79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
30.09.09 Справа № 02/29-11
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Дубник О.П.
суддів Скрипчук О.С.
Мирутенка О.Л.
При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.
розглянув апеляційну скаргу Володимир-Волинської міської ради від 22.06.09р. №1-49/580
на рішення господарського суду Волинської області від 11.06.09р.
у справі №02/29-11
за позовом Військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Володимир-Волинський, м.Володимир-Волинський
до відповідача Володимир-Волинської міської ради, м.Володимир-Волинський
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерства оборони України, м.Київ
про визнання недійсним пункту 4.3 рішення №28/24 від 08.10.08р.
за участю представників
від позивача -Лагута Т.П. -представник (дов. у справі);
від відповідача -Матвійчук Я.А., Веремчук М.К. -представники (дов. у справі);
від третьої особи -Безушко О.І. -представник (дов. у справі);
від прокуратури -Палига О.І. -представник (дов. у справі).
Розпорядженням голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суддів. Новим складом суду розгляд справи розпочато спочатку та завершено її розгляд.
Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 16.09.09р.
Права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало.
Сторони заявили клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Рішенням господарського суду Волинської області від 11.06.09р. у справі №02/29-11 (суддя Костюк С.В.) задоволено позов військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Володимир-Волинський до Володимир-Волинської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерства оборони України та визнано недійсним пункт 4.3 рішення Володимир-Волинської міської ради від 08.10.08р. №28/24 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Володимир-Волинської КЕЧ району по вул.Лотоцького, 2 (колишній танковий полк), площею 25,22 грн. у зв'язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням та розформуванням танкового полку».
Рішення суду мотивоване тим, що Володимир-Волинська міська рада, приймаючи рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою позивача, що належить до земель оборони, перевищила надані їй повноваження, так як не наділена повноваженнями розпоряджатись землями державної власності, і, зокрема, землями оборони. Судом зроблено висновок, що відповідно до Земельного кодексу України розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, належить до повноважень Кабінету Міністрів України, проте, останнім рішень про передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність територіальної громади не приймалось.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Володимир-Волинська міська рада подала апеляційну скаргу з проханням скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позову. Зокрема, скаржник вказує на те, що земельна ділянка надана у постійне користування Володимир-Волинської КЕЧ по вул.Лотоцького, 2, на якій дислокувався у 1948-2001р. танковий полк (військове містечко №5), на момент прийняття оскаржуваного рішення не використовувалась за цільовим призначенням - для потреб оборони і, відповідно, на думку скаржника, міська рада в межах повноважень прийняла рішення про припинення права постійного користування частиною вказаної земельної ділянки позивачем.
У відзиві на апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційний відділ м.Володимир-Волинський не погоджується з доводами апелянта, так як вважає, що Володимир-Волинська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення №28/24 від 08.10.08р. про припинення права постійного користування земельною ділянкою Володимир-Волинської КЕЧ по вул.Лотоцького,2 у м.Володимир-Волинський, площею 25,22 га, що належить до земель оборони, вийшла за межі наданих їй повноважень, тому просить відмовити в задоволенні такої скарги.
Прокурор, представники Квартирно-експлуатаційного відділу м.Володимир-Волинський та Міністерства оборони України в судовому засіданні 30.03.09р. проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Заслухавши присутніх представників сторін, третьої особи та прокурора, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.ст. 18, 19, ч.1 статті 77 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
На підставі рішення №207 від 25.05.95р. «Про передачу земель, що знаходяться в користуванні Міністерства оборони України»виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради видано акт на право постійного користування землею загальною площею 198,51 га, в тому числі і на земельну ділянку площею 25,22 га для потреб оборони в м.Володимир-Волинський, вул.Лотоцього, 2.
На зазначеній земельній ділянці протягом 1948-2001р.р. дислокувався танковий полк (військове містечко №5), який у 2001 році був повністю розформований.
Як вбачається з матеріалів справи, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Володимир-Волинського є правонаступником Володимир-Волинської КЕЧ району, що підтверджується Положенням КЕВ м.Володимир-Волинський та відповідно до Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997р. №483, здійснює облік земель, які використовують Збройні Сили України.
08.10.08р. Володимир-Волинською міською радою прийнято спірне рішення №28/24 “Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Володимир-Волинської КЕЧ району по вул.Лотоцького, 2”.
Відповідно до п.4 зазначеного рішення припинено право постійного користування частиною земельної ділянки площею 25,22 га Володимир-Волинської КЕЧ району по вул.Лотоцького, 2 в зв'язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням та розформуванням танкового полку.
Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.
У відповідності із п.34, ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Як вбачається із змісту ст.12 Земельного кодексу, якою передбачено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, міська рада не наділена повноваженнями розпорядження землями державної власності, і зокрема землями оборони.
Згідно із ст.13 Земельного кодексу України до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Слід зазначити про те, що Кабінетом Міністрів України рішень про передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність не приймалось, чого сторонами не заперечується.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що Володимир-Волинська міська рада, приймаючи рішення №28/24 від 08.10.08р. “Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Володимир-Волинської КЕЧ району по вул.Лотоцького, 2”, що належить до земель оборони, перевищила надані їй повноваження.
Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст.155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі прийняття органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Доказів, на підтвердження правомірності прийняття Володимир-Волинською міською радою рішення щодо припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою скаржником не подано.
Таким чином, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними, а оскаржуване рішення суду таким, що прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.103,105 ГПК України, суд,
Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 11.06.08р. у цій справі -без змін.
2. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.
3. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуюча-суддя О.П. Дубник
суддя О.С.Скрипчук
суддя О.Л.Мирутенко
Постанова підписана 15.10.2009р.