79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
07.10.09 Справа № 12/278-19/65-6/1
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Мельник Г.І.
суддів: Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Івано-Франківської торгово-промислової палати, м. Івано-Франківськ за вих. № 183-05/09 від 14.05.2009 року
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.05.2009 року
у справі № 12/278-19/65-6/1
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ
до відповідача-1: Центру професійно-технічної освіти № 1 Управління освіти і науки Івано-Франківської облдержадміністрації, м. Івано-Франківськ
до відповідача-2: Івано-Франківської торгово-промислової палати, м. Івано-Франківськ
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Міністерства освіти і науки України, м. Івано-Франківськ
за участю: першого заступника прокурора Івано-Франківської області, м. Івано-Франківськ
про визнання недійсним договору оренди та звільнення приміщення,
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: Косар М.Є. -адвокат (довіреність № 29 від 13.02.2009 року);
від відповідача-2: Гуменюк В.В. -президент,
Нізола Л.І. -віце-президент (довіреність № 282-08/09 від 11.08.2009 року),
Самулевич С.Л. -юрисконсульт (довіреність № 283-08/09 від 11.08.2009 року);
від третьої особи: Косар М.Є. -адвокат (довіреність № 05/01/65-66 від 20.03.2009 року);
від прокуратури: Рогожнікова Н.Б. -прокурор відділу (посвідчення № 148 від 30.11.2007 року);
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.12.2007 року у справі № 12/278-19/65, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2008 року, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області задоволено частково: зобов'язано Івано-Франківську торгово-промислову палату звільнити приміщення колишнього гуртожитку загальною площею 606 кв. м., що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Розумовського, 9; в решті позову відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2008 року зазначені вище рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Івано-Франківську торгово-промислову палату звільнити вищезазначене спірне приміщення скасовано і прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено; в іншій частині рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін. Однак, постановою Верховного Суду України від 28.10.2008 року рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.12.2007 року, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2008 року та постанову Вищого господарського суду України від 05.08.2008 року у справі № 12/278-19/65 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В результаті нового розгляду справи № 12/278-19/65-6/1 рішенням господарського суду Івано-Франківської області (колегія у складі: головуючого судді -Грици Ю.І., суддів: Кобецької С.М. та Малєєвої О.В.) від 07.05.2009 року позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано Івано-Франківську торгово-промислову палату звільнити приміщення колишнього гуртожитку загальною площею 606 кв. м., що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Розумовського, 9; в решті позову провадження у справі припинено.
Відповідач-2 -Івано-Франківська торгово-промислова палата з постановленим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати повністю та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають суттєве значення для справи, і з неправильним застосуванням норм матеріального права. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст. 764 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та опосередковано нормою ч. 4 ст. 291 ГК України. При цьому, покликається на те, що протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди приміщення по вул. Розумовського, 9, укладеного 01.07.2000 року на строк до 5 років, тобто до 01.07.2005 року, ніяких заперечень щодо продовження дії цього договору на адресу Івано-Франківської торгово-промислової палати не надходило і позивачем даного факту не спростовано. Посилається також на те, що спірні правовідносини виникли ще до набрання чинності ЦК України, однак ні ЦК України, ні ГК України, ні Закон України «Про оренду державного та комунального майна»не містять вказівки щодо надання їм або окремим їх положенням зворотної дії в часі. Доказом перебування в орендних стосунках з орендодавцем скаржник вважає спрямування ним щомісячних орендних платежів на розрахунковий рахунок Фонду державного майна, які останнім визнані, прийняті та зараховані в порядку розрахунку за оренду. Зазначає, що місцевим господарським судом не надано належної оцінки тому факту, що до закінчення строку оренди орендодавець не вимагав повернення орендованого майна. Окрім того, вважає незаконним наказ Міністерства освіти і науки України про передачу майна (орендованого приміщення) з балансу Центру професійно-технічної освіти № 1 на баланс Івано-Франківському регіональному центру оцінювання якості освіти.
