79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
30.09.09 Справа № 33/49
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Дубник О.П.
суддів Скрипчук О.С.
Мирутенка О.Л.
При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Агро-Лан»від 26.06.09р. №96
на рішення господарського суду Львівської області від 04.06.09р.
у справі №33/49
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Тридента Агро», м.Київ
до відповідача ТзОВ «Агро-Лан», смт.Куликів
про стягнення 265150,05 грн. (з яких 204088,73 грн. - основний борг, 15029,28 грн. -пеня, 1873,76 грн. -три відсотки річних, 13544,98 грн. -інфляційні, 30613,30 грн. -штраф)
за участю представників
від позивача -не з'явився належно повідомлений);
від відповідача -Панюра Н.Ф. -представник (дов. у справі).
Розпорядженням голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суддів.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце засідання суду, докази чого наявні у справі.
Права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало.
Рішенням господарського суду Львівської області від 04.06.09р. у справі №33/49 (суддя Цікало А.І.) частково задоволено позов ТзОВ «Тридента Агро»до ТзОВ «Агро-Лан»та стягнено з відповідача на користь позивача 234536,75 грн., з яких 204088,73 грн. -основний борг, 15029,28 грн. -пеня, 1873,76 грн. -три відсотки річних, 13544,98 грн. -інфляційні, а також 11726,84 грн. -оплати послуг адвоката. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 30613,30 грн. штрафу відмовлено.
Рішення судом в частині задоволення позову мотивовано ст.ст.8, 13, 42, 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст.1, 3, 11, 202, 204-206, 509, 510, 526, 530, 549-551, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 179, 193, 216-218, 223, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22.11.96р., із змінами та доповненнями, ст.12 Закону України «Про адвокатуру», на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про підставність вимог позивача в задоволеній частині, оскільки відповідачем не виконано зобов'язань за договором купівлі-продажу від 25.03.08р. №ЗУФ-41/03/08 щодо оплати поставлених йому позивачем засобів захисту рослин на загальну суму 191011,14 грн., в результаті чого у відповідача наявна заборгованість з врахуванням індексації за рахунок зростання курсу долара США в сумі 204088,73 грн.
В задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 30613,30 грн. судом відмовлено з тих підстав, що така вимога суперечить чинному законодавству, яким не передбачено права стягувати за одне і теж правопорушення, в даному випадку -невиконання умов договору щодо оплати вартості товару, і пені, і штрафу.
З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ТзОВ «Агро-Лан»оскаржує рішення суду, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, стверджуючи, що відповідно до п.5.1 договору купівлі-продажу відповідач має альтернативу по оплаті за отриманий товар і погоджується оплатити вартість товару згідно видаткових накладних на суму 149904,57 грн., тобто без перерахування вартості товару відповідно до курсу долара США, та 30447,32 грн. нарахованих позивачем збитків за прострочення виконання зобов'язання.
Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи і винесено оскаржуване рішення без участі представника останнього, чим порушено його права, передбачені ст.22 ГПК України; також, на думку апелянта, неспіврозмірними та значно завищеними є стягненні з нього витрати на послуги адвоката.
Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог про перерахунок вартості товару відповідно до курсу долара США та стягнення з відповідача адвокатських витрат в сумі 11726,36 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Тридента Агро»не погоджується з твердженнями апелянта вважаючи, що перерахунок вартості товару не є штрафною санкцією за прострочення виконання грошового зобов'язання, а передбаченою сторонами у додатку №1 до договору купівлі-продажу від 25.03.08р. №ЗУФ-41/03/08, який є невід'ємною частиною цього договору, умовою належною до виконання, тому, оскільки, на момент остаточного розрахунку (01.12.08р.) за товар курс долара США становив 6,87 грн., сума заборгованості відповідача склала 204088,73 грн.; підтвердженням розумності заявлених адвокатських витрат є акти наданих послуг, в яких зазначено перелік наданих адвокатських послуг, сам же розмір таких послуг є сумою договірною і на неї не існує законодавчих обмежень, не вимагається розшифровки собівартості, і взагалі, зазначає позивач, ця сума становить лише 4,5 відсотка від суми задоволених позовних вимог, що є цілком середнім показником тарифів адвокатських послуг, які склалися для такої категорії справ за місцезнаходженням позивача.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:
Ухвалою суду від 07.04.09р. порушено провадження у справі №33/49 за позовом ТзОВ «Тридента Агро»до ТзОВ «Агро-Лан»про стягнення 265150,05 грн., з яких 204088,73 грн. - основний борг за договором купівлі-продажу від 25.03.08р. №ЗУФ-41/03/08, 15029,28 грн. - пеня, 1873,76 грн. - три відсотки річних, 13544,98 грн. - інфляційні, 30613,30 грн. - штраф, та призначено її розгляд на 23.04.09р.
23.04.09р. розгляд справи було відкладено, про що винесено відповідну ухвалу суду, а в судовому засіданні 19.05.09р. в порядку ст.77 ГПК України оголошено перерву до 04.06.09р. З оголошенням перерви представники сторін ознайомлені, про що свідчать їх підписи.
