79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
01.07.09 Справа № 10/63
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процика Т.С.
суддів Дубник О.П.
Скрипчук О.С.
при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) „Миколаївцемент” від 08.05.2009 р. за вих. № 01651
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.04.2009 р.
у справі № 10/63
за позовом ВАТ „Миколаївцемент”, м. Миколаїв Львівської області
до відповідача Дочірнього підприємства (далі ДП) „Цемекс-Бетон”, м. Львів
про стягнення 97 187 грн. 42 коп.
за участю представників:
від позивача -Галан М.В. -представник;
від відповідача -Гривняк В.М. -представник.
Права та обов'язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.04.2009 р. у справі № 10/63, суддя Довга О.І., провадження у справі за позовом ВАТ „Миколаївцемент” до ДП „Цемекс-Бетон” про стягнення 97 187 грн. 42 коп. припинено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що, як вбачається з Довідки № 61 від 21.04.2009 р., підписаної директором ДП „Цемекс-Бетон” та головним бухгалтером, і Акту звірки розрахунків між сторонами станом на 21.04.2009 р., сума боргу погашена. У зв'язку з погашенням відповідачем суми боргу в розмірі 97 187,42 грн., суд першої інстанції на підставі п. 1-1. ч. 1 ст. 80 ГПК України припинив провадження у справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач - ВАТ „Миколаївцемент” подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.04.2009 р. у справі № 10/63 скасувати.
В апеляційній скарзі позивач та представник позивача у судовому засіданні зазначає, що суму боргу в розмірі 92 331,58 грн. погашено, проте не сплачено на користь ВАТ „Миколаївцемент” штрафні санкції, про стягнення яких позивач заявляв у позовній заяві в розмірі 4 855,84 грн.
Представник відповідача просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.04.2009 р. у справі № 10/63 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники сторін у судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, а також у поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд встановив наступне.
ВАТ „Миколаївцемент” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ДП „Цемекс-Бетон” про стягнення суми основного боргу в розмірі 92 331,58 грн., три проценти річних у розмірі 276,50 грн., 2677,61 грн. збитків, завданих інфляцією, 1901,73 грн. пені та судових витрат, понесених при розгляді справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2008 р. між ВАТ „Миколаївцемент” (Постачальник) та ДП „Цемекс-Бетон” (Покупець) був укладений договір на поставку цементу № 308-241 (далі Договір) (а.с.10-11).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити цемент та послуги у кількості, асортименті, терміни і за ціною відповідно до дійсного договору та додатково погоджених Специфікацій, що є невід'ємною частиною даного Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем було поставлено за період з лютого 2009 року по квітень 2009 року цемент на загальну суму 99 630,85 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними (а.с. 13-28).
Станом на березень 2009 р. відповідач частково погасив заборгованість в сумі 7 299,27 грн., а відтак, на час розгляду справи в суді першої інстанції позовні вимоги заявлено на суму 92 331,58 грн.
Крім того, як вбачається з позовної заяви, ВАТ „Миколаївцемент” були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 2 677,61 грн., 276,50 грн. - 3 % річних та 1901,73 грн. пені, нарахованих на підставі п. 6.2 Договору та ст. 625 ЦК України за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2009 р. відповідачем було подано клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з повним погашення суми боргу в сумі 95 577,07 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями на цю суму (а.с. 39-54).
Суд першої інстанції, з урахуванням факту здійснення відповідачем повного розрахунку за отриманий товар (на підставі вище зазначених платіжних доручень) та на підставі акту звірки розрахунків від 21.04.2009 р., підписаного між сторонами (а.с. 38), дійшов висновку про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що оскаржувану ухвалу у цій справі слід скасувати з огляду на наступне.
Як зазначалося вище, ВАТ „Миколаївцемент” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ДП „Цемекс-Бетон” про стягнення суми основного боргу в розмірі 92 331,58 грн., три проценти річних у розмірі 276,50 грн., 2 677,61 грн. збитків, завданих інфляцією, 1 901,73 грн. пені та судових витрат, понесених при розгляді справи.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржену ухвалу, дійшов висновку про припинення провадження у справі у зв'язку із сплатою основної суми боргу, що підтверджується Довідкою № 61 від 21.04.2009 р. та актом звірки розрахунків від 21.04.2009 р., проте не дослідив питання стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені, про які заявляв ВАТ „Микоївцемент” у своїй позовній заяві.
Як вбачається з акту звірки розрахунків станом на 21.04.2009 р. (а.с. 38), відповідачем погашено суму заборгованості за поставлену продукцію згідно Договору № 308-241 від 27.08.2008 р. в розмірі 92 331,58 грн., проте докази оплати 4 855,84 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції, приймаючи оскаржену ухвалу, не повно розглянув всі обставини справи.
Відтак, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про невідповідність ухвали місцевого господарського суду нормам процесуального права.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В :
1. Скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.04.2009 р. у справі № 10/63.
2. Справу № 10/63 передати на розгляд місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Процик Т.С.
Суддя Дубник О.П.
Суддя Скрипчук О.С.