Позивач -Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області у відзиві на апеляційну скаргу (вих. № 10-09-01775 від 22.07.2009 року) зазначає, що підстави, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу, неодноразово досліджувались господарськими судами усіх інстанцій, які дійшли висновку, що станом на липень 2005 року оспорюваний договір оренди припинив свою дію, а Верховним Судом України встановлено, що оскільки питання звернення з ініціативою щодо укладення нового договору оренди майна орендодавцем чи орендарем господарськими судами не з'ясовувалось, висновок судів щодо звільнення орендованого приміщення чи його користування був передчасним, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу Івано-Франківської торгово-промислової палати залишити без задоволення.
Третя особа -Івано-Франківський регіональний центр оцінювання якості освіти у відзиві на апеляційну скаргу (вих. № 05/01/65-290 від 04.08.2009 року) зазначає, що доводи апелянта про пролонгованість оспорюваного договору оренди не можуть бути взяті до уваги, оскільки Центр професійно-технічної освіти № 1 з 01.01.2004 року не міг бути орендодавцем цього об'єкта державного майна, а до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області повноваження орендодавця по цьому договору автоматично не перейшли. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що листом № 1/11-8638 від 30.11.2007 року Міністерство освіти і науки України повідомило, що будівля по вул. Розумовського, 9 у м. Івано-Франківську як об'єкт освіти загальнодержавного значення не підлягає ні передачі в оренду, ні приватизації відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна». На підставі наведеного просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.05.2009 року у справі № 12/278-19/65-6/1 залишити без змін.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2009 року, 12.08.2009 року та 19.08.2009 року. Ухвалою голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2009 року строк вирішення спору було продовжено.
06.10.2009 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від відповідача-2 про відкладення розгляду справи терміном на два-три місяці для надання можливості вирішити питання щодо продовження договору оренди і приватизації спірного приміщення. Однак, колегія, заслухавши думки інших учасників судового процесу з приводу заявленого клопотання, беручи до уваги неодноразове відкладення слухання справи, прийшла до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання як необґрунтованого і такого, що не підтверджене належними доказами.
Позивач явку уповноваженого представника в дане судове засідання не забезпечив, однак у заяві (за вих. № 10-09-02298 від 30.09.2009 року) просив розглянути справу без участі його представника.
Прокурор, представники відповідача-1 та третьої особи в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзиви на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідачів-1,2 та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.05.2009 року у справі № 12/278-19/65-6/1 -залишити без змін, виходячи з наступного.
Аналізом матеріалів справи колегією встановлено, що 01.07.2000 року між Професійно-технічним училищем № 16, правонаступником якого є Центр професійно-технічної освіти № 1 (орендодавець), та Івано-Франківською торгово-промисловою палатою (орендар) було укладено договір оренди державного майна № 1, згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння та користування колишній гуртожиток загальною площею 606 кв. м. за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Розумовського, 9 (а. с. 4-6, Т. І). Строк дії даного договору згідно п. 10.1 було встановлено сторонами з 01.07.2000 року до 01.07.2005 року.
01.01.2004 року набрав чинності Господарський кодекс України, ч. 1 ст. 287 якого встановлювала, що орендодавцем нерухомого майна, яке є державною власністю, є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.
Аналогічна норма містилася і у ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). За приписами цієї ж статті державні підприємства можуть бути орендодавцями лише щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м. на одне підприємство, а з дозволу регіональних відділень Фонду державного майна України, - також щодо нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.
Згідно ч. 2 п. 4 Розділу ІХ «Прикінцеві положення»Господарського кодексу України до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Враховуючи вищезазначені положення законодавства, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області листом № 08/311 від 24.02.2004 року (а. с. 156, Т. ІІ) повідомило Центр професійно-технічної освіти № 1 про те, що з 01 січня 2004 року державні підприємства (установи, організації) втратили право бути орендодавцями державного майна та, відповідно, пролонговувати договори оренди, термін дії яких закінчується після 01.01.2004 року.
