793/2006-МК від 08.12.06р., передбачені статтею 652 ЦК України.
З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ПП «ТДТ-Автопром»оскаржило рішення суду, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, стверджуючи, що істотною обставиною для розірвання спірного договору є рішення суду про стягнення з нього заборгованості від 11.12.08р. у справі №18/23-31668, де сума тільки штрафних санкцій становить 28676 грн., а в момент укладення договору сторони, на думку апелянта, виходили з того, що така зміна обставин не настане.
Зокрема, апелянт вважає, що при дослідженні матеріалів справи судом першої інстанції проігноровано лист-звернення позивача від 16.03.09р. до відповідача з пропозицією розірвати кредитний договір.
Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів апелянта та наполягає на тому, що вищенаведене рішення суду про стягнення заборгованості за договором, прийняте з метою захисту прав ВАТ КБ «Надра»та направлене на усунення тих обставин, які слугували порушенню прав, не може бути істотною обставиною в розумінні ст.652 ЦК України; крім того, сторони у договорі передбачили можливість звернення до суду про дострокове витребування кредиту.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:
ПП «ТДТ-Автопром»подало позов до ВАТ КБ «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Тернопільське регіональне управління про розірвання договору кредитної лінії №793/2006-МК від 08.12.06р.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Такою істотною обставиною позивач вважає рішення господарського суду Тернопільської області №18/23-3168 про стягнення боргу за договором кредитної лінії.
Як вбачається зі справи, 08.12.2006р. між ВАТ КБ “Надра” в особі Тернопільського регіонального управління та ПП “ТДТ-Автопром” укладено договір кредитної лінії №793/2006-МК, згідно умов якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію у сумі 300000 грн. терміном на 24 місяці з 08.12.2006р. по 08.12.2008р., із сплатою 18,9 % річних, котрі можуть бути змінені додатковими угодами до даного договору.
Додатковою угодою №1 від 08.12.2006р., що є невід'ємною частиною договору, сторони погодили видачу траншу відповідачу в сумі 300000 грн., відсоткову ставку за користування кредитними коштами на рівні 18,9 % річних по терміновому кредиту та 37,8 % по простроченому, порядок повернення траншу відповідно до графіку погашення кредиту та сплати відсотків, що являється додатком 1 даної угоди.
Сторонами також підписано 08.12.2006р. з метою забезпечення зобов'язань по договору кредитної лінії договір застави обладнання.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Однак, в результаті неналежного виконання позивачем зобов'язань за договором по поверненню банку боргу по кредиту, останнім подано позов до господарського суду Тернопільської області, який прийняв рішення від 11.12.08р. №18/23-3168 про стягнення з ПП “ТДТ-Автопром” на користь ВАТ КБ «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Тернопільське регіональне управління 227247,47 грн. основної суми кредиту, 9078,82 грн. відсотків, 16116,62 грн. пені за несвоєчасно погашену основну суму кредиту, 21,51 грн. пені за порушення строків погашення відсотків за користування коштами.
Докази набрання законної сили вказаним судовим рішенням у справі відсутні.
Ці обставини справи підтверджуються документально і не заперечуються сторонами.
Водночас, судом першої інстанції встановлено, що дострокове повернення кредитних коштів, нарахування штрафних санкцій за порушення зобов'язань по поверненню отриманого кредиту, та можливість їх стягнення за рішенням господарського суду №18/23-3168 від 11.12.2008р., були узгоджені сторонами на момент укладення договору кредитної лінії, зокрема у п.п.3.1.2., 3.1.4, відтак, не можуть вважатися істотними обставинами в розумінні ст.652 ЦК України.
Також, умовами договору передбачено право право позивача достроково виконати зобов'язання за цим дговором, в тому числі і право повністю повернути кредит та сплатити відсотки, письмово попередивши про це банк за 5 банківських днів. Проте позивач таким правом не скористався - кредит не повернув, проценти за його користування - не сплатив.
Отже, з аналізу умов договору вбачається, що сторони передбачили можливість звернення банку до суду з позовом про дострокове витребування кредиту у разі неналежного виконання позичальником його зобов'язань в частині повернення кредиту чи сплати відсотків за його користування; також передбачили сторони і можливість усунення цих обставин з боку позивача.
Відповідно до п.11.2 договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.
У справі відсутні докази того, що позивачем виконано умови договору в повному обсязі, а тому і відсутні підстави для розірвання цього договору в судовому порядку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає оскаржуване рішення суду законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 25.06.2009р. у цій справі -без змін.
2. Судові витрати покласти на ПП «ТДТ-Автопром».
3. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуюча-суддя О.П. Дубник
суддя Т.С.Процик
суддя О.С.Скрипчук
Постанова підписана 19.10.2009р.