79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
07.10.09 Справа № 20/63
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Дубник О.П.
суддів Процика Т.С.
Скрипчук О.С.
При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.
розглянув апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) «Галичина»від 01.06.09р.
на рішення господарського суду Львівської області від 12.05.09р.
у справі №20/63
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) сільськогосподарського підприємства «Імені Воловікова», с.Горбаків
до відповідача ЗАТ «Галичина», м.Радехів
про стягнення 103006,49 грн.
за участю представників
від позивача -Тимчук В.О. - представник (дов. у справі);
від відповідача -не з'явився (належно повідомлений).
Розпорядженнями голови суду, які знаходяться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суддів.
Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суд від 29.07.09р.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце засідання суду, докази чого знаходяться у справі.
Права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало.
Рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.09р. у справі №20/63 (суддя П.Т.Манюк) частково задоволено позов ТзОВ сільськогосподарського підприємства «Імені Воловікова»до ЗАТ «Галичина»та стягнено з відповідача на користь позивача суму в розмірі 102278,54 грн., з них: 96978,39 грн. основного боргу, 463,77 грн. три відсотки річних, 3709,26 грн. пеня, 1011,51 грн. державне мито, 115,64 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Рішення судом в частині задоволенних позовних вимог мотивовано ст.ст.526, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про підставність вимог позивача, враховуючи зменшення позовних вимог, оскільки відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання за договором поставки молока №01/08 від 03.01.08р. щодо оплати вартості повставленого йому молока на суму 1049606,40 грн., в результаті чого його заборгованість становить 96978,36 грн., яку позивачем правомірно нараховано 463,77 грн. три відсотка річних, 3709,26 грн. пені.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими коштами в розмірі 1855,10 грн. суд виходив з того, що позивачем не представлено доказів узгодження розміру процентів за користування чужими грошовими коштами у договорі з відповідачем, а розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання встановлено ст. 625 ЦК України.
З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ЗАТ «Галичина»оскаржило рішення суду, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, стверджуючи, що висновки суду про задоволення позову зроблені на підставі неналежних і недопустимих доказів, зокрема, одностороннього акту звірки розрахунків, поданого позивачем за весь період поставки молока, а не за період грудень 2008р. щодо якого заявлено позов.
Крім того, апелянт, визнаючи факт поставки позивачем молока за договором №01/08 від 03.01.08р. на суму 739097,84 грн., зазначає про сплату усієї суми боргу на час розгляду справи; на його думку судом неправомірно не зараховано в погашення заборгованості суму 170000 грн. згідно платіжного доручення №31 від 23.12.08р. і різницю в сумі 17880,52 грн. згідно платіжного доручення №903 від 22.12.08р.
На підставі вищевикладеного, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволення позовних вимог в сумі 96978,36 грн. і в цій частині в позові відмовити.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач не погоджується з такими доводами апелянта, вказуючи, що відповідачем не доведено належними доказами погашення заборгованості за спірним договором на суму 96978,36 грн., адже в платіжних дорученнях, якими останній мотивував сплату боргу, не було зазначено, що ці платежі здійснені за молоко, поставлене позивачем у грудні 2008р.; кошти в сумі 170000 грн. та 142119,48 грн. зараховані позивачем в рахунок заборгованості відповідача за листопад 2008р.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:
03.01.2008р. між ТзОВ сільськогосподарського підприємства «Імені Воловікова»(постачальник) та ЗАТ «Галичина»(покупець) було укладено договір поставки молока №01/08, яким сторони передбачили зобов'язання постачальника передати у власність покупцю власного виробництва молоко коров'яче та зобов'язання покупця на умовах та в порядку визначених цим договором сплатити вартість товару за ціною, що обумовлена відповідними протоколами погодження цін, які є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов договору постачальник в грудні 2008 року здійснив поставку молока для відповідача на загальну суму 1049606,40 грн., що підтверджується приймальною квитанцією №0000000032 на закупівлю молочної продукції (наявна у справі).
Відповідно до п.3.2. даного договору відповідач зобов'язувався здійснювати розрахунки за замовлену партію згідно п.2.2 договору протягом трьох банківських днів.
Однак, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті вартості поставленого йому позивачем у грудні 2008р. молока не виконав, у зв'язку із чим 11.03.09р. позивач направив боржнику претензію №300 з вимогою погасити заборгованість у сумі 296 978,36 грн.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 цього ж Кодексу).
Судом першої інстанції з'ясовано, що після подання даного позову до суду відповідач 31.03.2009р. та 06.04.2009р. сплатив позивачу частину заборгованості в сумі 200000,00 грн., а позивач, відповідно, зменшив свої позовні вимоги на цю суму та перерахував нараховану ним до стягнення з відповідача за неналежне виконання грошових зобов'язань пеню (п.6.2 договору) до 3709,26 грн., відповідно до ст.625 ЦК України три відсотки річних до 463,77 грн., а також 1855,10 грн. процентів за користування грошовими коштами.
Сторона, що порушила грошове зобов'язання згідно чинного договору, зобов'язана сплатити на користь іншої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ/365 від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (п.6.2 договору).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Докази погашення відповідачем основної суми заборгованості в розмірі 96978,36 грн. у справі відсутні.
В апеляційній скарзі апелянт визнає факт поставки позивачем йому молока за договором №01/08 за спірний період, проте вважає, що наданими ним платіжними дорученнями повністю погашено його заборгованість перед позивачем, чого місцевим господарським судом не враховано і в цій частині оскаржуване рішення суду слід скасувати.
Як вбачається зі справи і з'ясовано судом першої інстанції, платіжне доручення від 23.12.2008п. №31 на суму 170000 грн. не є належним доказом погашення відповідачем заборгованості саме за поставлене позивачем молоко у грудні 2008р., оскільки як призначення платежу в цьому дорученні зазначено “оплата за молоко згідно договору 01/08 від 03.01.2008р. без ПДВ” без вказівки за який конкретно період здійснюється проплата.
Аналогічний висновок зроблено судом і щодо іншого, наданого відповідачем, платіжного доручення №903 від 22.12.08р. на суму 142119,48 грн.
Вимоги ухвал суду про проведення сторонами взаємозвірки розрахунків за спірний період не виконані ними. Позивачем надано суду акт звірки розрахунків сторін за договором №01/08 підписаний в односторонньому порядку.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції підставно стягнено з відповідача на користь позивача 96978,36 основної заборгованості, 3709,26 грн. пені та 463,77 грн. три відсотки річних, і відмовлено в частині стягнення 1855,10 грн. процентів за користування грошовими коштами, як безпідставно заявлених.
Таким чином, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 12.05.09р. у цій - без змін.
2. Судові витрати покласти на ЗАТ «Галичина».
3. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуюча-суддя О.П. Дубник
суддя Т.С.Процик
суддя О.С.Скрипчук
Постанова підписана 12.10.2009р.