04.06.09р. місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія не погоджується з твердженнями апелянта про порушення судом, при прийняті спірного рішення, вимог процесуального права (ст.77 ГПК України), так як нез'явлення повноважних представників сторін у судове засідання не тягне перенесення справи на інші строки, не перешкоджає розгляду справи без їх участі; явка представників обов'язковою не визначалась, жодних нових доказів чи клопотань про їх надання суд не отримував.
В цій частині вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Зі справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу від 25.03.08р. №ЗУФ-41/03/08 та додаткових угод до нього, укладених між сторонами, поставлено відповідачу товар (засоби захисту рослин) на загальну суму 191011,14 грн., що підтверджується видатковими накладними: РН-ЛВ00076 від 12.04.2008 року; РН-ЛВ00100 від 17.04.2008 року; РН-ЛВ00057 від 22.04.2008 року; РН-ЛВ00124 від 25.04.2008 року; РН-ЛВ00123 від 25.04.2008 року; РН-ЛВ00218 від 16.05.2008 року; РН-ЛВ00223 від 21.05.2008 року; РН-ЛВ00251 від 23.05.2008 року; РН-ЛВ00278 від 30.05.2008 року; РН-ЛВ00284 від 02.06.2008 року; РН-ЛВ00303 від 06.06.2008 року; РН-ЛВ00309 від 09.06.2008 року; РН-ЛВ00331 від 20.06.2008 року; довіреністю суворої звітності на отримання матеріальних цінностей серії ЯПВ №944918 від 16.05.2008 року, копії яких долучені до справи.
Оплата товару проводиться наступним чином: 20 відсотків від вартості товару оплачується покупцем в строк до 04 квітня 2008 року, 80 відсотків від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01 грудня 2008 року (п.5.3 договору).
Відповідач же оплатив 15.04.08р. лише частину вартості поставленого йому товару на суму 40989 грн.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ці обставини справи підтверджуються наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, зокрема і апелянтом в його апеляційній скарзі.
Водночас, апелянт не визнає стягнену з нього на користь позивача заборгованість в сумі 204088,73 грн., яку останній розрахував на день остаточного розрахунку за договором (01.12.08р.) з врахуванням індексації за рахунок зростання курсу долара США (6,87 грн./дол.: 5,05 грн./дол.) х 150021,56 грн. = 204088,73 грн.), вважаючи такий перерахунок надмірно великими штрафними санкціями.
Згідно п.2.1 зазначеного договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються в одатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна.
Судом першої інстанції з'ясовано, що 25.03.08р. між сторонами було укладено додаток №1 до договору купівлі-продажу №ЗУФ-41/03/08 від 25.03.2008р., який є його невід'ємною частиною, в якому сторони передбачили право позивача переглядати ціни на товар.
Зокрема, сторони у примітці додатку №1 до договору вказали, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, покупець зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару з врахуванням індексації.
За прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'я заний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки від ва ртості неоплаченого товару за кожен день прострочення (п.8.2 договору).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Отже, позивачем підставно заявлено до стягнення з відповідача 204088,73 грн. основної заборгованості за договором, а також нараховано йому за прострочення виконання грошового зобов'язання 15029,28 грн. пені та 1873,76 грн. три відсотки річних.
Між тим, судова колегія встановила, що позивачем невірно розраховано відповідачу інфляційні втрати, які він просить стягнути в розмірі13544,98 грн., в даному випадку до задоволення підлягають лише 13265,76 грн. інфляційних, у зв'язку із чим оскаржуване рішення суду в цій частині слід змінити.
Оскаржуване рішення належить змінити і в частині стягнення судових витрат, зокрема, позивачу належить відмовити в задоволені вимоги про відшкодування йому за рахунок відповідача вартості послуг адвоката, оскільки такі судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату, а не будь-якому представнику, стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач уклав договір №67/03/09 від 11.03.09р. про надання юридичної допомоги з ТзОВ «Незалежна юридична компанія», тобто не з адвокатом безпосередньо, а з юридичною особою, на рахунок якої і було перераховано вартість передбачених цим договором послуг в сумі 13000 грн.
Щодо решти судових витрат, які підлягають стягненню, то такі відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, апеляційна скарга задовольняється частково.
Керуючись ст.ст.103, 104, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 04.06.09р. у цій справі в частині стягнення інфляційних та судових витрат змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: «Позов задоволити частково.
Стягнути з ТзОВ «Агро-Лан»на користь ТзОВ «Триденна-Агро»204088,73 грн. основного боргу, 15029,28 грн. пені, 1873,76 грн. трьох відсотків річних, 13265,76 грн. інфляційних, 2345,37 грн. державного мита, 104,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти вимог відмовити.»
Місцевому господарському суду видати накази.
3. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуюча-суддя О.П. Дубник
суддя О.С.Скрипчук
суддя О.Л.Мирутенко
Постанова підписана 15.10.2009р.