Листами № 77 від 11.05.2005 року та № 105 від 13.06.2005 року (а. с. 149-150, Т. ІІ) Центр професійно-технічної освіти № 1 повідомив Івано-Франківську торгово-промислову палату про припинення з 01.07.2005 року договору оренди державного майна № 1 від 01.07.2000 року у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, та відсутністю права Центру через зміни у законодавстві на переукладення даного договору на новий строк.
Як вбачається з матеріалів справи, вже після закінчення строку дії договору оренди державного майна № 1 від 01.07.2000 року відповідач-1 неодноразово повідомляв відповідача-2 про припинення договору у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, та необхідність переукладення даного договору з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області.
В подальшому, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 68 від 31.01.2007 року «Про розміщення Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти»та акта приймання передачі від 20.02.2007 року будівля по вул. Розумовського, 9 у м. Івано-Франківську була передана як об'єкт освіти загальнодержавного значення з балансу Центру професійно-технічної освіти № 1 на баланс Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти.
Таким чином, з 01.01.2004 року Центр професійно-технічної освіти № 1 втратив право виступати орендодавцем нерухомого майна, що було предметом договору оренди державного майна № 1 від 01.07.2000 року та, відповідно, пролонговувати цей договір відповідно до ст. 764 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки повноваження орендодавця в спірних правовідносинах перейшли до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області. Однак, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області також не могло продовжити вищезазначений договір на той самий строк, оскільки воно не було стороною (орендодавцем) по спірному договору.
Місцевим господарським судом обґрунтовано не взято до уваги доводи відповідача-2 про те, що ним згідно виставлених Центром професійно-технічної освіти № 1 рахунків за серпень-грудень 2005 року проведено оплату за оренду спірного приміщення, оскільки сплачені у цей період кошти є платою за фактичне користування майном і не можуть підтверджувати факту пролонгації договору оренди.
З наведеного вбачається, що договір оренди державного майна № 1 від 01.07.2000 року згідно вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»припинив свою дію в липні 2005 року у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Водночас, за приписами ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві.
З'ясуванням доказів у справі колегією встановлено, що Івано-Франківська торгово-промислова палата вживала заходів до укладення нового договору оренди приміщення по вул. Розумовського, 9 у м. Івано-Франківську з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області (листи № 08/2414 від 07.11.2005 року, № 08/2420 від 07.11.2005 року (а. с. 121-122, Т. ІІІ), № 08/569 від 10.03.2006 року (а. с. 117, Т. ІІІ). Однак, сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору оренди, зокрема щодо визначення розміру орендної плати та рецензування звіту про оцінку майна (лист Регіонального відділення ФДМ України по Івано-Франківській області № 07/2632 від 05.12.2005 року -а. с. 116, Т. ІІІ). Дані дії свідчать про визнання відповідачем-2 факту припинення дії договору оренди державного майна № 1 від 01.07.2000 року.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Враховуючи викладені обставини справи, беручи до уваги те, що договір оренди державного майна № 1 від 01.07.2000 року припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, та відсутністю нового договору оренди спірного приміщення, укладеного у відповідності з вимогами чинного законодавства, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про зобов'язання Івано-Франківську торгово-промислову палату звільнити приміщення колишнього гуртожитку загальною площею 606 кв. м., що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Розумовського, 9 та вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволено підставно.
Зважаючи на те, що договір оренди державного майна № 1 від 01.07.2000 року припинив свою дію 01.07.2005 року, правових підстав для визнання його недійсним немає, а тому і предмет позову в цій частині відсутній, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано та підставно припинив провадження у справі в частині визнання договору оренди державного майна № 1 від 01.07.2000 року недійсним на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.05.2009 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. У задоволенні апеляційної скарги Івано-Франківської торгово-промислової палати, м. Івано-Франківськ за вих. № 183-05/09 від 14.05.2009 року відмовити.
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.05.2009 року у справі № 12/278-19/65-6/1 залишити без змін.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий-суддя Мельник Г.І.
Суддя Новосад Д.Ф.
Суддя Михалюк О.В.