79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
22.09.09 Справа № 6/131
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Краєвської М.В.
суддів: Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Трускавецьінвест” від 30.07.2009 р. без номера
на рішення Господарського суду Львівської області від 23.07.2009 р.
у справі № 6/131
за позовом суб”єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м.Трускавець Львівської обл.
до ТзОВ “Трускавецьінвест”, м.Трускавець Львівської обл.
про стягнення 13 483, 28 грн. основного боргу за договором поставки (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, а.с.65-67 )
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_3 (представник, довіреність за № 2558 від 29.07.2008 р. в матеріалах справи, а.с.71 );
від відповідача - Войтович О.В. (представник, довіреність від 01.07.2009 р. б/н в матеріалах справи, а.с.74 )
Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.
Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.07.2009 р. у справі № 6/131 (суддя Гоменюк З.П.) позов задоволено повністю за підставністю й обгрунтованістю, стягнуто з відповідача на користь позивача 13 483, 28 грн. основного боргу за договором поставки, 134, 83 грн. державного мита та 312, 5 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, де просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.
Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення (23.07.2009 р.) постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 р. № 361 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" (далі -Постанова № 361) була скасована Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 р. N 693 (далі -Постанова № 693) , то розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повинен становити 118 грн.; рішення господарського суду є незаконним у частині стягнення необгрунтовано нарахованих інфляційних втрат.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у ньому.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 23.07.2009 р. у справі № 6/131 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ “Трускавецьінвест” - без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного.
Оскільки відповідач не оспорює розміру основного боргу, як і самого факту його стягнення, тим самим визнає позов , а оскаржує рішення суду першої інстанції тільки в частині розподілу судових витрат, а саме: стягнутий господарським судом розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, то апеляційний господарський суд перевіряє законність і обгрунтованість лише в частині оскарження.
Відповідно до п.3-1 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Таким чином, розмір вказаних витрат прив”язаний з моментом звернення з позовом до господарського суду.
Як вбачається з поштового штемпеля конверту (а.с.61) , позовна заява з додатками була відправлена до Господарського суду Львівської області 03.06.2009 р.
Згідно з ст.47-1 ГПК України розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Станом на 03.06.2009 р. була чинною постанова Кабінету Міністрів України № 361, відповідно до якої ставка вказаних витрат була визначена на рівні 50 % однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, тобто 312, 5 грн.
Відповідно до ст.44 і ч.5 ст.45 ГПК України при задоволенні позову судові витрати, в т.ч. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.
Покликання апелянта на те, що станом на 23.07.2009 р. (дата прийняття рішення Господарським судом Львівської області) розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу був встановлений на попередньому рівні, а саме: 118 грн. в зв”язку з скасуванням Постанови № 361 Постановою № 693 є безпідставні, оскільки, як зазначалося вище, розмір названих витрат залежить від моменту подання позову до господарського суду, яким чином можна поширити дію Постанови № 693, яка прийнята значно пізніше 08.07.2009 р., тобто після звернення приватного підприємця ОСОБА_2 до суду. Крім того, у ГПК України відсутня норма, яка надавала б господарському суду право зменшувати розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залежно від якихось обставин.
Твердження скаржника про те, що рішення суду першої інстанції повинно бути скасоване в частині стягнення необгрунтовано нарахованих інфляційних втрат, є незрозумілі та надумані, адже про такі втрати в судовому рішенні немає і згадки, в позові суб”єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 йшлося суто про основний борг ТзОВ “Трускавецьінвест”, інфляційне збільшення боргу не нараховувалося і від боржника не вимагалося.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 23.07.2009 р. у справі № 6/131 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ “Трускавецьінвест” - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя М.В.Краєвська
Суддя Н.А.Галушко
Суддя Г.В.Орищин